Жінки-льотчики СРСР у Великій Вітчизняній війні
Жінки-льотчики СРСР у Великій Вітчизняній війні В початку жовтня 1941 року Герой Радянського Союзу льотчик Марина Михайлівна Раскова особисто звернулася в ЦК ВКП (б) з проханням дозволити їй сформувати жіночий авіаційний полк. Її прохання було задоволено. Охочих виявилося стільки, що було вирішено сформувати не один, а відразу три жіночих авіаполку, які пройшли славний бойовий шлях. В 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту, куди входив 46-й гвардійський жіночий авіаційний полк, служили 4376 жінок, з них 237 офіцерів, 862 сержанта, +1125 рядових і 2117 вільнонайманих.
Штурман 305-го авіаційного полку Анна Александровна Егорова-Тимофєєва, що стала Героєм Радянського Союзу, на бойовому літаку Іл-2 брала участь в боях над плавнями Таманського півострова, над “Малої землею”, над “блакитною лінією” німецької оборони, брала участь у визволенні Польщі.
Відважно билася на бойовому літаку Іл-2 штурмової авіації Балтійського флоту гвардії старший лейтенант Лідія Іванівна Шулайкіна. Вона брала участь у вигнанні гітлерівців з Радянської Прибалтики. В ході Моонзундского операції штурман Л. І. Шулайкіна робила по 3-4 вильоту в день. У цих боях разом з іншими льотчиками вона потопила 3 ворожих транспорту, кілька швидкохідних барж і тральщик, а в останні дні війни – кілька ворожих транспортів, п’ять сторожових катерів, п’ять швидкохідних барж і пошкодила есмінець противника.
З лютого 1942 командиром жіночого 588-го (46-го гвардійського Таманського) нічного легкобомбардіровочного полку була Євдокія Давидівна Бершанская. Під її командуванням полк скоїв 23 672 бойових вильоти, скинув на ворога понад 3000 т. Бомб. Двадцять три льотчиці полку стали Героями Радянського Союзу. У складі цього ж полку боролася з ворогом командир ескадрильї, Герой Радянського Союзу Євдокія Андріївна Нікуліна. Вона зробила 774 нічних бойових вильоту.
У травні 1942 року був сформований 101-й авіаційний полк дальньої дії. Його командиром було призначено Герой Радянського Союзу Валентина Степанівна Гризодубова. Особливо напруженою була робота по доставці на партизанські аеродроми боєприпасів, озброєння, медикаментів. Зворотними рейсами вивозили поранених. Полк, яким командувала В. С. Гризодубова, вивіз із партизанських загонів майже чотири тисячі дітей і поранених. Його так і стали називати – партизанський авіаційний полк. В. С. Гризодубова особисто здійснила понад 200 бойових вильотів (в тому числі 132 – нічних).
Найрезультативнішою жінкою-льотчицею Великої Вітчизняної війни була Лідія Володимирівна Литвяк. Вона воювала в складі 586, 437, 9 гвардійського, 296-го (73-го гвардійського) винищувальних авіаполків. Здійснила 168 бойових вильотів, в 89 повітряних боях збив особисто 11 літаків і 1 аеростат-корректировщик противника, ще 3 літаки знищила в групі з товаришами. 1 серпня 1943 р загинула в повітряному бою. Її останки були знайдені лише в 1979 р і поховані в братській могилі біля села Дмитрівка Шахтарського району. Указом Президента СРСР 5 травня 1990 року їй посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
За бойові заслуги тисячі льотчиків були нагороджені бойовими орденами і медалями, 28 військових льотчиків удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а повітряний стрілок-радист Надія Олександрівна Журкіна стала повним кавалером ордена Слави.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)