Виразне читання епізодів казки Фарбований Лис

Мета: удосконалювати вміння і навички учнів щодо виразного читання тексту прозового твору; з’ясувати особливості виразності, її роль у сприйнятті змісту твору, характеристиці героїв; розвивати творчі здібності учнів, культуру мовлення, артистизм; виховувати в учнів переконання, що добро завжди перемагає зло, що основою людських взаємин повинна бути справедливість, повага, правдивість.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, текст твору “Фарбований Лис”, записи на дошці (з теорії літератури), аудіозапис казки, схема “Засоби виразного читання”.

ТЛ: мова автора і мова персонажів (дійових осіб).

Перебіг уроку

І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

Слово вчителя.

Уже саме слово “казка” свідчить про те, що її розповідають, “розказують”. Кожен виконавець дбає про те, щоб розповісти своїм слухачам про певні події так правдоподібно, мовби почуті від когось, і прагне насамперед точно передати основні події казки, переживання її героїв, ставлення до них самого автора – народу чи письменника. Сьогодні на уроці учитимемось виразно читати казку, чітко розмежовувати слова автора та казкових персонажів, використовувати засоби виразного читання, які допомагають якнайкраще впоратися з виконавським завданням. Це дасть вам змогу стати неповторними в читанні й переказуванні різноманітних текстів. Завдяки навичкам виразного читання ви станете переконливими читцями, розвинете впевненість у собі.

III. Осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій.

Вправа “Мікрофон”.

– Як ви розумієте вислів “виразно читати”?

Пояснення вчителя.

Ставлення читця до твору

Читець повинен озвучувати твір так, щоб за кожним реченням відчувалося його емоційне ставлення до образів, картин, подій, які він собі уявляє та про які розповідає автор. Читець ніколи не залишається байдужим до прочитаного, якщо він осмислить усі проблеми, які хвилювали автора. Читцеві не досить самому перейнятися авторським почуттям, потрібно вміти донести до слухачів чи то схвильованість, чи пристрасть, любов, радість, горе, біль, ненависть тощо. Лише тоді слово читця найактивніше діятиме на слухача.

Засоби виразного читання (опрацювання схеми)

1. Логічний наголос – епіцентр думки.

2. Інтонація (гучність, темп, наголоси, паузи).

Матеріал для вчителя.

Без відповідної інтонації, темпу читання, логічного наголосу, пауз ми не зможемо донести до слухачів те, що ми бачимо і відчуваємо під час читання. Щоб навчитися виразно читати казку (та інший художній текст), потрібно спочатку засвоїти її зміст, уявити персонажів, їхню вдачу, зрозуміти, чого навчає ця казка, виділити важливі її частини. Згодом слід скласти партитуру речення чи уривка тексту.

Партитура речення – це схема для його виразного читання. Зробити партитуру означає визначити місце і характер пауз, які розподіляють речення на мовленнєві такти, інтонацію кожної частини речення, темп читання, місце логічного наголосу.

· Розстановка логічних і граматичних пауз.

Пауза – це коротка зупинка в усному мовленні, один із засобів виразного читання.

Роботу над партитурою тексту (схемою для виразного читання) слід починати із розстановки логічних пауз. Логічна пауза виникає після слова, яке вимовляють з особливою силою голосу, особливим тоном (це слово з логічним наголосом). Логічна пауза може виникати у будь-якому місці речення.

Учні позначають логічні паузи скісною рискою (простим олівцем) у тому уривку казки, де розповідається, як звірі впізнають Лиса (у підручнику).

Граматична (синтаксична) пауза виникає на місці розділових знаків. Граматичну паузу слід позначати теж скісною рискою (Учні позначають у тому ж реченні). Граматична і логічна паузи в тому ж місці речення можуть збігатися (дві скісні риски), тоді виникає середня пауза, а в кінці речення – довга пауза (три скісні риски).

· Визначення інтонації.

Інтонація – основний засіб виразного читання, відтінок вимови, що відображає яке-небудь почуття людини, її ставлення. Вона має незліченне багатство відтінків. Інтонацію не треба “вигадувати”. Вона виникає сама внаслідок активного бажання досягнути мети і передати свої уявлення слухачам. Вона народжується щоразу заново і щоразу іншою, залежно від конкретного змісту, внаслідок взаємодії всіх властивостей голосу (тону, сили, часу звучання). Найяскравішою, найемоційнішою інтонація буває тоді, коли читець по-справжньому схвильований, глибоко сприймає все, про що каже, і, головне, правильно розуміє ідейно-художній зміст твору. Інтонація відображає почуття людини, мету висловлювання, тому її відтінки можуть бути, для прикладу, такими: інтонація радості, тріумфу, невпевненості, тривоги, підозри, глузування, загадковості, розповідна, питальна, спонукальна, оклична, неоклична тощо. Наприклад, уривок з “Фарбованого Лиса” І. Франка, у якому звірі впізнають Лиса, слід читати так:

Речення

Інтонація

1. Господи! Що сталося?

1. Переляку, розгубленості.

2. Всі співаки відразу затихли. Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала.

2. Очікування.

3. Та се Лис! Простісінький фарбований Лис! Ще й паскудною олійною фарбою фарбований! Тьху!

3. Несподіваного відкриття, здивування, зневаги.

4. А ми собі думали, що він не знати хто такий!

4. Образи.

5. Ах ти, брехуне! Ах ти, ошуканче!

5. Обурення, гніву, погрози.

· Підкреслювання слів з логічним наголосом.

Логічний наголос – виділення силою голосу важливого слова чи словосполучення – один із засобів виразного читання.

Передусім слід проаналізувати текст в усій повноті висловлених у ньому думок. Завдяки такому аналізові учні починають розуміти, що саме потрібно виділити в тексті, які почуття слід викликати в слухача. Наприклад, у партитурі наведеного вище уривка необхідно підкреслити, тобто виділити, силою голосу такі слова: “Господи”, “що”, “відразу” (двічі), “Лис”, “фарбований”, “фарбою”, “думали”, “не знати”, “ах” (двічі), “брехуне”, “ошуканче”.

Логічний наголос має здебільшого слово, розташоване перед логічною паузою.

Учні підкреслюють у запропонованому уривку з підручника за допомогою простих олівців слова з логічним наголосом.

· Визначення темпу читання.

Темп читання – це швидкість читання. Розрізняють Швидкий, середній і Повільний темп читання. Розповідні тексти читають здебільшого у середньому темпі. Але окремі фрагменти, які передають швидкий перебіг подій, переляк, хвилювання, темп може бути швидким. Речення, партитуру якого учні вже почали складати, слід читати в середньому темпі.

Вагомою є Гучність мовлення читця. Якщо він читає тихо, його не почують, надто голосне виголошення тексту зазвичай викликає у слухачів роздратування. За висотою голос може бути низьким, високим, середнім – це залежить від його природи. Головне, щоб читець проголошував природнім голосом.

Теоретичний практикум.

Робота з підручником.

Колективне опрацювання за підручником відповідного теоретичного матеріалу “Мова автора і персонажів”.

Мова автора – частина художнього тексту, в якому автор сам описує різні події, картини природи, розповідає про вчинки персонажів, їхні настрої.

Мова дійових осіб – висловлення персонажів у художніх творах. (Учні записують у зошити).

Фізкультхвилинка.

Творче завдання.

– Скласти “Пам’ятку для читця” на основі запропонованого матеріалу.

Вправа “Незакінчені речення…”.

· Тихо… (Не почують).

· Голосно… (Викликає роздратування).

· Середньо… (Сприймається слухачем).

IV. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обгрунтування отриманих результатів.

Прослуховування аудіозапису фрагментів казки “Фарбований Лис”.

– Проаналізувати аудіозапис казки за планом: швидкість (темп); логічні наголоси; інтонація.

Читання за особами уривка казки.

З метою виразного “озвучення” уривка казки 1. Франка “Фарбований Лис” від слів: “У тій хвилі де не взявся Вовчик-братик…” і до слів: “Пішли дні за днями”, учитель розподіляє ролі (або діти обирають самі). Спочатку слід колективно поділити текст на окремі змістові ланки, визначити мету читання, паузи, інтонацію, логічні наголоси, темп читання (партитуру краще за писати на дошці і в зошитах).

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Слово вчителя.

В. Сухомлинський зазначав: “Що відкрилось дитині в навколишньому світі… що її здивувало і полонило, що обурило і змусило плакати не від особистої образи, а за долю інших людей – від цього залежить, яким громадянином буде наш вихованець”. Отже, навчаючись майстерності правдивого, емоційного читання, ми самовдосконалюємось, стає духовно багатшими, цікавими у спілкуванні для інших людей.

Метод незакінчених речень.

– Свою роботу на уроці я оцінюю як…

– На уроці мене:

· найбільше вразило…

· здивувало те, що…

· обурило…

· навчили…

VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

– Навчитися виразно читати уривок з казки “Фарбований Лис” (Учитель указує уривок), використовуючи засоби виразності.

– Дібрати цитати до характеристики Лиса Микити.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Виразне читання епізодів казки Фарбований Лис