Читання художнього твору не лише читання – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю

Для студента-філолога читання художньої літератури є професійною справою. Проте навчально-професійне читання має суттєві особливості. Передусім важлива мета читання літературного твору: його належить осмислити як художній факт, явище у творчому доробку письменника, літературному процесі епохи, історії національної і світової літератур. Засвоюючи художній текст, слід урахувати і ймовірні ситуації в перспективі: практичне (семінарське) заняття, екзамен, пізніше – уроки літератури.

Сприймання художнього твору залежить від мотивації, внутрішньої готовності, літературного досвіду читача, відтворення прочитаного – від грунтовності опрацювання тексту, осмислення його художньої системи, здатності панорамно побачити твір, властивостей пам’яті й уваги.

Ознайомлення і читання художнього твору супроводжуються й завершуються з’ясуванням деталей, які увиразнюють таку суттєву інформацію:

А) авторство твору;

Б) жанр твору;

В) час, обставини написання твору;

Г) сюжет, композиція, образи і засоби їх творення, тропіка (художні засоби), стиль, віршові розміри, вид строфи, римування, художня деталь та ін.;

Г) технічний обсяг твору (читання великого прозового, драматичного твору потребує більше часу і зусиль пам’яті; ліричний твір, займаючи небагато часу для прочитання, спонукає до ширших роздумів).

Професійне читання художнього твору здебільшого відбувається з олівцем. Під час першого прочитання роблять помітки, виокремлюють у тексті важливі місця. Завдяки цьому здійснюються первинна робота над текстом, роздумування над ним.

За період навчання і в подальшому житті доводиться засвоювати не один десяток художніх текстів, до змісту яких необхідно буде повертатися. Єдиний вихід – ведення читацького щоденника. Для цього може знадобитися загальний зошит. Записи у ньому роблять у довільній формі. Наприклад: “Слово про Ігорів похід” – пам’ятка героїчного епосу кінця XII ст.:

1. Вступ. Не пов’язаний із загальним розгортанням розповіді. Це – своєрідний зачин, заспів, у якому автор викладає принципи художнього зображення.

2. Експозиція. Характеристика Ігоря, наголошено, що його похід був здійснений в ім’я Руської Землі.

3. Зав’язка. Вирушають у похід. Сонячне затемнення, картини природи, які мають символічне значення.

4. Розвиток подій. Дуже стрімкий. Перше зіткнення з половцями – перемога. Друга битва.

5. Кульмінація. Спроба Ігоря організувати, завернути військо від утечі.

6. Розв’язка. Поразка війська Ігоревого.

7. Відступ перший. “Золоте слово” Святослава – пристрасний заклик автора постояти “за землю Руську”, помститися “за рани Ігореві”, припинити міжусобиці.

8. Відступ другий (ліричний). Замовляння-плач Ярославни.

9. Епілог. Втеча Ігоря з полону.

10. Кінцівка (славослів’я). Проголошення “слави” на честь князів та їх воїнів.

Григорій Сковорода. “Всякому городу нрав і права” (пісня 10 із збірки “Сад божественних пісень”):

1. Філософський роздум про відносність і суб’єктивність смаків.

2. Перелік індивідуальних вад – пристосовництво, обман, марнослав’я, лихварство.

3. Викриття загребущості, гоноровитості, безцільного життя.

4. Засудження беззаконня, схоластичного навчання, пошуків пригод. Підсумок: “всякому голову мучить свой дур”. Тут же – відповідь на запитання трьох попередніх строф: “как би умерти мні не без ума” (проголошено ідеал “просвіщенного” розуму).

5. Філософське узагальнення: перед смертю всі рівні, але не боїться її той, “чия совість, як чистий кришталь” (ідеал чистої совісті).

Для зручності на останніх сторінках щоденника можна завести реєстр прочитаних творів із посиланням на порядковий номер сторінки, які варто пронумерувати. У нотатках доречно виділяти імена письменників, творів, назви розділів, частин та ін. Бажано висловлювати і власні судження про твір.

Застереження від помилок:

А) слід точно вказувати ім’я письменника і назву твору;

Б) користування чужим щоденником – малоефективне і зрадливе.

Читання художнього твору – це його пізнання і відображення у свідомості того, що може стати корисним і ефективним у навчальному процесі.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Читання художнього твору не лише читання – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю