Степан Руданський. Запорожці у короля, Свиня свинею. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися над власного безпорадністю, вміння відстояти свою гідність
Мета: продовжити знайомити учнів зі співомовками письменника, допомогти дітям побачити зв’язок гумористичного відображення дійсності із серйозними історичними фактами; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, пошуково-дослідницької роботи, самостійного пошуку інформації; виховувати почуття гумору, спостережливість, допитливість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет С. Руданського, підручник, репродукція картини І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Конкурс на краще виразне читання співомовок С. Руданського.
2. Презентація ілюстрацій, створених учнями до співомовок Руданського.
3. Зачитування окремими учнями асоціації до кожної літери слова “співомовка”.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
1. Методичний прийом “Вірю – не вірю”.
– С. Руданський народився в сім’ї священика. (Вірю.)
– Поет навчався в Петербурзькій академії мистецтв. (Не вірю.)
– Руданський проживав і працював у Ялті. (Вірю.)
– Поет працював лікарем. (Вірю.)
– Важке життя, нестатки і хвороби знайшли відображення у творчості Руданського. (Не вірю.)
– С. Руданський писав байки. (Вірю.)
– С. Руданський прославився як автор співомовок. (Вірю.)
– Співомовка – це вірш, побудований на анекдоті чи приказці. (Вірю.)
2. Бесіда за запитаннями.
– Що вам відомо про козаків, а саме: їх побут, звичаї, характери?
– Назвіть відомі вам твори про козацтво.
3. Методична стратегія “Кубування”.
Учитель. Дайте характеристику козакам за схемою кубування.
Алгоритм складання:
1. Опишіть це…
2. Засоціюйте це…
3. Порівняйте це…
4. Проаналізуйте це…
5. Знайдіть аргументи “за” і “проти”.
6. Застосуйте це…
Приклад кубування:
Козаки
1. Козаки – воїни, які понад 300 років були охоронцями нашої землі.
2. Козаки – музика литаврів, гамір, сміх, галас, дотепні вислови, вершники на конях, бій, блиск шабель, музика бою, свист куль, перемога, високі кургани, насипані шапками.
3. Неначе лавина в горах, яку ніщо не здатне спинити.
(Неначе героїчна пісня, недоспівана, яку судилося проспівувати нам).
4. З пісні; степу; дотепного гумору; іскристого сміху; віри в Бога; любові до Батьківщини; з клятви, даної другу; з пам’яті нащадків; з віри в перемогу; з відданості Україні.
5.
“За” Найсміливіші захисники України, яких не забудуть нащадки. | “Проти” Жорстокість, яка викликана тією епохою. |
6. Вивчити історію, наблизитися до розгадки національного духу народу.
IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
1. Слово вчителя.
Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку творчості Степана Руданського, сповнену народного жарту, гумору, дотепу, щирого сміху, прочитаємо “незрівняні в своїм роді співомовки” (І. Франко) та поділимося враженнями від прочитаного.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Методичний прийом “ЗХД” (“Знаю – хочу дізнатися – дізнався”). Учні у формі таблиці з трьох стовпчиків записують інформацію із даної теми: 1 стовпчик – що їм відоме з теми, 2 – мотивація навчальних досягнень (що очікують дізнатися), 3 – запис у кінці уроку узагальнень з даної теми.
Знаю | Хочу дізнатися | Дізнався |
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Ідейно-художній аналіз співомовки “Запорожці у короля”.
1.1. Слово вчителя.
Про сміливість, кмітливість, дотепність козаків, їхнє почуття гумору ходили легенди. Чого варті хоча б ті прізвища-прізвиська, які вони давали новоприбулим: Непийвода, Неїжко, Недайкаша, Неїжборщ, Нагнибіда, Паливода, Перебийніс, Убийвовк, Куйбіда, Несвятипаска, Задуйвітер та ін.
Згадаймо картину І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” (демонстрація репродукції картини). Народні перекази говорять про те, як запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них із пихою, хотів принизити, посміятися з них, хай це був навіть сам король чи його вельможі. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.
1.2. Словникова робота.
Жупани – верхній одяг, оздоблений хутром, був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.
Кармазиновий – з дорогого старовинного темно-червоного сукна.
Храбренні – хоробрі.
Ляхи – поляки.
Щільник меду – лист, утворений чашечками з воску; бджоли та оси роблять його для зберігання меду.
1.3. Виразне читання співомовки “Запорожці у короля” вчителем.
1.4. Обговорення змісту твору.
– Як король зустрів козаків?
– Зачитайте рядки, в яких описано зовнішність козаків. Яким ви побачили запорожців?
– Чому ляхи, побачивши довгі вуса козаків, вирішили нагодувати гостей сметаною?
– Як виявили винахідливість козаки, щоб запобігти насмішкам з боку ляхів?
– Чи імпонує вам така риса вдачі козаків? Чому?
– Чого вчить нас ця співомовка?
– Якби тобі довелося покласти на музику співомовку “Запорожці у короля”, то яким би настроєм вона була б перейнята?
1.5. Робота в групах.
1 група – визначити тему, ідею, основну думку твору.
Тема: зображення приїзду козаків до польського короля, їх шаноблива зустріч.
Ідея: возвеличення мужності, кмітливості козаків, вміння бути дипломатичними.
Основна думка: запорозькі козаки вміли з гідністю відстояти свою честь і не давали нікому із себе покепкувати, таких людей здавна поважають і цінують.
2 група – скласти асоціативні грона для характеристики запорожців і короля.
2. Ідейно-художній аналіз співомовки “Свиня свинею”.
2.1. Методичний прийом “Асоціативний кущ”.
Учитель. Які асоціації виникають зі словом “свиня”? (На дошці гумористичне зображення свині. Учні малюють її словесний портрет).
2.2. Виразне читання співомовки “Свиня свинею” вчителем.
За розповідями односельчан поета, гумореска Руданського “Свиня свинею” несе в собі реальну історію з життя сміхотворця.
2.3. Словникова робота.
Учні намагаються самостійно пояснити значення незрозумілих слів.
Ночовки – коритце.
Підсвинок – порося віком до року.
Свячене – освячені в церкві на Великдень страви.
Схибнулись – похитнулись.
2.4. Читання співомовки учнями “про себе”.
Завдання. Прочитайте співомовку, знайдіть рядки, які, на вашу думку, є афористичними. (Афористичною є остання строфа.)
2.5. Обмін враженнями від прочитаного твору.
– Як ви думаєте, чому автор так назвав свою співомовку?
– Звідки йде мужик? Як ви це зрозуміли?
– Яка пригода трапилася з головним героєм?
– Що відчув мужик у цій ситуації? Які слова свідчать про його роздратування?
– У чому полягає комічність ситуації?
– Які художні засоби використовує автор для підсилення гумористичного сприйняття твору? Знайдіть у тексті, зачитайте.
2.6. Збагачення мовлення учнів. Робота з фразеологізмами.
Учитель. Назвіть фразеологізми зі словом свиня, поясніть їхнє значення.
– Величатися як свиня в барлозі – дуже, у великій мірі.
– Чепурний як свиня в дощ – уживається для вираження повного заперечення змісту слова чепурний; зовсім не чепурний.
– Виглядати як свиня в хомуті – негарно, недоладно.
– Схожий як свиня на коня – вживається для вираження повного заперечення змісту речення.
– Розумітися як свиня на перці – уживається для вираження повного заперечення змісту слів розумітися, знатися; зовсім не розумітися.
– Підкласти свиню – вчинити підлість щодо кого-небудь.
– В свинячий голос – дуже пізно.
– Розкидати бісер перед свиньми – марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть.
Учитель. З 2-3 фразеологізмами на вибір складіть речення.
VII. Узагальнення та систематизація знань.
Метод “Мозкова атака”.
Учитель. Доведіть, що гумор – ознака духовного здоров’я людини.
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Другий етап роботи з таблицею “ЗХД”.
Учитель. Заповніть останню колонку таблиці, узагальнивши отриману інформацію на уроці.
Після повідомлення учнів про те, що вони дізналися нового на уроці, учитель з’ясовує, на які запитання діти не отримали відповіді, або скеровує учнів до джерела інформації, або сам відповідає на запитання.
2. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Навчитися виразно читати співомовки С. Руданського, відповідати на запитання, вміщені у підручнику.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: скласти сенкан про козаків, зміст якого виражатиме головну думку співомовки “Запорожці у короля”;
– Для учнів достатнього рівня навченості: виписати прислів’я про кмітливість, винахідливість.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)