ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ
Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани1
Все кармазинові2,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
“Що б їм, – кажуть, – дати їсти?
Даймо їм сметани!”
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Але наші запорожці
Разом відмовляють:
“Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, запорожцям.
Щільник3 меду дайте!”
1 Жупан старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром; був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.
2 Кармазиновий – з дорогого старовинного темно-червоного сукна.
3 Щільник (стільник) – лист, утворений чашечками з воску; бджоли та оси роблять його для зберігання меду.
Дали меду запорожцям…
Вони як поїли.
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
Та й говорять королеві:
“Кажи, ясний пане.
Нехай тепер запорожцям
Подають сметани!”
1. Яку страву спочатку запропонував козакам польський король: а) сметану; б) квас; в) щільник меду; г) юшку?
2. Яке звертання використовують козаки до короля:
А) королю; б) ляше-мосціпане; в) ясний пане; г) Ваша величносте?
3. Яке вбрання було на козаках:
А) свитини; б) кожухи; в) чемерки; г) кармазинові жупани?
4. Яка риса вдачі козаків проявилася під час спілкування з королем? Чи імпонує вона тобі?
5. Який момент у співомовці тебе здивував і чому саме?
6. Якби тобі довелося покласти на музику співомовку “Запорожці у короля”, то яким би настроєм вона була б перейнята?
7. Підготуйся разом зі своєю групою виразно прочитати співомовку за ролями й візьми участь у класному конкурсі на краще її читання.
8. Які емоції під час читання співомовок С. Руданського в тебе виникли? Чи відповідають вони ілюстраціям до них?
Related posts:
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні. Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” 1 Жупани – старовинний верхній чоловічий одяг. 2 Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно. Малюнок […]...
- Скорочено – ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – 6 КЛАС Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани Все кармазинові, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – Дати істи? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- ПАН І ІВАН В ДОРОЗІ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють, Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині, Лиш пан таки у чемерді1, Іван у свитині…2 Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834- 1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш, Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди чумак заходить […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив2 Воєводство3 дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки4, Відгадаєш – тогди5 дам, А як ні – на муки! 1 Збіліти – збліднути.2 Зволити – дозволити. 3 Воєводство – частина землі, яка належала воєводі. 4 Штука – річ, предмет, тут – загадка. 5Тогди – […]...
- ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б село почуло…” “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” “Ну, Іванцю! Нехай так, Але десять гналось”. “Та і […]...
- ОКУЛЯРИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Розходився мужичок Аж гвалт дякувати1, Та одна йому біда: Не вміє читати. До азбуки2 – так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі3. “Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме – То куди читати! Отак і я заведу Кондаки й тропарі4, Піду тілько та куплю Такі […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив1 Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки. Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- Степан Руданський. Запорожці у короля, Свиня свинею. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися над власного безпорадністю, вміння відстояти свою гідність Мета: продовжити знайомити учнів зі співомовками письменника, допомогти дітям побачити зв’язок гумористичного відображення дійсності із серйозними історичними фактами; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, пошуково-дослідницької роботи, самостійного пошуку інформації; виховувати почуття гумору, спостережливість, допитливість. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: портрет С. Руданського, підручник, репродукція картини І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. […]...
- Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. Максим Рильський Степан Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях на Вінниччині у родині сільського священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На Поділлі зібрав майбутній письменник два зшитки українських народних пісень. Усупереч волі батьків вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, де навчався […]...
- ПАН ТА ІВАН В ДОРОЗІ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці2, Іван у свитині3… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа4 ошукати5… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- С. Руданський. Співомовки “Запорожці у короля”, “Свиня свинею” Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із біографією письменника С. Руданського та його співомовками, допомогти зрозуміти викривальний пафос цих творів; розвивати навички виразного й усвідомленого читання алегоричних творів, виділяти їхні головні думки, характеризувати героїв та порівнювати їх. Очікувані результати: учні вміють розповідати про основні факти біографії С. Руданського; знають особливості співомовок; пояснюють їхній викривальний зміст; характеризують і […]...
- Скорочено – КОЗАК І КОРОЛЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – 6 КЛАС Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- Славні запорожці (твір-опис за картиною І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”)- ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Славні запорожці (твір-опис за картиною І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”) Яке чудове українське сонце! Які веселі в нас люди! Нічого не змінилося в українському характерові за кількасот років. Щоб упевнитися в цьому, не треба подорожувати машиною часу. Досить ще раз поглянути на картину видатного художника Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Так, […]...
- БАСУРМЕН – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері. Він недавно прибіг знадвору, і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна – за дірки, в які зазирає ясний день. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені вряд на довгих шнурках. Десь далеко-далеко, як у […]...
- СВЕКОР – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як, було, гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Васильченко народився на Чернігівщині Степан Васильченко виріс у родині селянина-шевця. Закінчивши вчительську семінарію, працював на Полтавщині та Київщині. Згодом закінчив і вчительський інститут (по-сучасному – педагогічний інститут чи університет). Дуже цікавими є спогади Степана Васильченка про своє дитинство, а воно в нього було непростим: “Спогади про раннє дитинство остались у мене трохи хаотичні. Пригадую […]...
- СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ “Жарт, як і сіль, треба вживати обережно” (Піфагор). Подумаймо разом Як почуває себе людина, якщо знає, що її люблять? Чим можна виміряти любов батьків до своїх дітей? У чому вона проявляється? Що думають про це твої однокласники? Пригадай слова О. Довженка із “Зачарованої Десни” про те, що гумор був “основною рисою характеру” його сім’ї. Це […]...
- БАСУРМЕН – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ (Скорочено) Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері Він недавно прибіг знадвору і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна – за дірки, в які зазирає ясний день. Уся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені вряд на довгих шнурках. Десь далеко – […]...
- СВЕКОР – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримас старий бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цеї весни пошили штани. […]...
- Степан Олійник (1908-1982) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Олійник народився на Одещині “…Великою популярністю користувалася в нашій окрузі газета “Червоний степ”. Читав і я цю газету. І не раз мені було дуже жалко, що про інші села пишуть, а про моє село ні разу і не згадувалося. І от одного вечора, коли батьки й молодші сестри уже спочивали, я висмикнув із зошита […]...
- ЧУДО В ЧЕРЕВИКУ – СТЕПАН ОЛІЙНИК – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!). Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі. Якось друг і каже Васі: – Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне. Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки, Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак, Приліпи його, мов латку, […]...
- “ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ” – Степан Олійник (1908-1982) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Шаляпіна1 і Гмирю2 Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати ногами Й варіювати “ля-ля-ля!” Хоч безголоснії – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи […]...
- Співомовки Степана Руданського – твір з української літератури Степан Руданський придумав один із жанрів гумору – співомовки. Це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві. Співймовки С. Руданського можна поділити на три групи: ті, що викривають служителів церкви; ті, у яких висміюються вади характеру людей; у яких висміюють панів. […]...
- СПІВОМОВКА. ІНВЕРСІЯ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Усі свої твори Степан Руданський називав співомовками. Три книжки рукописних збірок його поезій мають назву “Співомовки козака Вінка Руданського” (грецьке слово стефанос перекладається як вінок). Чому поет саме так називає свої віршові твори? С. Руданського турбувало тільки одне: до твору необхідний ще й музичний супровід, бо поезія має виконуватися співомовкою під акомпанемент кобзи чи бандури. […]...
- ПАВЛО АПОСТОЛ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Україно-Україно, Що ти за то дала, Що старого Апостола Гетьманом обрала? [2] Україно-Україно, Що ти заплатила, Що до себе та Петрика [3] Ти так прихилила? Україно-Україно, ; Що то з москалями, Що посланці повертають До тебе з дарами? [4] І за ними Лизогуб наш, Чарниш, Жураковський? І чим же так прихилився До них цар московський? […]...
- Співомовки Степана Руданського (1834-1873) Степан Васильович Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях (нині Калинівський район) на Вінниччині. Син бідного подільського священика, Руданський готувався до духовної кар’єри, навчаючися спочатку в Шаргородському духовному училищі (бурсі), далі – в Кам’янець-Подільській семінарії. Проте по її закінченні він обирає інший шлях – стає слухачем, а далі й студентом (учиться з 1855 […]...
- Короткий переказ – Пан та Іван в дорозі – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці1, Іван у свитині2… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа3 ошукати4… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То […]...
- ПАВЛО ПОЛУБОТОК – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Полуботку-Полуботку, Наказний гетьмане! А хто ж тобі гетьманськую Булаву дістане? Полуботку-Полуботку, Голубе-соколю! А як же ж ти підіймешся За козацьку волю? Полуботку-Полуботку, Рідная дитино! А як же ж ти ізійдешся З вражим Вельяміном? [2] Не питайте, хто Павлові Булаву добуде, Є у нього Україна, Є у нього люди. І пішли вже Семен Рубець І Василь […]...
- Чим відрізняється цар від короля У світлі прагматичної орієнтації сучасної влади, кожен, принаймні іноді, задається питанням: “А що якщо нами керував би король?” Або “Цікаво, наскільки люди любили царя пару століть тому?” Можна зайти в своїх роздумах ще далі, і спробувати усвідомити собі, чим відрізняється цар від короля. По-перше, цар – древнє іменування владическом панів і керівників громадських утворень (наприклад, […]...
- ЕВОЛЮЦІЯ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922 – 2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В зоопарку батька Запитав хлопчина: – Чи то правда, що від мавпи Походить людина? – Правда, – мовив батько. – Наука доводить, Що людина, безперечно, Від мавпи походить. – То чому ж ці мавпи Сильно так відстали? Чом людьми ще й досі Справжніми не стали? – Батько вуса гладить, Весело сміється: – Таке, синку, й […]...
- ПОХВАЛА – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922 – 2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – Ахи! – гукнув старий павук, З уздрівши юну муху. – Ти так гудеш, що кожен звук Як музика для слуху. З а дивну талію твою І за гарненькі ніжки – Я все покинув би й пішов Хоч на край світу пішки. Ти – як перлина, як топаз, Ти – як іскрина синя… А муха […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 р. в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі в родині сільського священика. У Степана було троє братів: Григорій, Олександр та Юхим. Усі вони виростали разом із селянськими дітьми, говорили їхньою мовою, співали їхніх пісень, засвоювали їхні звичаї. Батько всіма силами намагався вивести дітей в люди. […]...
- Аналіз казки “Нове вбрання короля” Казка “Нове вбрання короля” – один з найяскравіших прикладів філософської казки, казки для дорослих. Адже в цій казці немає ніякого чаклунства, немає ні фантастичних чудовиськ, ні фей, ні дивних перетворень. Головними персонажами виступають обманщики-кравці, які використовують у своїх інтересах негативні якості дурного короля і його придворних. Повідомивши всьому королівського двору про нібито чудодійні властивості тканини, […]...
- Ми легко стати запорожцем? (За переказом “Прийом у запорожці”) – Зразок твору – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Славні лицарі-запорожці покрили себе вічною славою. Немає, напевно, жодної людини, яка б не знала про відвагу, мужність, сміливість козаків. А майже кожний хлопчисько того часу мріяв податися, за дніпровські пороги й стати одним із відчайдухів. Але не всіх підряд брали козаки у своє товариство. Спочатку бажаючого перевіряли на кмітливість, товариськість, уміння не розгубитися у складній […]...
- Степан Руданський, Історія української літератури XIX ст. століття СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) “Був це перший, може, по Шевченкові поет на Україні, якому сила поетичного таланту давала надію на велику й корисну діяльність для рідного краю”,- писав про Степана Руданського один з істориків літератури 1. Потужний талант поета виявився, однак, в цілому незатребуваний його часом; діяльність свою в силу різних причин змушений він був згорнути […]...
- Над колискою – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я, бідная, над колискою Цілу ніч не здрімаю, Про життя твоє нещасливеє Тобі пісню співаю. Спи, дитя моє, ти життя моє! Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі та неволі! […]...
- Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовій культурі. Добре торгувалось Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю С. Руданського, співомовкою як літературним жанром; розкрити різноманітність тематики творів С. Руданського та їхні художні особливості, виробляти вміння характеризувати героїв і порівнювати їх; розвивати культуру мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; формувати навички виразного читання; виховувати любов до поетичного народного слова, гумору як ознаки духовного здоров’я людини. Тип уроку: урок […]...
- ПОНИЗИВ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ П’є-гуляє у неділю На коршомці Гарасим; З Гарасимом п’є-гуляє І сусід його Трохим. А обидва стрільці жваві. От перечка і пішла… Далі Трохим розходився, Підійнявся з-за стола: “То ти кажеш, що ти луччий? Що ти гаспидний стрілець? Збий же мені з чуба шапку: Тоді будеш молодець!” “Кажеш, може, що не зіб’ю?” – “А ти кажеш, […]...