Твір за оповіданням “Муму”

Особисто мені працювати по темі Муму трохи сумно, адже знову доводиться згадувати весь сюжет, в тому числі і момент, коли Герасиму довелося втопити собачку. І ось, пишу свій твір, а на очах знову з’явилися сльози. Вже дуже страшні часи описані в творі, де ми знайомимося з одним з кріпаків барині Герасимом. Це був хороший чоловік. Він був німим, але завжди справно працював і служив своїй господині. Це кріпак, якого пані забирає з села до столиці, призначивши його двірником. Чоловік добре виконував всі покладені на нього обов’язки, користувався повагою і його навіть трохи побоювалися всі. Це був самотній чоловік, якому незабаром сподобалася Тетяна. Він став за нею по-своєму доглядати, захищати її. Будь його воля, він би одружився на дівчині, але все вирішувала господиня. А вона видає заміж Тетяну за п’яницю башмачника. Дуже сумно було Герасиму, але нічого вдіяти не міг. Такі вже часи були, справжнє рабство, де у кріпосного не було своєї думки і він нічого не вирішував. Напевно тому автор і зобразив героя німим. Але у Герасима з’явилося розраду. Він знайшов цуценя, якого прихистив у себе. Собачка стала для нього вірним другом.

Працюючи далі над твором Тургенєва Муму, в своєму творі напишу наскільки щасливий був Герасим з цієї собачкою. Вона була для нього віддушиною в його нещасної життя. Правда, доводилося йому ховати тварина, адже пані не дозволила б залишити цуценя. Однак страшний момент прийшов. Господиня дізнається про те, що собака живе з Герасимом і проявляє справжню жорстокість. Вона наказує слузі вбити собаку. Герасим же вразив мене своїм послухом, але напевно, в ті часи по-іншому не можна було. Герасим втопив свого вірного і відданого друга. Як же гірко було читати цей момент. Гірко було і Герасиму, який також не зміг утримати сльози, а потім не зміг більше жити в Москві і пішов у село.

Познайомившись з Муму, ми побачили серед небагатьох персонажів і друзів, і ворогів Герасима. Їх не багато. Ворог Герасима – його бариня зі своєю жорстокістю, а один Герасима – єдиний вірний і відданий пес.

Засуджую я героя за такий вчинок, як вбивство собаки? Напевно немає, хоча дуже багато залишається питань без відповідей і один з них, чому Герасим відразу не пішов в село разом з собачкою? Або чому не втопився разом з нею? І відповіді криються в тому ж кріпосне право, яке з кріпаків робило безголосих, безправних істот, що звикли виконувати все те, що від них вимагають, незважаючи на свої бажання. Мені шкода Герасима і подібних йому, кому довелося жити за часів кріпосного права, шкода тих людей, які були рабами і нічого вдіяти не могли. І я дуже рада, що ми живемо в зовсім інший час.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір за оповіданням “Муму”