Аналіз розповідь “Ліс і степ” Тургенєва

Твір відноситься до ліричного творчості письменника, оскільки він розглядався в якості основної тематики красу і чарівність російського природного пейзажу. За жанрової спрямованості деякі літературознавці відносять розповідь до нарису.

Розповідь у творі здійснює оповідач, представлений письменником в образі мисливця Петра Петровича Каратаєва, який не використовує в оповіданні пряму мову, а описує власні відчуття в формі монологу досвідченого професіонала.

Композиційна структура розповіді є кілька поетичних природних замальовок, що зображують різні прояви в природі у вигляді річного ранкового світанку, привабливості осіннього туману, пишність лісового бору.

Серед засобів художньої виразності в оповіданні присутні численні епітети, метафори, що передають красу і глибину природної краси, а також порівняння. Крім того, письменник використовує особливу колірну гамму, що виражається в застосуванні різних відносних прикметників, в тому числі оказіональних, прислівників, дієслів, а також антонімів, що передають всю наявну колірну палітру, відображену в словесній формі.

Колірна лексика, вживана в оповіданні, проявляється в чуттєвому зображенні природних картин, представлених в бадьорому, життєрадісному стані природи, в основному в момент її пробудження або в період розквіту.

Для зображення дивовижної краси побаченої природи письменник використовує різні художні методи не тільки у вигляді колірних відтінків, але і світла, запаху, звуку, руху, тактильних відчуттів.

Використані автором визначення створюють враження реальності того, що відбувається. Наприклад, для опису неба письменник застосовує словесну форму у вигляді блідо-блакитного, смутно-ясного, бліднуть., Дозволяючи відкривати все нові грані зміни в природі.

Емоційне забарвлення в оповіданні дозволяє яскравіше відобразити стихійне природне стан, що не викликає відчуття смутку, туги, з використанням звукової забарвлення у вигляді слабкого шуму листя, скрипу воза, золотого пташиного голоска, тиші ранкового туману, срібла річкової води.

Оповідної зміст створює цілісну і глибоку композицію за допомогою численних описів природних пейзажів і правильно підібраного лексичного складу розповіді, насичуючи літературний текст експресивними відтінками.

Смислове навантаження оповідання “Ліс і степ” демонструє читацької аудиторії багатогранний авторський талант і майстерність, які проявляються в відображенні глибокого і задушевного контакту письменника з навколишнього російською природою, представляючи автора в якості істинного природного співака, фанатіючих від предстає перед ним красою і величчю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз розповідь “Ліс і степ” Тургенєва