З’єднання заліза (III)
Ступінь окислення +3 характерна для заліза.
Оксид заліза (III) Fe2O3 – речовина бурого кольору, існує в трьох поліморфних модифікаціях.
Проявляє слабко виражені амфотерні властивості з переважанням основних. Легко реагує з кислотами:
Fe2O3 + 6HCl = 2FeCl3 + 3H2O.
З розчинами лугів не реагує, але при сплаву утворює ферити:
Fe2O3 + 2NaOH = 2NaFeO2 + H2O.
Виявляє окисні і відновні властивості. При нагріванні відновлюється воднем або оксидом вуглецю (II), проявляючи окисні властивості:
Fe2O3 + H2 = 2FeO + H2O,
Fe2O3 + CO = 2FeO + CO2.
У присутності сильних окислювачів в лужному середовищі проявляє відновні властивості і окислюється до похідних заліза (VI):
Fe2O3 + 3KNO3 + 4KOH = 2K2FeO4 + 3KNO2 + 2H2O.
При температурі вище 1400 ° С розкладається:
6Fe2O3 = 4Fe3O4 + O2.
Виходить при термічному розкладанні гідроксиду заліза (III):
2Fe (OH) 3 = Fe2O3 + 3H2O
Або окисленням піриту:
4FeS2 + 11O2 = 2Fe2O3 + 8SO2.
Гідроксид заліза (III) Fe (OH) 3 – кристалічна або аморфна речовина бурого кольору. Як і оксид, проявляє слабко виражені амфотерні властивості з переважанням основних. Легко реагує з кислотами:
Fe (OH) 3 + 3HCl = FeCl3 + 3H2O.
Реагує з концентрованими розчинами лугів з утворенням гексагідроксоферратов (III):
Fe (OH) 3 + 3NaOH = Na3 [Fe (OH) 6],
При сплаву з лугами або лужними реагентами утворює ферити:
Fe (OH) 3 + NaOH = NaFeO2 + 2H2O,
2Fe (OH) 3 + Na2CO3 = 2NaFeO2 + CO2 + 3H2O.
У присутності сильних окислювачів в лужному середовищі проявляє відновні властивості і окислюється до похідних заліза (VI):
2Fe (OH) 3 + 3Br2 + 10KOH = 2K2FeO4 + 6NaBr + 8H2O.
При нагріванні розкладається:
Fe (OH) 3 = FeO (OH) + H2O,
2FeO (OH) = Fe2O3 + H2O.
Виходить при взаємодії солей заліза (III) з розчинами лугів:
Fe2 (SO4) 3 + 6NaOH = 2Fe (OH) 3 + 3Na2SO4.
Солі заліза (III). Залізо (III) утворює солі практично з багатьма анионами. Зазвичай солі кристалізуються у вигляді бурих кристаллогидратов: Fe (NO3) 3 * 6H2O, FeCl3 – 6H2O, NaFe (SO4) 2 – 12H2O (залізні галун) та ін. У розчині солі заліза (III) значно більш стійкі, ніж солі заліза (II ). Розчини солей мають жовто-бурого забарвлення і, внаслідок гідролізу, кисле середовище:
Fe3 + + H2O = FeOH2 + + H +.
Солі заліза (III) гидролизуют більшою мірою, ніж солі заліза (II), з цієї причини солі заліза (III) і слабких кислот не можна виділити з розчину, вони миттєво гидролизуют з утворенням гідроксиду заліза (III):
Fe2 (SO4) 3 + 3Na2CO3 + 3H2O = 2Fe (OH) 3 + 3CO2 + 3Na2SO4.
Виявляють всі властивості солей.
Мають переважно відновними властивостями:
2FeCl3 + 2KI = 2FeCl2 + I2 + 2KCl.
Якісна реакція на катіон Fe3 + – взаємодія з гексаціаноферрат (II) калію (жовтої кров’яної сіллю) Якісна реакція на іони заліза (III):
FeCl3 + K4 [Fe (CN) 6] = KFe [Fe (CN) 6] ↓ + 3KCl
Fe3 + + K + + [Fe (CN) 6] 4 = KFe [Fe (CN) 6] ↓
В результаті реакції утворюється осад синього кольору – гексаціаноферрат (III) заліза (II) – калію.
Крім того, іони Fe3 + визначають за характерним криваво-червоне забарвлення роданида заліза (III), який утворюється в результаті взаємодії солі заліза (III) з роданідом калію або амонію:
FeCl3 + 3KCNS = Fe (CNS) 3 + 3KCl,
Fe3 + + 3CNS – = Fe (CNS) 3.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)