Аналіз оповідання “Туга” Чехова

Світ часто залишається колишнім за своїми звичками. Наприклад, байдужість людей один до одного до сих пір панує серед народу. Щоб зменшити число таких, хто завжди залишається байдужим до оточуючих, Антон Павлович Чехов створив незвичайний розповідь під назвою “Туга”. Він сподівався, що люди схаменуться і перестануть так жахливо ставитися не тільки до самих себе, але і до невинних душ.

Дійовою особою в цій картині є візник на ім’я Іона. На його долю випало страшне подія… Він втратив улюбленого сина… Тепер його сенс життя різко підірвався, власне, як і здоров’я. За деякий час головний герой постарів років на десять. Все через горя, яке з’їдає персонажа зсередини. На цей раз коханої людини немає поруч… Залишаються лише спогади та жахливо гнітюче стан всередині себе… Йому, що найсумніше, ні з ким розділити власну тугу. Варто герою підійти до знайомих, як вони через кілька хвилин байдуже відвертаються від Іони… Він нічого не може вдіяти з байдужістю людей навколо нього. Тому стає ще більш пригніченим людиною.

Була надія поділитися про трагедії, що сталася з простими перехожими, але навіть ті не здатні приділити увагу на нещасну людину. Ті занадто закриті в своїх “панцирах”, не бажають приймати на себе проблеми іншої людини.

Чехов гостро відчував переживання людини зсередини. Автор усвідомлював, що означає відчувати себе самотнім у сучасному світі. Тому і втілив таке творіння в життя, щоб читачі, яким не байдужі цінні уроки письменників, їх досвід, їх моралі, зрозуміли сенс твори Антона Павловича правильно. Навколо багато байдужих людей, але це не означає, що можна і самому стає таким!

В кінцевому підсумку Іона знаходить собі притулок у звичайній коні, яка мовчить і просто слухає… Тварина, ось на кого залишилася остання надія, бо люди мають дійсно байдуже ставлення до оточуючих, і в тому числі до близьких родичів…

Таким чином, Чехов намагався навести ряд поколінь на думку, що байдужість в навколишньому світі досить погана річ. Воно знищує душу людини, іскалечівает зсередини, відштовхує інших, не дає відчути яскраві почуття такі, як співчуття, любов, чуйність і доброта. У подібному світі страшно жити, бо байдужі люди просто існують… Їм не потрібні емоції. Вони, як самі вважають, без цього прекрасно справляються… Ось в чому трагедія!

Варіант 2

Антон Павлович Чехов – був поетом з великої літери. У своїх творах він зумів передати всю тонкість людської натури.

Головним героєм оповідання “Туга”, є візник Іона. В оповіданні описується тихий звичайний зимовий вечір, а візник все сидить і чекає своїх пасажирів. Душа його самотня, так як він поховав свого єдиного сина.

Головного героя, переповнюють душевні переживання, його туга з нутрії з’їдає, але йому абсолютно ні з ким поспілкуватися і розповісти про свої переживання. Які проходять повз його людям не цікаво, чому він сидить і плаче, так як кожен думає тільки про себе і не помічає чужого горя. Йому просто необхідна проста людська підтримка, але, на жаль – цього не сталося. І у нього не залишається сил жити далі.

Через деякий час візник знайшов, з ким поділиться своєю бідою – і нею стала стара мудра кінь. Хоч тварини і не вміють розмовляти, зате вони прекрасно можуть слухати. Виливши всю тягар душевну їй, йому набагато стало легше, і з’явився сенс у житті.

Ось ще раз досвід нещасного візника доводить, що тварини в сто раз добрішими і краще, ніж люди. Так як вони злі і жорстокі, у них немає ні краплі жалю до людської біди. Вони бачать тільки себе і їм не важливі оточуючі.

Даний розповідь не втратить актуальність і через століття, так як “Тоска” написана Антоном Павловичем Чеховим, про людські відносини. Тому що не завжди ми прагнемо вислухати і допомогти сторонній перехожому, який чимось засмучений і задумливий. І байдуже проходимо повз плаче людини.

У своєму невеликому оповіданні автор, з усією тонкістю своєї чуйної душі передає, що відбувається з Іваном, як ніби сам стає головним героєм, який до останньої клітинки відчуває безмежну тугу, запах зими і поруч стоїть дихання коня.

Розповіді Чехова вчать бути трохи добрішими і не бути байдужими до оточуючих, адже невідомо що може, трапиться з тобою через час. Так і цей розповідь “Туга”, в якому поет тонко описує людська байдужість до всього що відбувається, не залишить байдужим читача, і змусить замислитися над власною поведінкою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз оповідання “Туга” Чехова