ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА
Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани
Все кармазинові1,
І самі такі храбренні2,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи-мосціпани3.
1 Кармазиновий – виготовлений з дорогої тканини – кармазину. 2 Храбренный – дуже хоробрий. 3 Ляхи-мосціпани – так українці у давнину називали поляків.
“Що б їм, – кажуть, – дати їсти?
Дамо їм сметани!”
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають4,
Але наші запорожці
Разом відмовляють:
“Славная у вас сметана…
Тілько вибачайте,
А перше нам, запорожцям,
Щільник5 меду дайте!”
Дали й меду запорожцям…
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
Тоді й кажуть королеві:
“А що, ясний пане!
Нехай тепер запорожцям
Подають сметани!”
4 Припрошати – припрошувати, пригощати. 5Щільніш – стільник, спеціальна воскова пластина у вулику, на якій збирається мед.
Що? Коли? Чому? Як?
1. Прочитайте виразно співомовку “Запорожці у короля”. Якими ви уявляєте запорозьких козаків, що прийшли в гості до короля? 2. З якою метою ляхи-мосціпани запропонували запорожцям сметану? 3. Чому запорожці спочатку відмовилися їсти сметану, а попросили меду? 4. Що засвідчує веселу вдачу запорожців?
Вправи і завдання
1. Із тексту співомовки “Запорожці у короля” випишіть прикметники, які характеризують запорожців. Поясніть їх значення, доберіть синоніми.
2. Проаналізуйте дієслівні форми, які вживаються у тексті цієї співомовки: приїхали, встають, просять сідати, сидять собі, задивились, дати їсти, вибачайте, нехай подають.
3. Розіграйте сценку за змістом співомовки “Козак і король”, визначивши з класу трьох учасників: ведучого, козака і короля.
Related posts:
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...
- Скорочено – ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – 6 КЛАС Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани Все кармазинові, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – Дати істи? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні. Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” 1 Жупани – старовинний верхній чоловічий одяг. 2 Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно. Малюнок […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив2 Воєводство3 дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки4, Відгадаєш – тогди5 дам, А як ні – на муки! 1 Збіліти – збліднути.2 Зволити – дозволити. 3 Воєводство – частина землі, яка належала воєводі. 4 Штука – річ, предмет, тут – загадка. 5Тогди – […]...
- ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б село почуло…” “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” “Ну, Іванцю! Нехай так, Але десять гналось”. “Та і […]...
- Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. Максим Рильський Степан Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях на Вінниччині у родині сільського священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На Поділлі зібрав майбутній письменник два зшитки українських народних пісень. Усупереч волі батьків вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, де навчався […]...
- ОКУЛЯРИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Розходився мужичок Аж гвалт дякувати1, Та одна йому біда: Не вміє читати. До азбуки2 – так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі3. “Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме – То куди читати! Отак і я заведу Кондаки й тропарі4, Піду тілько та куплю Такі […]...
- С. Руданський. Співомовки “Запорожці у короля”, “Свиня свинею” Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із біографією письменника С. Руданського та його співомовками, допомогти зрозуміти викривальний пафос цих творів; розвивати навички виразного й усвідомленого читання алегоричних творів, виділяти їхні головні думки, характеризувати героїв та порівнювати їх. Очікувані результати: учні вміють розповідати про основні факти біографії С. Руданського; знають особливості співомовок; пояснюють їхній викривальний зміст; характеризують і […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834- 1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш, Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди чумак заходить […]...
- ПАН І ІВАН В ДОРОЗІ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють, Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині, Лиш пан таки у чемерді1, Іван у свитині…2 Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- Степан Руданський. Запорожці у короля, Свиня свинею. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися над власного безпорадністю, вміння відстояти свою гідність Мета: продовжити знайомити учнів зі співомовками письменника, допомогти дітям побачити зв’язок гумористичного відображення дійсності із серйозними історичними фактами; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, пошуково-дослідницької роботи, самостійного пошуку інформації; виховувати почуття гумору, спостережливість, допитливість. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: портрет С. Руданського, підручник, репродукція картини І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. […]...
- Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Руданський народився на Вінниччині Степан Руданський народився в сім’ї священика. Навчався в Кам’янець-Подільській духовній семінарії1, згодом – у Петербурзькій медико-хірургічній академії. Саме в цей період С. Руданський починає плідно працювати на ниві письменства. Передусім він прославився як автор так званих співомовок, з якими ти сьогодні познайомишся. Із Петербурга С. Руданський переїздить до Ялти. Уявіть […]...
- ГУМЕННИЙ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834- 1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Їздив дідич за границю, Назад повертає – От гум єн ний на границі Пана і вітає. Поклонився, привітався. “А що там, Іване?” А гуменний йому каже: “Та все гаразд, пане. Одно тілько…” – “А що тілько?” Дідич обізвався. “Тато, пане, що ваш ножик Складаний зламався”. “Ну! Зламався, так зламався, Що там споминати. Певне, хлопці мали […]...
- ЯК ЗАПОРОЖЦІ ПЕРЕХИТРИЛИ ЦАРИЦЮ КАТЕРИНУ – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей З Нових Кайдаків* поїхала цариця Катерина в Половицю**, а там жили самі запорожці. – Дай, – каже, – посміюся з них. Вибрала десять чоловік найвусатіших, посадила за стіл і каже: – Дайте їм сметани! Поставили дві здоровенні миски. Запорожці морг один на другого, а потім кажуть: – Вели нам, мамо, спершу подати польової сметани, тієї, […]...
- Співомовки Степана Руданського – твір з української літератури Степан Руданський придумав один із жанрів гумору – співомовки. Це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві. Співймовки С. Руданського можна поділити на три групи: ті, що викривають служителів церкви; ті, у яких висміюються вади характеру людей; у яких висміюють панів. […]...
- ЛІТЕРАТУРНА БАЙКА. АЛЕГОРІЯ. АКРОВІРШ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Байка – це невеликий, епічний, здебільшого віршований, твір алегоричного характеру, який має повчальний зміст. Байки бувають народні та літературні, тобто авторські, створені письменниками. Байки писали Григорій Сковорода, Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський. Найбільший розквіт жанру байки в українській літературі пов’язаний з творчістю Леоніда Глібова. Алегорія – це спосіб двопланового художнього зображення, який грунтується на приховуванні реальних […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив1 Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки. Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- ПРО ПОЕМУ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Поема (з грецької – твір, творіння) – невеликий за обсягом віршований твір, в якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером. У поемі описуються пов’язані між собою події. Основних персонажів два-три, час дії нетривалий. Можна сказати, що поема – це своєрідне віршоване оповідання. Віршована форма надає звучанню тексту […]...
- МАЛЕНЬКИЙ ГОРБАНЬ – Спиридон Черкасенко (1876-1940) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА І Квітень. Свято. Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою1. Ген далі до залізниці зібралась доросла молодь: парубки в червоних, синіх, зелених, жовтих сорочках під пояс, у піджаках і новеньких картузах, в гарних чоботях з блискучими халявами; дівчата в різнобарвних спідницях, у вишиваних сорочках, у намисті й стрічках, у новеньких хусточках – водять короля2, […]...
- Спиридон Черкасенко (1876-1940) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Я – вгорі. Я – на дзвіниці! Я – на варті, – стережу! Серце маю я із криці. Як ударю – розбуджу. Спиридон Черкасенко Спиридон Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в місті Новий Буг на Херсонщині в селянській родині. Навчався у Новобузь кій вчительській семінарії. Вчителював на Катеринославщині (тепер – Дніпропетровська область) та Донбасі. […]...
- ГУСЕНЯТКО – Микола Вінграновський (1936-2004) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і – народилося. Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати. Її чоловік з табуном і старшими дітьми зранку подався на озимину попастися та політати над полем і плавнями перед великим відльотом. Гуска лишилася на пізнім своїм осіннім яйці. Вона ще мала надію, […]...
- Короткий переказ – Козак і король – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив1 Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай. Що думати буду? І от тобі цілий […]...
- Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА …Глібов… – найкращий український байкопис, відзначився також деякими ліричними віршами, що належать до правдивих перлин української лірики… Іван Франко Леонід Глібов народився 5 березня 1827 року в с. Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя маєтків панів Родзянків. Хлопчик ріс веселим і жвавим, любив квіти й охоче доглядав за ними, любив слухати казки баби Одарки. […]...
- Микола Вінграновський (1936-2004) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Книги М. Вінграновського для дітей – це чарівний світ, де легко і просто народжується казка, де живуть її добрі герої. Вони, як велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається навколишнє життя. Поетові притаманний яскравий талант – тонко розуміти, відчувати прекрасний світ дитинства. Т. Андрущенко Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в […]...
- Микола Вороний (1871-1938) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Оригінальною творчою особистістю був Микола Вороний – людина невгамовного діяльного темпераменту, поет високої художньої культури, який намагався підняти українську літературу до світового рівня… Іван Денисюк Микола Вороний народився 24 листопада 1871 року на Катерино славщині (тепер Дніпропетровська область) в сім’ї ремісника. Невдовзі його батьки переселилися в с. Гончарівку (передмістя Харкова), де й минули дитячі роки […]...
- ПРО СЛОВЕСНИЙ МАЛЮНОК 1 СЛОВЕСНУ ДЕТАЛЬ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Письменники описують словами різні явища природи, події чи предмети, щоб читач уявив їх, ніби побачив, як на картині, яку зобразив художник, тобто письменники створюють словесні малюнки. З цією метою вони використовують різні художні засоби та прийоми – епітети, метафори, порівняння, гіперболи тощо. Наприклад, щоб передати колірну гаму осені у вірші “Листопад”, письменник Яків ІЦоголів використовує […]...
- АКРОВІРШІ – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Хто доня? Мати доні молодій Огородик наділила. Розкошує доня мила, Каже неньці – тісно їй: “В земляній сиджу коморі, А коса моя надворі”. Хочу цей раз штуку втнуть1: Не скажу, як доню звуть; Ви ж до загадки верніться, З краю пильно2 придивіться. Що за птиця? Між людьми, як пташка, в’ється, Людей і їсть, і п’є; […]...
- ЖУРБА – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька: Як скло вода блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко – І понесе вода. Журюся й я над […]...
- ВОВК І КІТ – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця1 Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться: Проклятий2 люд з собаками настиг3… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому: куди не поглядить – Усюди Вовченька недоленька морочить4, Хоч сядь та й плач; Ворота, як […]...
- ГРІМ – Микола Вінграновський (1936-2004) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. Грім жив у хмарі, і згори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. А потім хмару опустив На сад наш на щасливий І натрусив зі сливи слив, Щоб легше було […]...
- ЖУРАВЛІ – Богдан Лепкий (1872-1941) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА У Лепкого виробилася властива йому манера письма: щира, лаконічна, хвилююче тепла, з глибоким психологічним підтекстом. Роман Коритко Народився письменник Богдан Лепкий у селі Кречулець на Тернопіллі 9 листопада 1872 року в родині сільського священика. Перші уроки освіти здобув у родинному домі. У п’ятирічному віці прочитав повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка, знав напам’ять твори Тараса Шевченка. Закінчив […]...
- ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Осінній цикл календарно-обрядових пісень пов’язаний зі жнивами (збиранням урожаю). Жниварські пісні поділяються на зажнивні (зажинкові), які виконували в день, коли починали жати; жнивні, яких співали упродовж усіх жнив, та обжинкові, які виконували в останній день жнив, коли поверталися з поля додому. Традиційно зажинки починали на Прокопа (21 липня). Господині зодягалися святково, переважно у білий одяг, […]...
- ПРО ЕПІЧНИЙ ТВІР І ГЕРОЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Слово “епос” у грецькій мові означає розповідь. Це один з трьох основних родів літератури, поряд з лірикою та драмою. Епічний твір – це твір розповідного жанру, в якому зображено життєві події, людські характери, вчинки. Зміст епічних творів розкривається у формі авторської розповіді. Автор (найчастіше це сам письменник) виступає ніби очевидцем зображуваних подій, які він описує, […]...
- ЩУКА – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА На Щуку хтось бомагу1 в суд подав, Що буцімтсі2 вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав; Того заїла в смерть, другого обідрала3. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці4 Гуртом до суду притаскали5, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були: Якіїсь два Осли, одна нікчемна6 Шкапа7 Та два стареньких Цапа, […]...
- ЛИСТОПАД – Яків Щоголів (1824-1898) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Його поетичне слово бере початок у пісні, у ритмі праці й звуках природи, на просторах рідного краю. Іван Пільгук Народився Яків Щоголів 5 листопада 1824 року в місті Охтирці (тепер Сумської області). Дід майбутнього письменника був свя щеником, батько – дрібним службовцем. Хлопчик зростав за сприятливих умов серед прекрасної природи на берегах мальовничої річки Ворскли. […]...
- ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – Микола Вороний (1871-1938) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Поема Да луче есть на своей земли Костю лечи, Иже ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання, […]...
- ЩО РОБИТЬ СОНЦЕ УНОЧІ? – Микола Вінграновський (1936-2004) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить,- Що робить сонце? Сонце спить. Що робить місяць по ночах, Коли земля йому в очах, земля, Ромашка і вода,- Тоді він сонце вигляда. Що роблять сонце й місяць вдвох, Коли в снігах біліє мох, На сіножать сніги сніжать І снігурі в снігу лежать? […]...
- Запорожці у короля, Гуменний, Свиня свинею. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися з власної безпорадності, відстояти свою гідність Мета: поглибити знання учнів про творчий доробок Степана Руданського; учити школярів розуміти викривальний пафос співомовок, пояснювати їх, виділяти їхню основну частину; удосконалювати вміння виразно й усвідомлено читати твори, проводити паралелі із сучасним життям; виховувати вміння бачити і чути кмітливе слово; формувати усвідомлення того, що почуття гумору – ознака духовного здоров’я людини. Тип уроку: урок засвоєння […]...
- ПІСЕНЬКА ЖИТНЬОГО ВІНОЧКА – ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА У полі доріженька бита1 – Котиться віночок із жита. Котиться віночок по полю, Проситься хазяїну в стодолу2: – Пускай, хазяїне, в стодолу, Вже я набувся на полю, Вже я на полю набувся, Буйного вітру начувся, Дрібненьким дощем вмився, Ранньої роси напився… Я там недовго полежу – Знову на поле побіжу. 1 Битий – протоптаний. 2 […]...