АКРОВІРШІ – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА

Related posts:

1. ЖУРБА – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька: Як скло вода блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко – І понесе вода. Журюся й я над […]...
2. ВОВК І КІТ – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця1 Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться: Проклятий2 люд з собаками настиг3… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому: куди не поглядить – Усюди Вовченька недоленька морочить4, Хоч сядь та й плач; Ворота, як […]...
3. ЩУКА – Леонід Глібов (1827-1893) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА На Щуку хтось бомагу1 в суд подав, Що буцімтсі2 вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав; Того заїла в смерть, другого обідрала3. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці4 Гуртом до суду притаскали5, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були: Якіїсь два Осли, одна нікчемна6 Шкапа7 Та два стареньких Цапа, […]...
4. ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1893) – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ ЧАРІВНИК УКРАЇНСЬКОЇ БАЙКИ Немає в нашій країні жодної людини, яка б не знала хоч однієї байки Леоніда Івановича Глібова. Пам’ятаєте: “На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого кусає та ще й б’є – затим що сила є…”? Усього ж українською мовою письменник написав107 байок! Цікаві дорослому і малому, вони […]...
5. Леонід Глібов (1827-1893) Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Ці рядки із поезії “Журба”, яка стала народною піснею. Її співають усі, хоча не завжди знають, що слова належать видатному поетові Леоніду Глібову, а музика – геніальному українському композиторові Миколі Лисенку. Народився Леонід Іванович Глібов у селі Веселий Поділ на Полтавщині в заможній […]...
6. МУХА Й БДЖОЛА – Леонід Глібов (1827-1893) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі1 Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – Добридень! – каже їй. – Оддиш […]...
7. Муха і Бджола – Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі. Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає. Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько; – Добридень! – каже їй. – Оддиш […]...
8. ЩУКА – Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ На Щуку хтось бомагу в суд подав. Що буцімби вона такеє виробляла. Що у ставу ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці1 Гуртом до суду притаскали. Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були: Якись два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. […]...
9. Леонід Глібов (1827-1893) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Леонід Глібов народився на Полтавщині Ім’я видатного українського поета Леоніда Глібова тобі вже відоме: у п’ятому класі відбулося знайомство З його загадками й акровіршами. Однак він більше відомий як байкар – у його творчому доробку 107 байок! Цікаво, а як же стають митцями? Зазирнімо ще раз у його дитинство і розкриймо ще одну сторінку життя […]...
10. ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893) – З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ Леонід Іванович Глібов – відомий український поет і байкар. Сподіваємося, вам цікаво дізнатися, якими були в дитинстві люди, що стали відомими, уславилися у віках? Леоніда Глібова називали пестливим ім’ям Льолик, він змалку любив доглядати за квітами. Зверніть увагу: був маленьким хлопчиком, а переймався не іграми й пустощами, як більшість у цьому віці, а дбав про […]...
11. “ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ…” – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893) – З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ * * * Химерний, маленький, Бокастий, товстенький Коханчик удавсь; Пам’ятник варенику в м. Черкасах У тісто прибрався, Чимсь смачним напхався, В окропі купавсь. На смак уродився, Ще й маслом умився, В макітрі скакав… Недовго нажився, У дірку скотився, Круть-верть – та й пропав. Хотів був догнати – Шкода шкандибати: Лови не лови! А як його […]...
12. ХТО РОЗМОВЛЯЄ? – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893) – З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ “Ой я бідна удовиця, – Стала хникать жалібниця, – Он калина, – їй не так! Кажуть, пісні їй складають, А про мене забувають, І ніхто ніде ніяк!..” “Стій лиш! Слава не брехуха, – Обізвалась джеркотуха, – Розбирає, що і як! От я славі догодила, Кашку діточкам варила, А тобі не вдасться так”. До речі… Осока […]...
13. ЖУРАВЛІ – Богдан Лепкий (1872-1941) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА У Лепкого виробилася властива йому манера письма: щира, лаконічна, хвилююче тепла, з глибоким психологічним підтекстом. Роман Коритко Народився письменник Богдан Лепкий у селі Кречулець на Тернопіллі 9 листопада 1872 року в родині сільського священика. Перші уроки освіти здобув у родинному домі. У п’ятирічному віці прочитав повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка, знав напам’ять твори Тараса Шевченка. Закінчив […]...
14. Спиридон Черкасенко (1876-1940) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Я – вгорі. Я – на дзвіниці! Я – на варті, – стережу! Серце маю я із криці. Як ударю – розбуджу. Спиридон Черкасенко Спиридон Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в місті Новий Буг на Херсонщині в селянській родині. Навчався у Новобузь кій вчительській семінарії. Вчителював на Катеринославщині (тепер – Дніпропетровська область) та Донбасі. […]...
15. ЛІТЕРАТУРА І ДІЙСНІСТЬ. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І ЛІТЕРАТУРА – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Мистецтво слова якісно відрізняється від інших видів мистецтва – малярства, скульптури, музики та інших, передусім тим, що його матеріалом є художнє слово, поетичний образ, створений письменником, а не палітра фарб, камінь чи звуки музики. Живописне мистецтво і мистецтво словесне дуже тісно пов’язані між собою. В одному з віршів Максима Рильського є такі рядки: Часом можна […]...
16. Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. Максим Рильський Степан Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях на Вінниччині у родині сільського священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На Поділлі зібрав майбутній письменник два зшитки українських народних пісень. Усупереч волі батьків вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, де навчався […]...
17. МУХА Й БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Весною Муха-ледащиця Майнула усадок На ряст, на квіти подивиться, Почуть 3озулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає проте, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – Добридень! – каже їй. – Оддиш хоч трохи, […]...
18. ПРО СЛОВЕСНИЙ МАЛЮНОК 1 СЛОВЕСНУ ДЕТАЛЬ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Письменники описують словами різні явища природи, події чи предмети, щоб читач уявив їх, ніби побачив, як на картині, яку зобразив художник, тобто письменники створюють словесні малюнки. З цією метою вони використовують різні художні засоби та прийоми – епітети, метафори, порівняння, гіперболи тощо. Наприклад, щоб передати колірну гаму осені у вірші “Листопад”, письменник Яків ІЦоголів використовує […]...
19. ПРО ПОЕМУ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Поема (з грецької – твір, творіння) – невеликий за обсягом віршований твір, в якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером. У поемі описуються пов’язані між собою події. Основних персонажів два-три, час дії нетривалий. Можна сказати, що поема – це своєрідне віршоване оповідання. Віршована форма надає звучанню тексту […]...
20. ПРО ЕПІЧНИЙ ТВІР І ГЕРОЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Слово “епос” у грецькій мові означає розповідь. Це один з трьох основних родів літератури, поряд з лірикою та драмою. Епічний твір – це твір розповідного жанру, в якому зображено життєві події, людські характери, вчинки. Зміст епічних творів розкривається у формі авторської розповіді. Автор (найчастіше це сам письменник) виступає ніби очевидцем зображуваних подій, які він описує, […]...
21. ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Українці вусі часи любили дотеп і вдалий жарт, уміли доречно вставити влучне слово, кепкували не тільки над іншими, але й над собою. Видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький про вдачу своїх співвітчизників говорив так: “У їх розмові багато гумору та ще й щиро народного, цікавого, сільського”. Із сивої давнини до нас дійшли народні анекдоти та байки, […]...
22. ОКУЛЯРИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Розходився мужичок Аж гвалт дякувати1, Та одна йому біда: Не вміє читати. До азбуки2 – так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі3. “Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме – То куди читати! Отак і я заведу Кондаки й тропарі4, Піду тілько та куплю Такі […]...
23. ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б село почуло…” “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” “Ну, Іванцю! Нехай так, Але десять гналось”. “Та і […]...
24. ЛІТЕРАТУРНА БАЙКА. АЛЕГОРІЯ. АКРОВІРШ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Байка – це невеликий, епічний, здебільшого віршований, твір алегоричного характеру, який має повчальний зміст. Байки бувають народні та літературні, тобто авторські, створені письменниками. Байки писали Григорій Сковорода, Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський. Найбільший розквіт жанру байки в українській літературі пов’язаний з творчістю Леоніда Глібова. Алегорія – це спосіб двопланового художнього зображення, який грунтується на приховуванні реальних […]...
25. ЛИСТОПАД – Яків Щоголів (1824-1898) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Його поетичне слово бере початок у пісні, у ритмі праці й звуках природи, на просторах рідного краю. Іван Пільгук Народився Яків Щоголів 5 листопада 1824 року в місті Охтирці (тепер Сумської області). Дід майбутнього письменника був свя щеником, батько – дрібним службовцем. Хлопчик зростав за сприятливих умов серед прекрасної природи на берегах мальовничої річки Ворскли. […]...
26. ЖАБА Й ВІЛ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; А та не […]...
27. ЩО РОБИТЬ СОНЦЕ УНОЧІ? – Микола Вінграновський (1936-2004) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить,- Що робить сонце? Сонце спить. Що робить місяць по ночах, Коли земля йому в очах, земля, Ромашка і вода,- Тоді він сонце вигляда. Що роблять сонце й місяць вдвох, Коли в снігах біліє мох, На сіножать сніги сніжать І снігурі в снігу лежать? […]...
28. Микола Вороний (1871-1938) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Оригінальною творчою особистістю був Микола Вороний – людина невгамовного діяльного темпераменту, поет високої художньої культури, який намагався підняти українську літературу до світового рівня… Іван Денисюк Микола Вороний народився 24 листопада 1871 року на Катерино славщині (тепер Дніпропетровська область) в сім’ї ремісника. Невдовзі його батьки переселилися в с. Гончарівку (передмістя Харкова), де й минули дитячі роки […]...
29. ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – Микола Вороний (1871-1938) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Поема Да луче есть на своей земли Костю лечи, Иже ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання, […]...
30. КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив2 Воєводство3 дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки4, Відгадаєш – тогди5 дам, А як ні – на муки! 1 Збіліти – збліднути.2 Зволити – дозволити. 3 Воєводство – частина землі, яка належала воєводі. 4 Штука – річ, предмет, тут – загадка. 5Тогди – […]...
31. ГУСЕНЯТКО – Микола Вінграновський (1936-2004) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і – народилося. Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати. Її чоловік з табуном і старшими дітьми зранку подався на озимину попастися та політати над полем і плавнями перед великим відльотом. Гуска лишилася на пізнім своїм осіннім яйці. Вона ще мала надію, […]...
32. МАЛЕНЬКИЙ ГОРБАНЬ – Спиридон Черкасенко (1876-1940) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА І Квітень. Свято. Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою1. Ген далі до залізниці зібралась доросла молодь: парубки в червоних, синіх, зелених, жовтих сорочках під пояс, у піджаках і новеньких картузах, в гарних чоботях з блискучими халявами; дівчата в різнобарвних спідницях, у вишиваних сорочках, у намисті й стрічках, у новеньких хусточках – водять короля2, […]...
33. ГРІМ – Микола Вінграновський (1936-2004) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. Грім жив у хмарі, і згори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. А потім хмару опустив На сад наш на щасливий І натрусив зі сливи слив, Щоб легше було […]...
34. Л. ГЛІБОВ. АКРОВІРШІ “ЩО ЗА ПТИЦЯ?”, “ХТО ВОНА?”, “ХТО РОЗМОАЛЯЄ?”, “ХТО СЕСТРА І БРАТ?” – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – дати поняття про акровірш, ознайомити учнів з акровіршами Л. Глібова, вчити розглядати й коментувати особливості поетичних загадок, їхніх художніх засобів; – розвивати кмітливість, пам’ять, творчу уяву; – виховувати оптимістичний погляд на життя, почуття гумору, естетичне ставлення до природи. Тип уроку: комбінований. Обладнання: ілюстративний матеріал (фотографії: осока, сорока, гречка, просо), схема розгляду художніх особливостей […]...
35. ЗАГАДКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Серйозно й поважно, іноді з доброзичливою усмішкою розмовляє з нами Леонід Глібов. Понад п’ятдесят творів написав він для маленьких читачів. Серед них – загадки, вірші, казки, байки, акровірші1. Авторське ставлення ЗАГАДКА Була собі бабуся Гася; Гладуху добре всякий знав. Якась чудна вона вдалася, І досі я не розгадав. Як прийде – люди врозтіч скачуть, І […]...
36. ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. ЛЕОНІД ГЛІБОВ. ЗАГАДКА – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: ознайомити учнів з творчістю Л. І. Глібова; продовжити ознайомлення учнів із багатством, красою і величчю рідної мови; удосконалювати навички свідомого, правильного виразного читання; розвивати мислення, діалогічне і монологічне мовлення учнів; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Біля баби баба сіла. Баба бабі бубуніла. […]...
37. ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЗАГАДКИ Бачить – не бачить, Чути – не чує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче – Правди навчає; Іноді бреше, Всіх звеселяє. Люба розмова, – Будемо, діти, З нею довіку Жити-дружити. Хто ж то такая В світі щаслива, Мідра, правдива І жартовлива? Як не вгадалі, Стану в пригоді: Річ коротенька – КНИЖКА Та й годі. *** […]...
38. ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ І щоб кожен з нас Кращим стати міг – Щирий повсякчас Хай лунає сміх. Хай життя бринить Радістю для всіх. Поки будем жить, Хай лунає сміх. В. Денисенко “Засміятися добрим, світлим сміхом може лише глибока добра душа” (М. Гоголь). “Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя” (В. Гюго). Подумаймо разом Як писав […]...
39. МУХА Й БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те. Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво1 поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – Добридень! – каже їй. – Оддиш […]...
40. ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! Нум гуртом співать; Ви тягніть тонесенько, Буду я товстесенько Окселентувать*. “Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком. Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком; Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде як мара. День і […]...