Виразне й усвідомлене читання поезій
Мета: повторити засвоєні раніше засоби виразного читання; через поезії С. Чернілевського, І. Жиленко, І. Калинця розкрити учням красу поетичного слова; розвивати навички виразного читання, акторські здібності, образне мислення; виховувати естетичний смак.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.
Засоби навчання: підручник, пам’ятки “Реєстр основних партитурних знаків”, “Як навчитися виразно читати віршовані твори”, пам’ятка декламатора (їх зміст – у конспекті уроку).
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Проблемне запитання.
– Як потрібно декламувати вірш, щоб його було цікаво слухати? (Емоційно, розбірливо, з вираженням почуттів, паузами, правильними логічними наголосами, темпом; з відповідною мімікою, жестами, інтонацією).
III. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми вирушимо в подорож у світ виразного поетичного слова, під час якої вдосконалюватимемо вміння виразно читати прекрасні ліричні твори, що приваблюють нас своїм лаконізмом, щирістю, емоційністю, образністю поетичної мови.
Ви маєте докласти багато зусиль і праці, щоб добре оволодіти цим умінням. Копітка робота над текстом під час підготовки до виразного читання і саме виразне читання допоможуть вам глибше проникнути у зміст твору, повніше осягти його поетичну красу, відчути могутність слова. На сьогоднішньому уроці ми доноситимемо до слухачів красу поезій С. Чернілевського, І. Жиленко, І. Калинця.
ІV. Усвідомлення учнями змісту роботи.
Бесіда.
– Що таке партитура художнього тексту? (Це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі виразного читання).
– Що таке інтонація? Які ви знаєте види інтонації? (Інтонація – основні виражальні засоби мовлення, які дають можливість відтворити ставлення мовця до певного предмета чи співрозмовника. Види інтонації: оклична, питальна, розповідна, таємнича, схвильована, мрійлива… Інтонація враховує силу звучання голосу (гучність), зміну висоти тону, темп (швидкість) мовлення, паузи (зупинки). Саме зміни інтонації роблять усне мовлення виразним і яскравим. Окличну або питальну інтонацію речення визначають розділові знаки в кінці речення. На паузи між реченнями так само вказують розділові знаки в кінці речень. Розділові знаки в середині речення також визначають інтонацію та позначають паузи).
– Що таке логічний наголос? (Найважливіше за змістом слово під час вимови виділяють посиленням голосу. Таке виділення слова називають логічним наголосом. Від того, на яке слово в реченні падає логічний наголос, залежить сприйняття вираженої реченням думки).
– Яка роль міміки і жестів під час декламування? (Міміка й жести мають відповідати змісту і настрою тексту, бути доречними, виразними. їхнє завдання полягає в тому, щоб:
■ підсилити вираження думки;
■ підкреслити щось важливе, на чому читець прагне зосередити увагу слухачів;
■ висловити ставлення автора до зображеного, дати йому оцінку;
■ переконати слухачів у правильності цієї оцінки).
Робота з пам’ятками.
ПАМ’ЯТКА
“Реєстр основних партитурних знаків”
Знак | Значення |
Весна | Пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу |
/ | Коротка пауза |
// | Середня пауза |
/// | Довга пауза |
↑ | Підвищення тону |
→ | Рівний тон |
↓ | Зниження тону |
Засумувала | Пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення вимови |
∩ | Лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на одному диханні |
{ “Я твій!..” } | Фігурні дужки вказують на зміну адресата |
ПАМ’ЯТКА
“Як навчитися виразно читати віршовані твори”
1. Вдумливо прочитай вірш.
2. З’ясуй лексичне значення незрозумілих тобі слів.
3. За змістом та основною думкою твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.
4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).
5. Познач олівцем паузи:
А) кома – ледь помітна пауза (позначка /);
Б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка //);
В) крапка – явна пауза з інтонацією завершеності (позначка ///).
6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:
А) підвищення тону – стрілка вгору (↑);
Б) зниження тону – стрілка вниз (↓);
В) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).
7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.
8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.
9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.
ПАМ’ЯТКА
Декламатора
1. До читання напам’ять повтори подумки текст вірша.
2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.
3. Назви автора й твір, який читатимеш.
4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й не відвертати уваги слухача.
5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом та настроєм передавай їх.
7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.
V. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою вчителя.
Складання учнями за участі вчителя партитур фрагментів поезій С. Чернілевського, І. Жиленко, І. Калинця.
Самостійна робота учнів над складанням партитур віршів.
Проведення конкурсу “Найкращий читець поезії”.
Участь у конкурсі пропонується взяти всім учням класу. Школярі обирають журі, яке буде оцінювати в конкурсантів за 12-бальною шкалою такі позиції: вміння поводитися перед аудиторією, виразність, чіткість; грамотність; артистизм, дотримання інтонацій, пауз, розділових знаків, тембр тощо.
Виразне читання поезій.
Підсумки, нагородження переможців.
– Кому, на вашу думку, найкраще вдалося прочитати вірш? Обгрунтуйте свій вибір.
VI. Узагальнення і систематизація знань.
Бесіда.
– Хто такий декламатор? Яким знанням він повинен володіти?
– Яке значення мають образні уявлення для виразного читання поезії?
– Для чого нам необхідно знати партитурні знаки, декламуючи поетичний твір?
– Чи допомагає виразне читання проникнути в зміст твору?
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності на уроці.
VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Написати твір-мініатюру (7-8 речень) на тему “Мої враження від поезій С. Чернілевського, І. Жиленко, І. Калинця”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)