СРСР – що це таке?
БСССР це умовне позначення країн “колишнього СРСР”, тобто тих 15 більш-менш незалежних від Москви держав, що утворилися після розпаду Радянського Союзу. У країн бСССР різна доля: Росія, Казахстан і Білорусь зважаючи культурної близькості народів продовжують бути як би однією державою зі схожими авторитарними режимами та митної прозорістю кордонів. Прибалтійські країни, які служили локомотивами розвалу СРСР, вже давно втекли до Європи і вступили в НАТО. Закавказзі метається між Москвою, Іраном і США, Україна поки безуспішно намагається вийти з-під кремлівського контролю, а республіки середньої Азії бредуть в напрямку то Китаю, чи то самі по собі. Але навіть з урахуванням цих відмінностей і через 25 років після розпаду СРСР, термін “бСССР” не втратив своєї актуальності.
Related posts:
- Литва в складі СРСР У 1944 році Радянська Армія відновила контроль над територією республіки. США і Великобританія офіційно не визнали законним включення Литви до складу СРСР (в лютому 1990 Верховною Радою Литовської РСР акт включення республіки в СРСР був оголошений протизаконним). У 1950 році в складі Литовської РСР була утворена Клайпедська область, яка в 1945 році в числі інших […]...
- ШОС – що це таке? Абревіатура ШОС розшифровується як Шанхайська Організація Співробітництва. Ця хитка структура, заснована в 2001 році в Шанхаї, являють собою політико-економічний блок, в який, крім Китаю та Росії, входять декілька республік бСССР, та й ті не в повній мірі і без особливого бажання. Суть ШОС становить концепція “Хлопці, давайте жити дружно”, не влаштовувати інцидентів на кордонах, скорочувати […]...
- Приєднання прибалтійських республік до СРСР Вступ радянських військ у західні регіони Білорусії і України сприяло посиленню тиску керівництва СРСР на уряди прибалтійських країн. Прагнучи зміцнити північно-західну межу, Радянський Союз домагався від Естонії, Латвії і Литви згоди на розміщення на їх територіях своїх військових баз. Інтенсивні переговори закінчилися підписанням низки угод. Пакти про взаємодопомогу, які передбачали введення на території прибалтійських держав […]...
- Зовнішня політика СРСР в 30 роки У 30-ті роки ХХ століття політична ситуація в Європі змінилася. У 1929 році країни Заходу стали переживати світова економічна криза, що змусило їх піти на контакт з молодим СРСР. Міжнародне становище Радянського союзу в кінці 20-х років залишалося досить плачевним. Країна не була учасником Ліги Націй і не мала союзників серед провідних світових держав. Розглянемо […]...
- Білорусь у складі СРСР 25 березня 1918 року представники національних партій і рухів оголосили про створення незалежної Білоруської Народної Республіки (БНР). Після відходу німецьких військ її територія була зайнята Червоною Армією. 1 січня 1919 року в Смоленську була проголошена Радянська Соціалістична Республіка Білорусь. З лютого 1919 року територія Білорусі стала ареною радянсько-польської війни, в ході якої польські війська в […]...
- Боротьба СРСР за мир і безпеку народів Однією з центральних завдань зовнішньої політики СРСР була боротьба за мир і за ліквідацію виникаючих військових осередків. У березні 1951 Верховна Рада СРСР прийняла Закон про захист миру. Закон оголошував пропаганду війни злочином проти людства. Радянський Союз виступив з ініціативою про припинення вогню і укладення перемир’я в Кореї. Це пропозиція отримала широку підтримку демократичної громадськості […]...
- Розширення міжнародних зв’язків СРСР В результаті послідовно проводиться миролюбної політики КПРС і Радянського уряду зріс вплив СРСР на міжнародній арені. У 50-ті роки розширюються економічні та культурні зв’язки Радянського Союзу. До 1958 року СРСР був пов’язаний торговими договорами з 70 країнами світу. Велике міжнародне значення мало підписання державного договору з Австрією. Були встановлені дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Німеччини […]...
- Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
- Соціально-економічний і політичний розвиток СРСР До кінця 30-х років радянське суспільство повинно було вирішити ще ряд проблем економічного, соціального та політичного розвитку. Необхідно було зміцнювати й удосконалювати соціалістичні відносини в селі. У 1937 р в країні налічувалося близько 10 млн. Селян-одноосібників і некооперованих кустарів. У 1939-1940 рр. до складу СРСР увійшли території з населенням в 23 млн. чоловік. На цих […]...
- Боротьба СРСР за мир і міжнародну безпеку Однією з центральних завдань зовнішньої політики Радянського Союзу, як і в попередні роки, була боротьба за мир і безпеку народів. Радянські представники в Організації Об’єднаних Націй незмінно виступали з пропозиціями про скорочення озброєнь. Не обмежуючись закликами до роззброєння, Радянський Союз зробив практичні кроки по скороченню своїх Збройних Сил. У 1960 Верховна Рада СРСР прийняла Закон […]...
- ГКЧП – що це таке? ГКЧП це Державний комітет з надзвичайного стану – сама недовговічна політична структура в системі влади СРСР. Проіснувала з 18 по 21 серпня 1991 року, під час “Серпневого путчу” – спроби змістити Горбачова з поста Президента СРСР і закриття радянські гайки взад-назад, щоб було, як за Брежнєва. ГКЧП був організований за ініціативою тодішнього глави КДБ Володимира […]...
- Зрада – що це таке? Зрада (наголос на першому “а”) це “измена” або “предательство” в перекладі на російську мову. Після подій у Криму і початку війни на Донбасі Україна зіткнулася з постійними шпигунськими диверсіями і підривною діяльністю російських спецслужб, агентами яких переповнені силові відомства України до найвищих рівнів. Тому випадки “государственной измены”, тобто державної зради, відбуваються в воюючій Україні дуже […]...
- Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР Головні завдання зовнішньополітичної діяльності Радянського держави в 60-х роках полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Найважливішими напрямками політики СРСР на міжнародній арені були зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, послідовне проведення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. У числі першорядних завдань залишалася боротьба з агресивними […]...
- Міжнародна обстановка в СРСР в 50-і роки Зовнішньополітична діяльність Радянського уряду в 50-ті роки здійснювалася в умовах напруженої міжнародної обстановки. Зросла агресивність провідних імперіалістичних держав, перш за все США. Влітку 1950 США почали інтервенцію проти Корейської Народно-Демократичної Республіки. У 1951 р в США був прийнятий закон, відповідно до якого отримували від них економічну допомогу країни були зобов’язані перервати всякі торгові відносини з […]...
- Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
- Грузія в складі СРСР Грузинська Радянська Соціалістична Республіка 21 травня 1921 року уклала договір з РРФСР про військово-господарський союз. Конституція Грузинської РСР була прийнята Першим Всегрузинський з’їздом Рад (25 лютого – 4 березня 1922 роки); тоді ж обраний Центральний виконавчий комітет Рад, який створив уряд Грузії. У липні 1921 року в складі Грузії була утворена Аджарська АРСР (Аджарія приєднана […]...
- “Як нам облаштувати Росію” національне питання і доля СРСР Національні протиріччя в лічені роки після початку горбачовської “перебудови” загострилися до таких жорстоких конфліктів, що Солженіцин визнав безсумнівним: СРСР розвалиться в будь-якому випадку. Щоб уникнути марної кривавої боротьби, у роботі “Як нам облаштувати Росію” пропонується відокремити від Росії 12 неслов’янських “союзних республік”: три прибалтійські, Молдавію, три закавказьких, чотири середньоазіатських і Казахстан. Їх втрата, на думку […]...
- Заходи по зміцненню обороноздатності СРСР перед Великою Вітчизняною війною Возз’єднання західних земель Білорусі та України з СРСР мав важливе військово-економічне і стратегічне значення. Більш ніж на 250 км відсунулася західна межа, що було важливим чинником зміцнення безпеки країни. Проводилися заходи щодо підвищення економічної та військової могутності держави. Були засновані два нових військово-проміслового центру: Урало-Сибірський і Далекосхідний. До 1940 р. СРСР зумів створити всі необхідні […]...
- Що означає знак якості СРСР Кожна пора несе свою ідеологію, свої знаки, свою символіку. Після завершення певного періоду у будь-якого народу залишаються реліктові уламки минулого, що нагадують про колишні часи, що і сталося, наприклад, з таким величезним державою, як Радянський Союз, і поступово його гасла, символи і знаки почали переходити в розряд легендарних. Одним з таких знаків є пам’ятний ще […]...
- Рашизм – що це таке? Рашизм це зневажлива назва кремлівської ідеології “збирання російських земель” шляхом інтервенції на Україну, з якою зіткнувся світ в 2014 році. Колись братський, а нині рветься в Європу український народ, очманівши від неприхованої агресії і цькування з боку кремлівського режиму, не без тіні справедливості знаходить паралелі Росії зразка 2014 року зі Німеччиною зразка кінця 1930-х, що […]...
- Східна політика СРСР На першому та другому етапах становище на західних кордонах Радянського Союзу було відносно стабільним. Однак на Далекому Сході тоді відбувалася зміна політичної карти регіону і навіть часом спалахували бойові дії за участю СРСР. Влітку 1929 почався збройний конфлікт в Північній Маньчжурії (північно-східний район Китаю). Тут знаходилася залізниця (КВЖД), яка за угодою 1924 на рівних правах […]...
- Відновлення економіки СРСР в післявоєнний час Загальний збиток СРСР у війні з Німеччиною та її союзниками склав близько 700 мільярдів рублів, а це загальний обсяг капіталовкладень в країну за період п’ятирічки. Якщо ж враховувати сумарні витрати з урахуванням переведення промисловості на “військові рейки”, то витрати склали більше 2,5 трильйонів рублів. Притому, що державний бюджет країни на період початку війни становив лише […]...
- Причини індустріалізації СРСР Вже згадана епоха припала на 30-ті роки, коли країна тільки намагалася оговтатися після революції, Першої Світової війни, різних потрясінь і внутрішніх катаклізмів. Вона була просто необхідна за такими найважливішими причинами: Весь цивілізований світ почав стрімкий розвиток і технологічний ривок вперед. Німеччина, США, Франція та інші розвинені держави почали швидко розвиватися, і, якби СРСР не брали […]...
- Ресурси впливу на міжнародне середовище і міжнародні процеси України Україна має істотний потенціал впливу на міжнародне середовище. Україна є країною-реципієнтом. Маючи в своєму розпорядженні незначними запасами природного газу, Україна є нетто-імпортером нафти і природного газу. Територією України проходять магістральні газо – і нафтопроводи з Росії в країни Східної і Західної Європи, що робить її найважливішою країною-транзитером. Даний статус влада України неодноразово використовували для тиску […]...
- Розвиток народної освіти в СРСР в 60-і роки Завдання комуністичного будівництва в СРСР вимагали вдосконалення навчання і виховання підростаючого покоління. У зв’язку з інтенсивним розвитком науково-технічного прогресу ставав все більш актуальним питання про поліпшення трудової підготовки учнів. З метою зміцнення зв’язків школи з виробництвом в кінці 50-х років була проведена перебудова народної освіти. Десятирічна школа перетворювалася в середню з виробничим навчанням. Починаючи з […]...
- СРСР після війни Економіка Із закінченням Великої Вітчизняної війни перед радянським керівництвом знову постало питання про доцільність і характер змін в економічній політиці, а також про саму моделі економічного розвитку. Як в довоєнні роки, так і тепер не стояло питання про те, мати ринкову або неринкову економіку. Йшлося лише про те, варто чи ні внести (або зберегти з […]...
- Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
- Причини розпаду СРСР Розпад Союзу Радянських Соціалістичних Республік перевернув всю політичну ситуацію в світі, а також економіку і навіть культуру. Події серпня 1991 року стали несподіванкою для більшості громадян світу, включаючи жителів самого Радянського Союзу. Тим не менш план з розвалу СРСР існував вже давно. Деякі прихильники “теорії змови” говорять про якийсь “план Далласа” (керівника ЦРУ 50-х років), […]...
- Залізна завіса – що це таке? Залізна завіса” це метафоричне позначення “стіни”, культурної, ідеологічної, а іноді і залізобетонної (згадайте Берлінську стіну), яка розділяла країни Заходу і так званий “соцтабір” під проводом СРСР. Після II Світової Війни Європа була поділена на сфери впливу, при цьому країни Східної Європи виявилися фактично окуповані Радянським Союзом, і в них були встановлені маріонеткові соціалістичні уряду, підконтрольні […]...
- Національна політика СРСР наприкінці 1920-1930-х років З моменту свого створення, Радянський Союз офіційно володів статусом федеративної держави. Проте його федеративність була закріплена виключно в законодавчих актах, на практиці було зрозуміло, що держава володіє класичним унітарним устроєм. Радянський Союз: помилкова федеративність Це означало те, що жодна радянська республіка не мала правом бути суб’єктом міжнародної політики, а також приймати будь-які рішення без узгодження […]...
- Напад Німеччини на СРСР На світанку 22 червня 1941 р. (в неділю) Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Протягом усього західного кордону від Баренцового до Чорного моря почалася практична реалізація “плану Барбаросса”. На 400 км у глиб СРСР ворог завдавав масовані бомбові удари по найважливішим військовим і промисловим центрам, транспортних комунікацій та вузлів зв’язку. Вже в перші […]...
- Економіка СРСР кінця 1950-х років Економіка в кінці 1950-х років швидко розвивалася. Це дозволило забезпечити значне зростання зарплати – майже на третину. Було введено обов’язкове повну загальну середню освіту. Великі кошти були спрямовані в житлове будівництво – чверть населення отримала безкоштовні квартири і переселилася в багатоповерхові будівлі зі старих невпорядкованих будиночків або комунальних квартир, в яких жили по кілька сімей. […]...
- Планова економіка в СРСР Формування планової економіки СРСР і її особливості Під плановою економікою в загальному слід розуміти особливий тип організації народного господарства, заснований на взаємодії господарюючих суб’єктів відповідно до єдиного плану або їх узгодженої системою. Одним з найбільш яскравих прикладів використання планової економіки в чистому вигляді виступає період радянської історії Росії. Розглянемо особливості становлення і реалізації економіки планового […]...
- Географія народів СРСР В межах країни чітко виділяються окремі етнічні території і великі історико-етнографічні області, народи яких відрізняються формами побуту, культури, хоча деякі з них належать до різних мовних груп. По одному з варіантів етнографи виділяють чотири великі історико-етнографічні області (Токарев, 1968): 1) європейська частина СРСР – підобласті Центральна, заселена східними слов’янами, Прибалтика, Європейський Північ, Поволжі і Передуралля, […]...
- Ширвжиток – що це таке? Ширвжиток це термін, який дістався нам у спадок від суворої реальності часів СРСР. Ширвжиток – скорочений варіант фрази “товари широкого вжитку”. Слово має негативний відтінок і позначає безликі і низькоякісні товари, масово вироблені для задоволення потреб населення величезної країни. Справа в тому, що в Радянському Союзі була планова економіка при 100% державної власності. Вона не […]...
- Початок індустріалізації в СРСР У 1926-1928 рр. в країні розгорнулося велике промислове будівництво. Успішно виконувався ленінський план ГОЕЛРО: стали до ладу Штеровська і Волховська електростанції; У березні 1927 року була закладена найбільша в країні Дніпровська ГРЕС. Реконструювалися старі підприємства. Почалися роботи з будівництва гігантів соціалістичної промисловості: Сталінградського тракторного заводу, Ростовського заводу сільськогосподарського машинобудування. Керченського металургійного (заводу, Балахнинского паперового комбінату, […]...
- Соціально-економічний розвиток СРСР у середині 60-х – 80-х років Головною особливістю соціально економічного життя 60-80-хх років були постійні пошуки нових шляхів розвитку, з якими партійне керівництво так і не змогло остаточно визначитися. У 60-х роках уряд ще робило спроби зберегти реформаторські імпульси періоду Хрущова, однак починаючи з 70-х років, цей процес остаточно зупинився. Промислова реформа 1965 Економічна реформа, яка була прийнята в 1965 році, […]...
- Перша атомна бомба в СРСР Перша атомна бомба в СРСР стала епохальною подією, яке повністю змінило геополітичну обстановку на планеті. Всі ключові гравці на світовій арені в 40-і роки 20 століття намагалися отримати в своє розпорядження ядерну бомбу для того, щоб встановити абсолютну владу, зробити свій вплив на інші країни вирішальним і в разі потреби легко руйнувати міста супротивників і […]...
- Грошові реформи в СРСР Перша радянська грошова реформа відбулася на початку 20-х років 20 століття. Паперові гроші які в результаті громадянської війни втратили свою цінність замінили на банківські квитки, які називались червінцями. Вони отримали великий оборот як в приватній торгівлі, так і в народному господарстві. Ця реформа дозволила значною мірою стабілізувати фінансовий ринок СРСР. Також увійшли в обіг і […]...
- Жінки-льотчики СРСР у Великій Вітчизняній війні Жінки-льотчики СРСР у Великій Вітчизняній війні В початку жовтня 1941 року Герой Радянського Союзу льотчик Марина Михайлівна Раскова особисто звернулася в ЦК ВКП (б) з проханням дозволити їй сформувати жіночий авіаційний полк. Її прохання було задоволено. Охочих виявилося стільки, що було вирішено сформувати не один, а відразу три жіночих авіаполку, які пройшли славний бойовий шлях. […]...