Home ⇒ 👍Література ⇒ НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
О. Т.
Цей дарунок смертельности, який ти дала мені,
Я зберігаю досі, після стількох років,
І любуюся ним тільки потайки,
Відчинивши насамоті серце, мов шкатулку.
Як пишний барокковий клейнод, я пришпилюю його
До простого одягу мого життя,
І, наче самоцвіт колір, він підхоплює
Один із виразів в моїх очах.
Дивуються люди, чому я проходжу
Таким самопевним, майже зухвалим, крізь життя –
Бо знаю, що одного дня мені дістанеться в спадку
Решта тих багатств, які ти посідаєш під землею.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ – СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА “СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ” Милий Боже, що за дивне диво! Ой зібралось військо на Косові, А в тім війську Юговичів дев’ять, А десятий Юг-Богдан поважний. Молить бога Юговичів мати, Щоб він дав їй очі соколині, Та ще й білі крила лебедині, Пролетіти на Косове рівне1 І побачить Юговичів дев’ять, Десятого – батька Юг-Богдана. Як молила, вимолила в Бога: Дав […]...
- ПОЕТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі Є два сині телевізійні екрани, Що показують два різні види На битву твого життя з драконами, що загрожують людству. Твої уста є, мов зорі – Далекі не тільки від неправди, а й від усього. І взагалі, як від кривавого вчинку, Не можна відірвати очей від твоєї краси. […]...
- ФІЯЛКИ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Фіялки теж Мають життя, Ім’я Для пашпорту, Наповненого проваллям, Шлунки, Що травлять Те, що лишається З душ, Кишки, Форму яких Наслідують Пальці, Нерви, Що з насолодою В’їдаються В м’ясо… Фіялки теж Ставлять якнайвищі Будинки, Щоб важче Було жити Тілам, Кохають З затисненими Зубами, Мріють Про фіялкові Моря, Ідуть на війни Під фіялковими Прапорами, І вмирають […]...
- СТАРІСТЬ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить у кріслі старий чоловік, А його шкіра, як соняшник, Слідує за сонцем, що постійно втікає, Як кіт, який не хоче, щоб його погладили. Скінчилося його життя, Як неприємне завдання, яке треба було виконати, І тепер він може відпочивати, Аж його впустять до могили. Він не має ні сили ні бажання поворухнутися, І тільки бачить […]...
- ВІВІСЕКЦІЇ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Розіп’яті на цинкових столах, У голготських долинах лябораторій, Вони віддають своє життя, Щоб спасти не душі, лиш тіла людей. Тому, що не дано їм дару мови, Вони тільки підносять до неба свої очі, забризкані кров’ю, Хочучи сказати Богові, звертаючися на ви : “Простіть їм, хоч вони знають, що роблять, пане”. А опісля їхні маленькі душі […]...
- ВІНІЛ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Вже бачить його Лондонський міст І плаче Іржавими Слізьми, І рожеві Дівчата Знаходять Зідхання Під своїми Темними бедрами, І простягають їх До його худого Обличчя З профілем Найтонших квадратів, І притискають До своїх запалих долонь Початки Його зеленої Бороди, Що носить Сліди Переслідувань! Ще залишає Деякі кути Своїх в’язких Трикутників На темних боках Літер І […]...
- НОКТЮРН II – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Роздирається дня завіса над містом, Плещуть серця в м’яких фотелях крови, І тоді ніч хрипким жіночим голосом Відкриває дике ревю на своїй темній сцені. Починає скрипіти оркестра ліжок, І чоловіки сопуть німе сольо. Хор задиханих жінок скандує сороміцькі слова, Впершись босими стопами об стелю неба. Та нараз усе затихає, І виростає тоді над дахами Постать […]...
- НОКТЮРН І – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Ноче, котрий це вже раз Тебе чує на собі біла шкіра паперу: Чорну віспу твоїх трьох літер І незчисленні щеплення твоїх відмінків! Але знову і знову непритомніє місто Від твоїх постійних епідемій, І знову вірші густими плямами Виступають на щоках карток. – Може, це правда, що ти розводишся У льохах і у темних помешканнях, І […]...
- ЗАПОВІТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Коли помру, то спаліть Моє тіло, як заборонену, чи ненавиджену книжку, І зберіть увесь попіл, щоб ні одна молекуля із мене Не залишилася на місці, де я згорів. І йдіть до Сантандеру, до скелі, висуненої найдальше в море, І чекайте на сильний вітер із півдня, І киньте цей попіл в сторону моря, хай сірим прапором […]...
- ЗИМА – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Приходить зима з дощами І з теплим воском відлиг, І вже гумовими полами, а не крилом Б’є ніч у шибку вікна. І не виписують вже кроки луною Прямокутньої каліграфи міських вулиць, Тільки серця, немов цибулі, пускають Паростки між іржавим корінням матраців. І коли, спухлі дріжджами снів, Ростуть у черепах мозки, неначе тепле тісто, Із-під підлог […]...
- СТАРИЙ КОРОЛЬ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ На троні Зі своїх костей, Що скриплять, І з власної Розхитаної Тіні Він сидить У короні З мух На лисій Голові, І сльози З вапна Та синьої Фарби Течуть По його Щоках. Замість берла Він тримає Свій вказівний Палець, Замість держави, Чашку Свого холодного Коліна. Він одягнений Тільки в голі Стіни, Взутий Тільки В запилені […]...
- РАННЄ ЛІТО – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, Що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, Розбиває скло святинь акваріїв, Плящини життєдайної олії. Із проваль зими, із Вічности її льодової пітьми, де вітри Існують не помічені заспаними краплями, що ще не народилися, Ти прибув, пролетівши над садом весни, З крилами, звогченими випаром, що з нього […]...
- ВІРШ ПРО ПАРИЖ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Чого ти ще досі шукаєш На синьому паризькому бруку, Серед його невидимих фіялок, Скошених довгою косою вечора? Від’їзд, зодягнений в уніформу дати, Вже давно постукав у твої двері, І блідий слуга його пополудня Вже поніс з собою важкий багаж твого плачу. Тобі вже не дозволено скрутити У заборонені вулички учора, Не дозволено набувати морфіну носталгії, […]...
- ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить птах на Гілці, на дереві, Що розгалужується від Його ніг, притискає Кольорову голову до Ока, великого й прозорого, Як вікно, розсуває Пір’я, немов важкі Портьєри, чує, як Від хвилювання б’ється у Грудях серце. На другім боці лежить Світ, поділений на дерева, Траву, каміння, дії З’являються між і Перед ними, як діти, Перебігають з місця […]...
- КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ 1. Завтра День твого народження, І колір Цих двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Описує, Як без міри Я тебе кохаю. 2. Цей букет З двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Є мов криваве Торсо, Якому бракує рук, Щоб тебе Обняти. 3. Я стараюся Говорити до тебе Цим букетом З двадцяти […]...
- ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ (1934) ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Юрій Тарнавський народився 1934-ого року в місті Турка на Бойківщині. Його мати була учителькою, а батько учителем і директором школи. До 1939-ого року він провів дитячі роки у Польщі, біля Ряшева, а відтак в Україні – біля Сянока і в Турці. В 1944-ому році виїхав з родиною до Німеччини. Після війни проживав […]...
- СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ – СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА – 6 КЛАС Милий Боже, що за дивне диво! Ой зібралось військо на Косові, А в тім війську Юговичів дев’ять1, А десятий Юг-Богдан поважний. Молить Бога Юговичів мати, Щоб він дав їй очі соколині Та ще й білі крила лебедині, Пролетіти на Косове рівне І побачить Юговичів дев’ять, Десятого – батька Юг-Богдана. Як молила, вимолила в Бога: Дав […]...
- СМЕРТЬ СОКРАТА – Юрій Мушкетик Три стрічі стратега з Сократом Стріча перша Сократ ще живий Над містом котився важкий, тисячоголосий гомін. Він народжувався десь там, по темних вузьких завулках, на запилюжених дорогах за міськими ворітьми – короткими перемовками, сонними вітаннями, скрипом коліс, брязкотом металу, старечим покашлюванням – сотнями маленьких струменців, котрі плинули, вбирали в себе інші й врешті вихлюпували на […]...
- СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА “СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ” У слов’янських народів була власна епічна традиція поєднання билинності (героїчних оповідей про воєнну звитягу богатирів) та пісенного характеру балад. Так само, як і українська козацька дума, сербська народна балада будувалася на основі історичних подій чи фактів. У ній розповідалося про славних мужів, які захищали свою землю й християнську віру від чужинців. Для прикладу наведемо цикл […]...
- НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) – ІI варіант – 8 клас – БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він […]...
- Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) – твір з української літератури Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
- Твір на вільну тему “Традиції моєї родини” Традиції – свого роду ритуали, закріплені в рамках країни, народу або сім’ї. Особливе місце займають сімейні традиції, адже саме в сім’ї панує затишок, згуртованість, доброзичлива обстановка. А з роками закріплені обряди або ритуали ще більше зближують рідних людей. У нашій родині теж існують традиції, і ми раді кожен раз зустрічатися, щоб дотримати їх. У нашій […]...
- Шкільний твір на тему – Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів) – 10 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чи більша твоя […]...
- Твір на тему “Професія моєї мрії” У світі існує величезна кількість всіляких професій. Починаючи від самих звичайних, таких як бухгалтер або продавець, і закінчуючи поодинокими і незвичайними, такими як винахідник або космонавт. Кожна з них важлива по-своєму. У дитинстві я мріяв стати лікарем, як моя мама. Це дуже благородна і відповідальна професія. Лікарі щодня рятують десятки людських життів, часто на шкоду […]...
- Твір “Професія моєї мрії – лікар” У дитинстві хлопчики поголовно мріяли стати космонавтами, а дівчатка принцесами. Але на жаль, ми ростемо і проблеми ростуть. Це питання у багатьох досі відкрите. Яка вона – професія твоєї мрії? Чесно, у мене такої проблеми ніколи не було. Я з самого дитинства знала, що буду лікарем. Я завжди мріяла про цієї благородної професії. Ще з […]...
- Твір на тему “Матері присвячується” Мама… Найперше слово, невміло промовлене мною. Твоє обличчя перше, яке я почав дізнаватися, посміхаючись. Ти по-справжньому полюбила мене, ще носячи під серцем. З першої миті моєї появи ти вважаєш моє життя важливіше і більш значуща своєму власному житті. Зворушливо згадувати, коли залишалися єдина цукерка або тістечко, ти віддавала їх мені з’їсти, вважаючи, – мені більше […]...
- This the end – Андрухович Юрій “Коли читаю вам вірші – так ніби роздягаюся перед лікарем” – Написала Анна Середа. Щось це мені нагадало. Але що? Лікаря залишаємо збоку, виносимо за текст, Покличемо, коли буде потрібен. Залишається фраза: “Коли читаю вам вірші – так ніби роздягаюся”. Ростислав Котерлін теж пише “так ніби”. Щиро кажучи, воно мені заважає. Це так, ніби хтось […]...
- Твір на тему “Кімната моєї мрії” У нашій квартирі у мене немає можливості мати окрему кімнату. Ми ділимо одну на двох з братом. У другій живуть мама з татом. Звичайно, іноді мені дуже хочеться мати свій особистий простір, і я часто уявляю, якою була б моя ідеальна кімната, якби я міг вибирати. Вона повинна бути не дуже великою, тому що велику […]...
- ЯПОНІЯ – Юрій Клен 1 Наметами квітучими рясніє Твоїх вишень весняна заметіль. І, мов дитя, на білих грудях хвиль Тебе гойдають чорні буревії. Але вже око змружене крізь вії Зорить за обрієм нехибну ціль, І десь у дальнім лоні інших піль Твоя весна, мов тихий колос, зріс. Ти до кінця плекаєш любий сон В борні нездоланого самурая, Що всі […]...
- Колискова матері – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Спіть, моя мати, моя кароока, Зірка влетіла до хати. Ясно світи, моя зоре висока, Спіть, моя мати. Світиться вогник у нас опівночі, Внука йдете колихати. Світять мені ваші яснії очі, Спіть, моя мати. Скільки насіяли, скільки зростили – Вашим рукам пам’ятати. Дітям своєї краси наділили, Спіть, моя мати. Скільки проводили нас у дорогу – Можна […]...
- Смерть Харона – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ “Харон помер! Харон, Харон помер!” – і вигук, що у натовпі родивсь померлих тіней, птахом кровокрилим злетів над водами ріки, цей край завмерлий, дикий прагнучи залишить. В скорботі похилились асфоделі, здригнувся Цербер в тонкім напівсні, і чийсь кульгавий силует зітхнув, задкуючи за бескид ніжно-білий, ховаючись від поглядів чужих. “Харон помер!” Широкобокий човен щеням притиснувся до […]...
- Твір “Дитинство моєї мами” Так вийшло, що моя мама росла без батька, мама сама її ростила і забезпечувала, тому їй доводилося багато працювати. А коли вона була на роботі, то її вихованням займалася бабуся і дідусь, він особливо її любив і часто балував. Вони працювали в радгоспі, дідусь був водієм, а бабуся працювала в полях і садах. Тому дитинство […]...
- Біла смерть – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Планета Арагена була вибудована зсередини; її володар, Метамерик, простягався в екваторіальній площині поясом на триста шістдесят градусів і був таким чином для своєї держави не тільки володарем, а й притулком. Прагнучи захистити підданий йому люд ентериків від […]...
- “Дім моєї мрії” – твір Зараз ми з батьками і братом живемо в невеликій двокімнатній квартирі. У нас є собака та кіт. Нам вже стало досить тісно, адже ми з братом ростемо, і нам потрібно більше місця. Вся наша родина мріє переїхати в великий власний будинок. Я його уявляю так: він знаходиться в тихому затишному місці, в найближчому передмісті, поряд […]...
- НА СМЕРТЬ КЛІО – Анатолій Дністровий Поезії, переклади АНАТОЛІЙ ДНІСТРОВИЙ НА СМЕРТЬ КЛІО ПОЕЗІЇ, ПЕРЕКЛАДИ КІНО 1997 РОКУ ГОСПОДИ, Скорботний час, який скорботний час! Над нами сніг, під нами – пам’ять тиха, В якій усе зосталося без назв, А назви – нам – для фетиша – напам’ять. А нам – роки, а нам – нервовий плин. Земного суму атмосфера квола. А […]...
- Прапор моєї країни (твір-опис) – учнівський твір У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на […]...
- Життя, смерть та біла осінь – МИКОЛА ПОТОРАКА Шляхами зірок. У нашому будинку, що знаходиться на вулиці Полярній, живуть лише самі мертві. Як, до речі, і в інших будинках. Різниця лише полягає у тому, що дехто розуміє те, що він мертвий, а дехто цього не розуміє. Наша планета Земля почала вмирати ще у минулому, двадцятому, столітті, коли винайшли телебачення та атомну бомбу. Це […]...
- Твір на тему “Школа моєї мрії” Кожен учень мріє про найкращої й самої незвичайної школи, але для кожного ця школа абсолютно різна. Так яка ж вона, школа моєї мрії? По-перше, в школі моєї мрії всі класи величезні, щоб можна було під час перерв побігати за ним без всяких утруднень! По-друге, школа моєї мрії оснащена за останнім словом техніки: мені не потрібно […]...