Загальний стан освіти на Русі в 16 столітті

Все ж таки, за європейськими мірками, загальний рівень освіти на Русі, аж до кінця XVI ст. (розквіт Відродження в Європі) залишався вкрай низьким. Так, лист архімандрита Новгородського Геннадія від 1500 р свідчить, що майже половина (!) Священнослужителів була зовсім неписьменною. Цей факт визнав і Стоглавий собор, який відбувся у 1551 р
Такий стан справ було пов’язано не тільки з несприятливими соціально-політичними умовами, на довгі століття відсікши Русь від загальнокультурних процесів освіченою Європи. Культурна ізоляція Москви до XVI ст. стала набувати і свідомий характер, грунтуючись вже ідеологічно. Природний процес зміцнення російської держави, згуртування російських земель навколо Москви обернувся ідеєю “Третього Риму”, яким повинна була стати Москва після падіння Другого Риму, Константинополя (“а четвертому не бити”). Москві наказувалося стати оплотом і столицею “справжнього християнства”, змінивши зруйновані і загрузли в єресі перший і другий Рим. Єдиним же хранителем і оплотом православної віри оголошувалася російська церква.
Подібні умонастрої неминуче поширювалися і на освіту. Так, зневажливо відгукуючись про “еллінської освіченості”, старець Філофей з Єлізарова монастиря, одним з перших проголосив ідею “Третього Риму”, писав: “Аз – сільська людина… еллінських борзостей НЕ текох… аще б потужно моя грішна душа очистити від гріха”. За царя Івана Грозного було відкинуто навіть пропозиція римського папи і ряду європейських монархів про надання допомоги у справі освіти.
Таким чином, в XVI ст. складаються досить міцні соціально-політичні та релігійні передумови для такого явища, як ксенофобія (неприйняття чужого, страх перед ним). За свідченням француза Маржерета, який жив у Москві в 1600-1611 рр., “Народ ненавидів науки (іноземні), особливо латинський”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Загальний стан освіти на Русі в 16 столітті