Home ⇒ 👍Література ⇒ ЗИМА – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
ЗИМА – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
Приходить зима з дощами
І з теплим воском відлиг,
І вже гумовими полами, а не крилом
Б’є ніч у шибку вікна.
І не виписують вже кроки луною
Прямокутньої каліграфи міських вулиць,
Тільки серця, немов цибулі, пускають
Паростки між іржавим корінням матраців.
І коли, спухлі дріжджами снів,
Ростуть у черепах мозки, неначе тепле тісто,
Із-під підлог свідомости худі щури сумління
Вилазять гризти черстві буханці душ.
1960
(2 votes, average: 2.50 out of 5)
Related posts:
- ПОЕТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі Є два сині телевізійні екрани, Що показують два різні види На битву твого життя з драконами, що загрожують людству. Твої уста є, мов зорі – Далекі не тільки від неправди, а й від усього. І взагалі, як від кривавого вчинку, Не можна відірвати очей від твоєї краси. […]...
- ЗАПОВІТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Коли помру, то спаліть Моє тіло, як заборонену, чи ненавиджену книжку, І зберіть увесь попіл, щоб ні одна молекуля із мене Не залишилася на місці, де я згорів. І йдіть до Сантандеру, до скелі, висуненої найдальше в море, І чекайте на сильний вітер із півдня, І киньте цей попіл в сторону моря, хай сірим прапором […]...
- НОКТЮРН II – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Роздирається дня завіса над містом, Плещуть серця в м’яких фотелях крови, І тоді ніч хрипким жіночим голосом Відкриває дике ревю на своїй темній сцені. Починає скрипіти оркестра ліжок, І чоловіки сопуть німе сольо. Хор задиханих жінок скандує сороміцькі слова, Впершись босими стопами об стелю неба. Та нараз усе затихає, І виростає тоді над дахами Постать […]...
- НОКТЮРН І – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Ноче, котрий це вже раз Тебе чує на собі біла шкіра паперу: Чорну віспу твоїх трьох літер І незчисленні щеплення твоїх відмінків! Але знову і знову непритомніє місто Від твоїх постійних епідемій, І знову вірші густими плямами Виступають на щоках карток. – Може, це правда, що ти розводишся У льохах і у темних помешканнях, І […]...
- СТАРІСТЬ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить у кріслі старий чоловік, А його шкіра, як соняшник, Слідує за сонцем, що постійно втікає, Як кіт, який не хоче, щоб його погладили. Скінчилося його життя, Як неприємне завдання, яке треба було виконати, І тепер він може відпочивати, Аж його впустять до могили. Він не має ні сили ні бажання поворухнутися, І тільки бачить […]...
- ФІЯЛКИ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Фіялки теж Мають життя, Ім’я Для пашпорту, Наповненого проваллям, Шлунки, Що травлять Те, що лишається З душ, Кишки, Форму яких Наслідують Пальці, Нерви, Що з насолодою В’їдаються В м’ясо… Фіялки теж Ставлять якнайвищі Будинки, Щоб важче Було жити Тілам, Кохають З затисненими Зубами, Мріють Про фіялкові Моря, Ідуть на війни Під фіялковими Прапорами, І вмирають […]...
- ВІВІСЕКЦІЇ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Розіп’яті на цинкових столах, У голготських долинах лябораторій, Вони віддають своє життя, Щоб спасти не душі, лиш тіла людей. Тому, що не дано їм дару мови, Вони тільки підносять до неба свої очі, забризкані кров’ю, Хочучи сказати Богові, звертаючися на ви : “Простіть їм, хоч вони знають, що роблять, пане”. А опісля їхні маленькі душі […]...
- ВІРШ ПРО ПАРИЖ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Чого ти ще досі шукаєш На синьому паризькому бруку, Серед його невидимих фіялок, Скошених довгою косою вечора? Від’їзд, зодягнений в уніформу дати, Вже давно постукав у твої двері, І блідий слуга його пополудня Вже поніс з собою важкий багаж твого плачу. Тобі вже не дозволено скрутити У заборонені вулички учора, Не дозволено набувати морфіну носталгії, […]...
- РАННЄ ЛІТО – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, Що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, Розбиває скло святинь акваріїв, Плящини життєдайної олії. Із проваль зими, із Вічности її льодової пітьми, де вітри Існують не помічені заспаними краплями, що ще не народилися, Ти прибув, пролетівши над садом весни, З крилами, звогченими випаром, що з нього […]...
- НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, Я зберігаю досі, після стількох років, І любуюся ним тільки потайки, Відчинивши насамоті серце, мов шкатулку. Як пишний барокковий клейнод, я пришпилюю його До простого одягу мого життя, І, наче самоцвіт колір, він підхоплює Один із виразів в моїх очах. Дивуються люди, чому я проходжу Таким […]...
- ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить птах на Гілці, на дереві, Що розгалужується від Його ніг, притискає Кольорову голову до Ока, великого й прозорого, Як вікно, розсуває Пір’я, немов важкі Портьєри, чує, як Від хвилювання б’ється у Грудях серце. На другім боці лежить Світ, поділений на дерева, Траву, каміння, дії З’являються між і Перед ними, як діти, Перебігають з місця […]...
- КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ 1. Завтра День твого народження, І колір Цих двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Описує, Як без міри Я тебе кохаю. 2. Цей букет З двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Є мов криваве Торсо, Якому бракує рук, Щоб тебе Обняти. 3. Я стараюся Говорити до тебе Цим букетом З двадцяти […]...
- ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ (1934) ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Юрій Тарнавський народився 1934-ого року в місті Турка на Бойківщині. Його мати була учителькою, а батько учителем і директором школи. До 1939-ого року він провів дитячі роки у Польщі, біля Ряшева, а відтак в Україні – біля Сянока і в Турці. В 1944-ому році виїхав з родиною до Німеччини. Після війни проживав […]...
- НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
- Худі – що це таке? Худі це кофта з капюшоном, кишенями в стилі “кенгуру” і довгими рукавами. Наголос у слові “худі” на букву “у”. Англійське слово Hood (вимовляється “худ”) саме і означає “капюшон”. А ще воно означає “район міста”, але це вже зовсім інша історія, хоча в худі дуже зручно ходити по району і шукати собі пригод. Худі – одяг […]...
- АНТОНІЙ І КЛЕОПАТРА – Юрій Клен 1 Повік гойдатися б на хвилях Під голубим вітрилом снів. За обрієм в обіймах непоборних Гарячий день зомлів. Коли у ритмі білої нестями Гуде сп’янілий вир годин, Невже поплинеш ти за кораблями, Рокованими на загин? Коли безумства дикий крик долине З твоїх потрощених галер, Хай корабель, де хоче, якір кине, Чи ж не однаково тепер?! […]...
- ЗИМА – Здравствуй, гость зима! Белый снег пушистый В воздухе кружится И на землю тихо Падает, ложится. И под утро снегом Поде забелело, Точно пеленою Все его одело. Темный лес что шапкой Принакрылся чудной И заснул под нею Крепко, непробудно… Стали дни коротки, Солнце светит мало, Вот пришли морозы – И зима настала. Иван Суриков По каким приметам люди узнают […]...
- ЧЕРВОНА ЗИМА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ЧЕРВОНА ЗИМА I Лисиче над Дінцем… де висне дим заводу, Музика у садку та потяг в сім годин… Вас не забуть мені, як рідну Третю Роту… Про вас мої пісні під сивий біг хвилин… На щебінь часто ми до Сущенка ходили, За це платили нам щоденно четвертак. Та по ночах дівчат в половниках любили… О […]...
- ІЗ “СУМНИХ ЕЛЕГІЙ” – Зима у гетів – ІЗ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН ІЗ “СУМНИХ ЕЛЕГІЙ” Зима у гетів (книга III, елегія X) Може, і досі ще хто пам’ятає вигнанця Назона, В Місті 1 зосталось іще, може, ім’я по мені,- Знайте ж – під зорями, що не спускаються в море ніколи, В дальній країні тепер я між чужинців живу: Скрізь дикунів – савроматів 2, і […]...
- Поетичне зображення пори року у віршах В. Сосюри “Зима”, “Люблю весну” Багато поетів у своїх творах зображували природу, її неповторну велич та красу. Справжнім її співцем вважати В. Сосюру. Коли читаєш його вірш “Зима”, здається, що навіть влітку від кожного рядка віє холодом. Я собі уявляю велетенського білого коня, який “б’є об землю копитами”, та відчуваю завивання вітру. Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… У полі […]...
- ЗИМА – Володимир Сосюра – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Десь там осінь за горами І, немов громи, Б’є об землю копитами Білий кінь зими. І, неначе моря хвилі, Сніг, і сніг, і сніг… Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… І куди не глянеш оком, – Біло все кругом, Де змахне зима широким Білим рукавом… Стомлено крилом махає В білій муті крук. А зима все […]...
- Казкар – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – скорочено Я міг би гнати тепле стадо або пізнав би легко і радо просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І я махнув на похвали – Мене […]...
- Повідомлення на тему “Зима” У цій статті, розмова піде про найхолоднішу пору року – зиму. Для багатьох, це час є найулюбленішим, адже можна покататися на санках, погратися в сніжки і зліпити сніговика. Але для багатьох, це пору року є самим не улюбленим через свою температури і морозу. Зараз, ця стаття розповість вам про зиму в цілому і розбере по-окремо […]...
- Скорочено – КАЗКАР – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС Я міг би гнати тепле стадо – Мене б життя кудись несло, Або пізнав би легко й радо Просте корине ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І […]...
- Твір на тему “Зима” Зима – це найхолодніша пора, несуча морози і заметілі. Люди частіше залишаються вдома, тому що нікому не хочеться зайвий раз мерзнути на вулиці. Однак багато люблять зиму за те, що це час свят і веселощів. Січень – це найбільш наповнений святами місяць в році. Приходить довгоочікуваний Новий рік, потім Різдво і Старий Новий рік, Водохреща. […]...
- Дивувалась зима – ІВАН ФРАНКО * * * Дивувалась зима: Чом се тають сніги, Чом льоди присли [1] всі На широкій ріці? Дивувалась зима: Чом так слабне вона, Де той легіт [2] бересь, Що теплом пронима? Дивувалась зима: Як се скріпла земля Наливаєсь теплом, Оживав щодня? Дивувалась зима: Як посміли над сніг Проклюнутись квітки Запахущі, дрібні? І дунула на них […]...
- Інша зима – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Інша зима Склистий сніг, так схожий на сіль, І не сіється він, а січе, Інших зим незагоєний біль Не зникає з моїх очей. Не забути до скону тих зим – Не таких як оця зима. Сніговії морозяний дим Степ увесь до небес підійма. Канонад вогнепальний вир Батареї б’ють навісні Й свіжі ями гарматних вирв Пахнуть […]...
- ПРИЙШЛА ЗИМА БІЛОВОЛОСА Мета: вчити учнів бачити, відчувати створені словами образи природи; спостерігати за змінами, які відбуваються у природі з настанням зими; розширити знання учнів про особливості зимівлі пташок; удосконалювати техніку читання віршованих та прозових творів; виховувати любов до читання, допитливість, естетичні смаки. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Знову день почався, діти! Всі зібрались на урок. Тож пора […]...
- Черепаха: цікаві факти Черепахи – одні з найдавніших тварин. Вони існують на Землі близько 200 мільйонів років, і з тих пір майже не змінилися. За цей час одні види освоїли сушу, а інші – морські простори і прісні води. Черепаху завдяки її панциру не сплутаєш ні з одним тваринам. Але не всі черепахи однакові. Одні черепахи наземні і […]...
- ТЕРЦИНИ – СЕРЕД ОЗЕР ЯСНИХ – Юрій Клен Коли тебе сурма своєї туги Покличе знов у дальній рідний край, Де ждуть тебе безчестя і наруга, Слова над пеклом Дантовим згадай: “Per me si va nella citta dolente!”1 “Сюди йдучи в скорботу і відчай, Надії мусиш знищити дощенту”. Гамуй, мандрівнику, смертельний жах, Коли в душі погасиш сірий день ти І сонце змеркне в чорних […]...
- ЗИМА-ЧАРІВНИЦЯ – ТУВЕ ЯНСОН – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА Робота з текстом 1. Знайдіть у тексті й виразно прочитайте опис зимової Долини. Назвіть епітети й метафори в цьому описі. 2. Що викликало в Мумі-троля відчуття самотності, жаху, розгубленості? 3. Які персонажі стали друзями Мумі-троля й непрошеними гостями блакитного будиночка? Стисло охарактеризуйте їх. 4. Як Мумі-троль та його нові знайомі провели зиму? Опишіть їхні заняття […]...
- Короткий переказ – Казкар – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Я міг би гнати тепле стадо – Мене б життя кудись несло, Або пізнав би легко й радо Просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І […]...
- Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
- ТРИ ЯК РІДНІ БРАТИ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Повість. І Мені ще й двадцять рік ледве було, як уже кучерики мої золоті облетіли! Навіть і попрощатись не пускали, але звеліли відразу йти до компанії. З тяжков бідов відпрохався на три дні додому. А дома сум та плач. Мати розболілась, ридаючи (батька давно вже не було на світі), сестри неначе з ума зійшли, таке […]...
- КУРОЧКА РЯБА І ЛИСИЦЯ – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла – не просте, а золоте. І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає: – Лисице, а чому у тебе такі […]...
- САФАТ ЗІНИЧ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Я собі вже не раз отак сиджу та гадаю: як-то, бідний світе, деякого сердешного некрута б’ють да глузують при тій науці! А мене було і пальцем ніхто не кине, не то що. Але ж бо я і бравсь швидко тої муштри! було капрал мені ні покаже, а я вже і вдав. А пан майор наш […]...
- НОВОБРАНЧИК – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Поема Костю Горбалеві на поклін, аби згадував 2-го німецького просимця 1852 року, коли мене обстригли. Пролог Братику мій, не цурайся Хоть ти оден цего бранця; Не цурайся єго сліз, Що в поклоні ти приніс. Бо го люди на кеп від себе прогоня, – Ніби коли в латтю, то він вже не їх, – Де кури […]...
- ПОПІЛ ІМПЕРІЙ – Юрій Клен (Уривок) ПЕРША ЧАСТИНА У вічності, де світла струм тече, Повільно крутяться колеса часу, Що на верстаті золотому тче Свій килим різнобарвний. Дольні паси Пускає в рух незримий нам двигун. Мигтить узору плетиво примхливе, І завжди врівноважує вагу Той, що складе в копу доспіле жниво, Все змірить мірою й благословить. Нас темрява обсотує – і боре, […]...
- “Зима” твір для 4 класу Зима – дуже гарний час року! Найкрасивіше взимку – це, звичайно ж, сніг. Коли випадає сніг, то все навколо перетворюється, стає білим і гарним. Особливо красиві дерева, закутані снігом. На сонці сніг блищить і виблискує, і, здається, що ти потрапив у казку! Я люблю зиму не тільки за її красу, а ще й за те, […]...
- Історія для кількох – Юрій Терещук Як часто ми шукаємо зірки… Ти пам’ятаєш?- приємний чоловічий голос Пофігістичний жіночий голос з-за кадру-Ага… — А ти не хочеш? — Завжди мріяла і мріяти буду… — Тоді давай, вже!— бадьоро з придихом закоханого павича.. — Самець ти, а не коханець… Десь на початку щоденника молодого, самозакоханого самця павича: Я вилупився, я суть яйця, я […]...