Внутрішньоклітинне дихання

Окислення в тканинах відбувається в клітинах і неклітинні речовина. Воно складається з:

1) віддачі водню або дегідрування,
2) приєднання О2 і
3) перенесення позов фону або зміни валентності.
Окислення починається з дегідрування, тобто з того, що ферменти дегідрази активують водень, що входить до складу окисляющегося речовини. Потім відбувається окислення водню до утворення води за участю ферментів оксидаз, які представляють собою залізовмісні дихальні ферменти.
Дихальні ферменти, міцно пов’язані з клітинами, – каталізатори тканинного дихання, яке служить головним джерелом енергії. Вони відрізняються від оксидаз тим, що за їх участю лише активний О2 сприймає водень тканин, тоді як при участі оксидаз водень може сприйматися і молекулярним О2. Крім дегідрази і оксидаз, в окислювальних процесах беруть участь і інші ферменти, наприклад пероксидази, що впливають на утворення сполук типу перекисів. Ці ферменти активують О2, сприяють окисленню важко окисляються в звичайних умовах речовин.

Фізико-хімічна основа окислювальних процесів в клітинах – перенесення електронів ферментами (цитохромами). У клітинному диханні дуже велику роль грає цитохромними система (цитохром + цитохромоксидаза). Цитохроми і флавопротеїди – переносники водню. У клітинному диханні беруть також участь переносники аміногруп, фосфату і інші ферменти. Багато ферменти, що у. клітинному диханні, є похідними вітамінів групи В (В1, В2 та ін.) Крім того, в відновно-окислювальних процесах в клітинах бере участь вітамін С.

Таким чином, надзвичайно складний процес клітинного дихання здійснюється ферментами і вітамінами. Інтенсивність клітинного дихання у людей з віком знижується.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Внутрішньоклітинне дихання