Соціально-економічний розвиток СРСР у середині 60-х – 80-х років
Головною особливістю соціально економічного життя 60-80-хх років були постійні пошуки нових шляхів розвитку, з якими партійне керівництво так і не змогло остаточно визначитися. У 60-х роках уряд ще робило спроби зберегти реформаторські імпульси періоду Хрущова, однак починаючи з 70-х років, цей процес остаточно зупинився.
Промислова реформа 1965
Економічна реформа, яка була прийнята в 1965 році, стала наймасштабнішим перетворенням в післявоєнний період СРСР. Розробкою реформи займався А. Н. Косигін, хоча основи були закладені ще урядом Хрущова.
Перетворення торкнулися промисловість, сільське господарство, сфери будівництва та управління. Зміни відбулися в управлінні промисловістю частково оскаржувалась планова система, оцінкою діяльності підприємств ставало не кількість продукції, що виготовляється, а обсяги її реалізації.
Фінансування підприємств, що займаються будівництвом, здійснювалося за допомогою безвідсоткового кредитування. Підсумки реформи. Підприємства, які були переведені на нову систему, значно поліпшили показники продуктивності.
Паливно енергетичний комплекс став стрижнем економіки держави: СРСР зайняв провідні у світі позиції з виробництва нафти і газу. У період проведення реформи значно зміцнів військово – промисловий комплекс.
У гонитві за паритетом з США, Радянська держава початок масове виробництво балістичних ракет і ядерних ракет середньої дальності. Зріс і науково-технічний потенціал держави. У цей період виникли нові галузі в радянській промисловості мікроелектроніка, роботобудування і атомне машинобудування.
Незважаючи на видимий зростання економіки, керівництву СРСР не вдалося закріпити результатів проведеної реформи і вже до початку 70-х років обсяги виробництва почали неухильно падати.
Сільське господарство
Якщо промислова реформа принесла очікувані плоди, то спроби перетворення аграрного сектора зазнали нищівну невдачу ще на самому початку. Більшість радгоспів і колгоспів, не дивлячись на матеріальну підтримку держави, приносили збитки.
Темпи сільськогосподарського виробництва становили лише 1% на рік. З середини 60-х років уряд почав регулярно купувати зерно за кордоном. Криза аграрного комплексу так і не була ліквідована.
Соціальна життя
У 60-80-хх роках в Радянській державі спостерігалася підвищена урбанізація. Сільські жителі масово переселялися у великі міста, так як робота на виробництві приносила стабільний заробіток на відміну від праці на землі.
До початку 1980 року, чисельність міського населення становила 62%, сільського 12%, військовослужбовців 16%. До середини 70-х років життя радянського народу відрізнялася соціальної та економічною стабільністю освіта, житло і медицина в державі була безкоштовною.
Ситуація кардинально змінилася в 1976 році, коли криза виробництва вперше почав впливати на життя суспільства. Значно загострилася продовольча проблема безліч необхідних продуктів було дефіцитним. Аграрний сектор не міг задовольнити продовольчі запити населення.
Незважаючи на це, керівництво країни не припиняло фінансування космічної та військової промисловості, що призвело до соціально економічному парадоксу: в державі, яка є світовим лідером з виробництва балістичних ракет і ядерної зброї, не було можливості без утруднення купити молоко і вершкове масло.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)