Home ⇒ 👍Література ⇒ ВІРШ ПРО ПАРИЖ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
ВІРШ ПРО ПАРИЖ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
Чого ти ще досі шукаєш
На синьому паризькому бруку,
Серед його невидимих фіялок,
Скошених довгою косою вечора?
Від’їзд, зодягнений в уніформу дати,
Вже давно постукав у твої двері,
І блідий слуга його пополудня
Вже поніс з собою важкий багаж твого плачу.
Тобі вже не дозволено скрутити
У заборонені вулички учора,
Не дозволено набувати морфіну носталгії,
І не дозволено бути щасливим.
30.ХІ.1958
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ 1. Завтра День твого народження, І колір Цих двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Описує, Як без міри Я тебе кохаю. 2. Цей букет З двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Є мов криваве Торсо, Якому бракує рук, Щоб тебе Обняти. 3. Я стараюся Говорити до тебе Цим букетом З двадцяти […]...
- ПОЕТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі Є два сині телевізійні екрани, Що показують два різні види На битву твого життя з драконами, що загрожують людству. Твої уста є, мов зорі – Далекі не тільки від неправди, а й від усього. І взагалі, як від кривавого вчинку, Не можна відірвати очей від твоєї краси. […]...
- РАННЄ ЛІТО – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, Що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, Розбиває скло святинь акваріїв, Плящини життєдайної олії. Із проваль зими, із Вічности її льодової пітьми, де вітри Існують не помічені заспаними краплями, що ще не народилися, Ти прибув, пролетівши над садом весни, З крилами, звогченими випаром, що з нього […]...
- ФІЯЛКИ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Фіялки теж Мають життя, Ім’я Для пашпорту, Наповненого проваллям, Шлунки, Що травлять Те, що лишається З душ, Кишки, Форму яких Наслідують Пальці, Нерви, Що з насолодою В’їдаються В м’ясо… Фіялки теж Ставлять якнайвищі Будинки, Щоб важче Було жити Тілам, Кохають З затисненими Зубами, Мріють Про фіялкові Моря, Ідуть на війни Під фіялковими Прапорами, І вмирають […]...
- ВІВІСЕКЦІЇ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Розіп’яті на цинкових столах, У голготських долинах лябораторій, Вони віддають своє життя, Щоб спасти не душі, лиш тіла людей. Тому, що не дано їм дару мови, Вони тільки підносять до неба свої очі, забризкані кров’ю, Хочучи сказати Богові, звертаючися на ви : “Простіть їм, хоч вони знають, що роблять, пане”. А опісля їхні маленькі душі […]...
- НОКТЮРН II – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Роздирається дня завіса над містом, Плещуть серця в м’яких фотелях крови, І тоді ніч хрипким жіночим голосом Відкриває дике ревю на своїй темній сцені. Починає скрипіти оркестра ліжок, І чоловіки сопуть німе сольо. Хор задиханих жінок скандує сороміцькі слова, Впершись босими стопами об стелю неба. Та нараз усе затихає, І виростає тоді над дахами Постать […]...
- НОКТЮРН І – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Ноче, котрий це вже раз Тебе чує на собі біла шкіра паперу: Чорну віспу твоїх трьох літер І незчисленні щеплення твоїх відмінків! Але знову і знову непритомніє місто Від твоїх постійних епідемій, І знову вірші густими плямами Виступають на щоках карток. – Може, це правда, що ти розводишся У льохах і у темних помешканнях, І […]...
- ЗИМА – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Приходить зима з дощами І з теплим воском відлиг, І вже гумовими полами, а не крилом Б’є ніч у шибку вікна. І не виписують вже кроки луною Прямокутньої каліграфи міських вулиць, Тільки серця, немов цибулі, пускають Паростки між іржавим корінням матраців. І коли, спухлі дріжджами снів, Ростуть у черепах мозки, неначе тепле тісто, Із-під підлог […]...
- СТАРІСТЬ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить у кріслі старий чоловік, А його шкіра, як соняшник, Слідує за сонцем, що постійно втікає, Як кіт, який не хоче, щоб його погладили. Скінчилося його життя, Як неприємне завдання, яке треба було виконати, І тепер він може відпочивати, Аж його впустять до могили. Він не має ні сили ні бажання поворухнутися, І тільки бачить […]...
- ЗАПОВІТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Коли помру, то спаліть Моє тіло, як заборонену, чи ненавиджену книжку, І зберіть увесь попіл, щоб ні одна молекуля із мене Не залишилася на місці, де я згорів. І йдіть до Сантандеру, до скелі, висуненої найдальше в море, І чекайте на сильний вітер із півдня, І киньте цей попіл в сторону моря, хай сірим прапором […]...
- ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить птах на Гілці, на дереві, Що розгалужується від Його ніг, притискає Кольорову голову до Ока, великого й прозорого, Як вікно, розсуває Пір’я, немов важкі Портьєри, чує, як Від хвилювання б’ється у Грудях серце. На другім боці лежить Світ, поділений на дерева, Траву, каміння, дії З’являються між і Перед ними, як діти, Перебігають з місця […]...
- НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, Я зберігаю досі, після стількох років, І любуюся ним тільки потайки, Відчинивши насамоті серце, мов шкатулку. Як пишний барокковий клейнод, я пришпилюю його До простого одягу мого життя, І, наче самоцвіт колір, він підхоплює Один із виразів в моїх очах. Дивуються люди, чому я проходжу Таким […]...
- ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ (1934) ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Юрій Тарнавський народився 1934-ого року в місті Турка на Бойківщині. Його мати була учителькою, а батько учителем і директором школи. До 1939-ого року він провів дитячі роки у Польщі, біля Ряшева, а відтак в Україні – біля Сянока і в Турці. В 1944-ому році виїхав з родиною до Німеччини. Після війни проживав […]...
- НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
- БІЛИЙ ВІРШ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК “БІЛИЙ ВІРШ” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: ознайомити учнів з поняттям “білий вірш”; вчити розуміти прочитане, виділяти в ньому головне; розвивати образне мислення; розширювати уявлення учнів про навколишній світ; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою На шафі – шапка, у шафі – шуба. У Соні – шашки, у Саші – шишки. […]...
- Париж Столиця Франції, заснована в 53 р. до н. е.., розташована на річці Сена. Один з найбільших міст світу, діловий центр і другий за величиною після Лондона місто в Західній Європі. Сама щільно населена європейська столиця. Тут знаходиться будівля ЮНЕСКО і центральний відділ Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. … Ах, Париж, Париж! […]...
- Таким – бува – народжується вірш – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ * * * Таким – бува – народжується вірш, Де кожне слово знак, а не лише ознака. Поглянеш ранком і очам не віриш: Вохріє на деревах вересневий накип. І пошум верховіть не той, що був колись, Зелений порив не вихриться вгору – Додолу падає завилькуватий лист, На травнику гаптуючи узори. Ще тиждень-два і мотлохом сумним […]...
- 23 цікавих факти про Париж Париж – місто, по праву вважається найромантичнішим у світі. Сотні тисяч туристів приїжджають сюди щороку, щоб особисто побачити Ейфелеву вежу, відвідати Лувр, посидіти в затишному кафе на березі Сени або просто прогулятися по стародавніх вулицях, багато хто з яких згадуються ще у французьких романах Олександра Дюма та інших знаменитих письменників. Ступаючи по вимощених камінням паризьким […]...
- Доповідь-повідомлення “Париж” Коли турист приїжджає до Франції на короткий термін, він хоче побачити найважливіші пам’ятки країни. Нижче будуть представлені кращі з них. Ейфелева вежа Зрозуміло, головною визначною пам’яткою є Ейфелева вежа. Вона входить до числа найпопулярніших у мандрівників місць, і є справжнім символом не тільки Парижа, але і всієї країни. Нотр Дам де Парі Улюбленим місцем туристів […]...
- Париж: цікаві факти Париж по праву займає перше місце в списку найбільш популярних міст світу. І це не просто так, а цілком заслужено. Париж часто вважають окремим королівством, так як він абсолютно не схожий на всі міста Франції. Історична область, яку займає сучасним Парижем, була заселена ще 40000 років тому. Про це свідчать виявлені у відповідних культурних шарах […]...
- ТРИ ЯК РІДНІ БРАТИ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Повість. І Мені ще й двадцять рік ледве було, як уже кучерики мої золоті облетіли! Навіть і попрощатись не пускали, але звеліли відразу йти до компанії. З тяжков бідов відпрохався на три дні додому. А дома сум та плач. Мати розболілась, ридаючи (батька давно вже не було на світі), сестри неначе з ума зійшли, таке […]...
- Асклепіадів вірш Асклепіадів вірш – античний вірш, створений елліністичним поетом Олександрійської доби Асклепіадом Самоським (III ст. до н. е.), використовуваний пізніше римським поетом Горацієм (65-8 pp. до н. е.), зокрема у перекладеній М. Зеровим оді “Римській державі”: Вже нема на тобі паруса цілого, Ні богів над кермом, сильних заступників, Марно чванишся, ніби Ти із кедра понтійського (….). […]...
- ЄДИНИЙ ВАРТОВИЙ – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей З якогось часу фашистські літаки майже щодня пролітали якраз над нашим партизанським табором. Кожного ранку табуном, а найчастіше поодинці на схід пропливали величезні транспортні літаки. Увечері повертались назад і летіли над нашим лі сом до зухвалості низько. Партизани кілька разів відкривали по літаках вогонь, та літаки швидко зникали за деревами. Стрільба не давала ніяких на […]...
- ЛІЛІЧКО! – ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ – 11 КЛАС (Замість листа ) Дим тютюновий повітря виїв. Кімната – Розділ у крученихівському1 пеклі. Згадай – за цим вікном тобі я Вперше руки, нестямний, пестив. Сьогодні сидиш ось, серце в залізі. День і ще – посваришся, Щоб швидше тікав. У тьмяній передній довго не влізе Зламана дрожем рука у рукав. Вибіжу, Кину на вулицю тіло. Дикий, […]...
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися, тому що ці поняття різного плану. Приміром, у доробку В. Пачовського спостерігається такий випадок: Так ходила по алеї, та зайняти я не міг! […]...
- Ламаний вірш Ламаний вірш, так само, як і класична техніка, являє собою набір прийомів для базового написання вірша. Однак, на відміну від віршованих текстів, написаних із застосуванням класичної техніки і в силу цього передбачають деяку монотонність, ламаний вірш, як видно з назви, має рваний ритм, за рахунок чого досягається велика емоційність у викладі. Однак порушення ритміки необхідно […]...
- ВІРШ ПРО КОМАРІВ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Розповім вам не про Львів, А про львівських комарів. (Ясно, що не комарами Львів мій знаний між містами. Не про це моя розмова. А от пісня “Ми зі Львова”- Скрізь, де я їх зустрічала, Тільки так мені звучала Пісня комарів). Купу львівських комарів (це вони у Львові купа, А в дорозі завжди група) Я зустріла […]...
- САФАТ ЗІНИЧ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Я собі вже не раз отак сиджу та гадаю: як-то, бідний світе, деякого сердешного некрута б’ють да глузують при тій науці! А мене було і пальцем ніхто не кине, не то що. Але ж бо я і бравсь швидко тої муштри! було капрал мені ні покаже, а я вже і вдав. А пан майор наш […]...
- ДОБУШ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Гей, ци чули, люди добрі, Перед ким то ляхи стануть, А за ким то молодиці, А за ким дівчата гинуть? То наш Добуш, наша слава, То капітан на Підгір’ї – КрасниЙ-красний, як царевич; Двадцять років і чотири. Хлопців тисяч єму служить, – Поклонися, лядський крале! На той топір єго ясний Клали німці много сталі, А […]...
- Ти ніколи не зауважувала?… – ЮРІЙ СУЩ – Ти ніколи не зауважувала, що люди схожі на дзеркала? – він зробив паузу ніби чекаючи на відповідь. Вона мовчала, вона знала, що він зараз все одно сам відповість на поставлене собою ж питання. З ним бувало таке, і можливо саме за це вона його й любила. Як знати? – От що ти, наприклад, бачиш […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені…” І. Франка; “Моє кохання”, […]...
- АНТОНІЙ І КЛЕОПАТРА – Юрій Клен 1 Повік гойдатися б на хвилях Під голубим вітрилом снів. За обрієм в обіймах непоборних Гарячий день зомлів. Коли у ритмі білої нестями Гуде сп’янілий вир годин, Невже поплинеш ти за кораблями, Рокованими на загин? Коли безумства дикий крик долине З твоїх потрощених галер, Хай корабель, де хоче, якір кине, Чи ж не однаково тепер?! […]...
- ЯПОНІЯ – Юрій Клен 1 Наметами квітучими рясніє Твоїх вишень весняна заметіль. І, мов дитя, на білих грудях хвиль Тебе гойдають чорні буревії. Але вже око змружене крізь вії Зорить за обрієм нехибну ціль, І десь у дальнім лоні інших піль Твоя весна, мов тихий колос, зріс. Ти до кінця плекаєш любий сон В борні нездоланого самурая, Що всі […]...
- ПРИРОДА ТАНЦЮ – ЮРІЙ САДЛОВСЬКИЙ ВІРШІ Поставте себе Поставте себе На моєму місці Не для розчарування ні А просто так Для розлуки з собою Самознищення Я втопився У вірші Здорово скажуть Так та ще розмаїття яке І бути на завтра Утоплеником трупом Подія Об мене розбилися двері Якими я відкривав америку Щодня І попадав у Закутану у вірш Порожнечу Дорога […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси – твір з української літератури Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – […]...
- Мій перший вірш – ЛІНА КОСТЕНКО Мій перший вірш написаний в окопі, На тій сипкій од вибухів стіні, Коли згубило зорі в гороскопі Моє дитинство, вбите не війні. Лилась пожежі вулканічна лава, Стояли в сивих кратерах сади. І захлиналась наша переправа Шаленим шквалом полум’я й води. Був білий світ не білий вже, а чорний. Вогненна ніч присвічувала дню. І той окопчик […]...
- ВІРШ БЕЗ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ – МАРІЯ ВЛАД Мій князь і пастух Мій поклик і слух Мій смуток і сміх Єдиний з усіх Нарешті ти є Хай дощик снує білий світ Павутинням тоненьким Хай річка і хмара зіллються В лісах воєдино Хай все навкруги то шумить То зникає беззвуко Хай серпень по небу крутім Калачами гуркоче Хай буде що хоче Хай буде як […]...
- ПОПІЛ ІМПЕРІЙ – Юрій Клен (Уривок) ПЕРША ЧАСТИНА У вічності, де світла струм тече, Повільно крутяться колеса часу, Що на верстаті золотому тче Свій килим різнобарвний. Дольні паси Пускає в рух незримий нам двигун. Мигтить узору плетиво примхливе, І завжди врівноважує вагу Той, що складе в копу доспіле жниво, Все змірить мірою й благословить. Нас темрява обсотує – і боре, […]...
- Дитинство (скорочено) – Юрій Яновський Дитинство (скорочено) – Юрій Яновський Твір починається з опису степів Херсонщини та їх історії. Саме в цьому степу і народився степовик Данилко. Він щиро любив цей степ, адже це була його домівка. Але ще більше хлопчик любив свого прадіда, який знав усі степові звичаї. Саме він навчив Данилка шанувати свої звичаї, обряди. Наставали жахливі часи. […]...
- Панорама французького суспільства доби Реставрації: Париж – РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ” – ШИРОКА ПАНОРАМА ЖИТТЯ ФРАНЦІЇ ПЕРІОДУ РЕСТАВРАЦІЇ – СТЕНДАЛЬ (Анрі Марі Бейль) (1783-1842) У Парижі, так само як у Вер’єрі та Безансоні, людину цінували не за її особисті якості, а за походження, зв’язки в суспільстві й матеріальні статки. Проте гроші не вирішували всього, як це було в провінції, багату людину там навіть могли зневажати: “Отже, – думав Жульєн, – мені довелося бачити людину, своїм, становищем цілком протилежну мені. […]...