Афоризми Григорія Сковороди – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Бери вершину і матимеш середину.
Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя!
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Більше думай і тоді вирішуй.
Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.
Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
З видимого пізнавай невидиме.
Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Все минає, але любов після всього зостається.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою.
Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Що вподобав, на те й перетворився.
Не за обличчя судіть, а за серце.
Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Тінь яблуні не заважає.
Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Не розум від книг, а книги від розуму створились.
ПОМІРКУЙ
– За якими тематичними групами можна розподілити афоризми видатного філософа?
– Які цінності проголошуються у цих афоризмах?
Завдання до теми
ПРИГАДАЙ
– Пригадай вивчені раніше пісні. Що їх об’єднує з твором “Всякому місту – звичай і права”?
– Чому Григорій Сковорода назвав збірку своїх віршів “Сад божественних пісень”?
– Що об’єднує творчість письменника з творами давньої української літератури? Що нового він вніс?
– Які філософські погляди Г. Сковороди розкриваються у його творах?
– Які національні і загальнолюдські цінності у них утілено?
СТВОРИ
– За творами Григорія Сковороди сформулюй систему правил, яких повинна дотримуватись доброчесна людина.
– Створи власний афоризм, який ілюструватиме головну думку одного з вивчених творів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)