Твір “Читання літературного твору – праця або відпочинок?”

Related posts:

1. Читач літературного твору і його роль, взаємодія тексту і читача Читач є головним учасником літературного процесу. Читання як вид діяльності людини присутній на всіх етапах створення літератури. Автор, створюючи твір, читає тексти інших письменників, попередників і сучасників, і його герої, безумовно, – теж читачі. Завдяки читачеві здійснюється безперервний зв’язок культур і цивілізацій людства. Поняття “читач” треба розглядати ширше, ніж “людина читає”. Будь-який літературний твір, письмове […]...
2. Читання художнього твору не лише читання – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю Для студента-філолога читання художньої літератури є професійною справою. Проте навчально-професійне читання має суттєві особливості. Передусім важлива мета читання літературного твору: його належить осмислити як художній факт, явище у творчому доробку письменника, літературному процесі епохи, історії національної і світової літератур. Засвоюючи художній текст, слід урахувати і ймовірні ситуації в перспективі: практичне (семінарське) заняття, екзамен, пізніше – […]...
3. ОРІЄНТОВНИЙ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ ЗА ПІДРУЧНИКОМ МАРІЇ ЧУМАРНОЇ (3 години на тиждень) № з/п Тема уроку Сторінки Підручника Дата СВІТ НАРОДИВСЯ ДЛЯ МЕНЕ 1. Вступ. Ознайомлення з підручником. Дмитро Павличко “Рідна мова”. 1-4 2. Що більше ми пізнаємо світ, то більшим він стає для нас. Вступ до теми: “Світ народився дія мене”. Марія Чумарна “Осіннє листя облітає”. 5-7 3. Ця мудрість пройшла кріль […]...
4. Твір на тему “Любов до читання” Для багатьох людей читання залишається улюбленим заняттям на все життя. І це не дивно! Читати дуже корисно. Скільки всього можна почерпнути з літератури… Хоча за все своє життя людина може прочитати не більше 2000 книг. Навіть в епоху інтернету у більшості будинку є книжкова шафа з різноманітною літературою. Наявність гарної бібліотеки свідчить про інтелект господаря. […]...
5. Твір “Моє улюблене заняття – читання книг” Всі люди по-різному проводять вільний час. У кожної людини є якісь пристрасті. Хтось любить спорт, хтось – танці, хтось знайшов своє покликання в кулінарії, а я люблю читати. Мені подобається проводити час наодинці з книгами. Швидше за все, тому що я мрійлива і терпляча людина. Коли я був зовсім малюком, мама читала мені казки на […]...
6. Твір “Моє хобі – читання” Моє хобі – читання. Воно приносить мені величезне задоволення з дитинства. Світ літератури цікавий і нескінченний. Зрозуміло, це не означає, що я люблю все книги. Чесно кажучи, знайти хорошу книгу не так-то й легко. Я вважаю за краще історичні романи, класичну і пізнавальну літературу і деякі професійні книги, що стосуються бізнесу і менеджменту, так як […]...
7. Твір “Любов до читання” З давніх-давен книги є джерелом знань. Саме в них закладена найважливіша істина. Чи не письмово, а усно До якогось часу книги зовсім не писали, а мудреці передавали свої знання в розмовній формі. Наприклад, Сократ не написав жодного письмового настанови. Ті знання, які викладав філософ, записував лише його учень. Власне, саме завдяки цьому, ми можемо дізнатися […]...
8. Твір на тему “Користь читання книг” У сучасному світі дуже стрімко розвиваються технології і витісняють все те, що коли-небудь було настільки дорого або ж необхідно. Зараз нікого не здивуєш тим, що в родині є комп’ютер і вже тим більше телевізор. Ці предмети здатні замінити нам читання і всю його красу. Є безліч книг і деякі з них давно вже забуті або […]...
9. Твір про відпочинок Люди – не роботи, їм потрібен відпочинок. Ті, хто прагне працювати понаднормово, хворіють хворобою під назвою “трудоголізм”. Такі люди не вміють відпочивати. Якщо випадає вільна хвилинка, вони не знають чим себе зайняти. Відпочивати можна по-різному. Деякі отримують задоволення, працюючи в саду або в городі. Треба тільки відпочивати, а не працювати, як трактор. Відпочинок на свіжому […]...
10. Твір на тему “Читання – що воно дає людині” Читання. Здавалося б, звичайна справа. На літні канікули завжди задають прочитати додаткову літературу, що виходить за рамки шкільної програми. Говорячи, мовляв, зайвим не буде. Вчителі мають рацію в цьому. Читаючи, ми відкриваємо новий світ. Світ, повний чарівництва і чудесних казок. Світ, повний нових відкриттів, незвіданих місць. З кожною прочитаною книгою, статтею або газетою, ми поповнюємо […]...
11. Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
12. Епітет – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ЕпітеТ (від грец. Έπίθετον – додаток) – це слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. В популярній на початку століття “Теорії словесності” О. Шалигіна цей термін визначався так: “Одним з найдійовіших засобів посилення картинності й емоційності мовлення є епітет. Так називається слово або […]...
13. Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії. Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись при цьому в невластивому для них або, інакше кажучи, непрямому, переносному значенні. Наприклад: лис, змія, лев (стосовно людини), голова (стосовно […]...
14. Діалектизми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Діалектизми (від грец. Διάλεκτοζ – говір, наріччя) – це слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами. Наприклад: трепета – осика, блават – волошка (південно-західні говори); конопляник – горобець, клювак – дятел (північні говори); баклажан – помідор, калачики – кукурудза (південно-східні говори). Поряд з поняттям діалекту існує […]...
15. ОДА “ДО РАДОСТІ” Й. К. Ф. ШИЛЛЕРА. ПАФОС ТВОРУ, ЯКИЙ СТАВ ГІМНОМ ЄВРОСОЮЗУ. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ – ПРОСВІТНИЦТВО Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння завдяки засобам виразного читання ідейно-художнього змісту оди Ф. Шиллера “До радості”; словниковий запас; навички виразного читання напам’ять, зв’язного мовлення; критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички оцінювання та самооцінювання результатів праці; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати […]...
16. Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
17. Факти про читання Кожен з нас вміє читати. Хтось любить читання і готовий проводити за книгами весь вільний час, хтось, навпаки, читає дуже рідко. Представляю вам підбірку цікавих фактів про читання. Чи замислювалися ви, що коли людина читає, його очі дивляться в різні боки? Але ми розуміємо зміст тексту завдяки тому, що наш мозок обробляє отриману інформацію. Самий […]...
18. Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
19. Читацький практикум. Література як одна з форм естетичного освоєння дійсності. Взаємодія літератури та інших видів мистецтва. Діалогічні взаємини автора і читача. Читання та його види. Особливості читання в епоху цифрових технологій. Діалогічне прочитання художнього твору – ВСТУП. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: показати, як література може служити однією з форм естетичного освоєння дійсності, взаємодіяти з іншими видами мистецтва; ознайомити учнів із особливостями діалогічних взаємин автора і читача, читанням та його видами, особливостями читання в епоху цифрових технологій; розвивати читацькі інтереси, навички діалогічного прочитання художнього твору, літературну, інформаційно-читацьку компетентності. Теорія літератури: літературний процес. Обладнання: репродукції картин І. […]...
20. Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Неологізми (від грец. Νέοζ – новий і Λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
21. Твір “Праця в житті людини” Особливо важливу роль відіграє праця в житті людини. Він потрібен як мінімум для того, що забезпечити себе і своїх близьких, жити в хороших умовах і т. д. З юного віку кожна людина починає привчатися до праці. Як правило, вперше це відбувається в школі. Праця школяра полягає в його навчанні та здобутті нових знань, що вимагається […]...
22. Твір-есе “Праця душі” Праця душі – саме по собі незвичайне поняття. Як душа може працювати? Хоча сказав поет, що душа повинна працювати і день, і ніч. (Не пам’ятаю, хто саме сказав, так як за програмою ми ще не проходили це.) Так ось, по-моєму, душа може працювати і навіть повинна. А сам працю душі – в добрих справах, думках… […]...
23. Інверсія – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Інверсія (лат. Inversiо – перевертання, переміщення) – стилістична фігура, побудована на порушенні того порядку слів у реченні, який здається нормованим, звичайним. Українська, як і інші східнослов’янські мови, належить до мов з вільним порядком слів у реченнях, проте певна їх синтаксична послідовність, унаслідок своєї узвичаєності, а також через її підпорядкованість логіці розгортання висловлюваної думки здається більш […]...
24. Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення національній мові не фіксована словниками й контекстом загального вживання і які створюються прозаїком або поетом у процесі індивідуальної мовної творчості, не виходячи в більшості випадків за її межі. Забарвлені подібним індивідуальним уживанням новотворені прозаїком або поетом слова позначаються терміном […]...
25. Варваризми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Варваризмами (лат. Barbari, від грец. Βάρβαροι – іноземці) називаються слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідниками в тій чи іншій національній мові, але остаточно не засвоюються нею. Порівняйте: “Стилістичним забарвленням відрізняються не ті іншомовні слова, які увійшли в мову, а ті, які вводяться в мовлення, ніяк його не збагачуючи, оскільки просто дублюють уже […]...
26. Порівняння – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Порівнянням (лат. Comparatio) називається словесний вираз, в якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві. Наприклад, в уривку з вірша В. Стуса: “У цьому полі, синьому, як льон, // де тільки ти – і ні душі навколо, […]...
27. Твір на тему “Відпочинок у селі” Мої дідусь та бабуся мають будиночок у селі. Я бачу їх нечасто і тому дуже за ним сумую. Влітку завжди їду до них відпочивати. Знаєте, за що я так люблю відпочинок у селі? Чому я його так чекаю? По-перше, я люблю спілкуватися з дідусем і бабусею. Мій дід знає дуже багато цікавих і смішних історій. […]...
28. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини” [90, 357]. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній […]...
29. Поетизми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Поетизмами називаються слова, уживані майже виключно в мові поетичних творів і дуже рідко за їхніми межами: “Мова є одність. Але пам’ятай, о, поете: як в домі, // В одності мови чіткий поділ на поверхи є. // Поверхи, отже, назвімо: є мова, щоденних взаємин, // Мова науки і є вповні відмінна від них // Мова поезії. […]...
30. Професіоналізми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Професіоналізмами (від лат. Proffessio – заняття, спеціальність) називаються слова, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, різні професійні означення загальномовних понять і т. д. Через обмеженість їх вживання більш-менш вузьким колом людей, а також в силу того, що в більшості випадків професіоналізми є неофіційними […]...
31. Канцеляризми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Канцеляризмами називають слова та сталі форми словосполучень, вживання яких характерне виключно для норм спілкування, прийнятих офіційно-діловим стилем мовлення. Слово “канцеляризм” стосовно інших стилів мовлення набуває різко негативного забарвлення і звичайно асоціюється не з усією офіційно-діловою лексикою, а з найбільш характерними, свого роду найбільш “бездушними” й “сухими” словосполученнями – кліше, прийнятими в цьому стилі, на зразок: […]...
32. Асоціонізм – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ В українській літературі, як і в цілому у світовій, досить часто зустрічаються тропи, утворені шляхом переходу загальної назви у власну (онімізації апелятивів). Незвичність графічного зображення апелятивної лексики з великої літери посилює чуттєво-образне сприймання літературного твору, спонукає читача до роздумів, пошуків художньої істини. Персоніфікацію загальних моральних понять в алегоричних образах Доброчинності, Заздрості, Розуму, Пам’яті, Волі, Перемоги, […]...
33. Старослов’янізми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Старослов’янізмамИ називаються слова, запозичені зі старослов’янської мови, що є найдавнішою формою слов’янського книжного мовлення, запровадженого в IX столітті Кирилом та Мефодієм з метою зробити зрозумілими всім слов’янам переклади текстів грецьких книг. Цю мову називають іще давньоболгарською, тому що в основу її був покладений солунський діалект болгарської мови. А оскільки розроблялася вона з метою перекладу книг […]...
34. Твір на тему “Відпочинок” Якось всією сім’єю ми поїхали відпочивати. Була чудова погода, було тепло, і дуже яскраво світило сонце. Коли ми їхали в автобусі, я весь час дивилася у вікно, боялася пропустити щось цікаве. Я бачила поля вони були засіяні житом або пшеницею, вони так колихалися, я відразу представила, як вони шелестять. Були різні квіти навіть ціле поле […]...
35. Твір “Про користь читання” У століття стрімкого розвитку технологій, люди все більше поглинені всілякими гаджетами, комп’ютерами, телебаченням. Наш дозвілля став настільки обмежений нововведеннями, що часто ми стали забувати про читання книг. А адже це захоплюючий процес, здатний затьмарити собою будь-яку соціальну мережу або гру. Книга споконвіку була велику цінність, завдяки знанням і досвіду, укладеними в ній. У незапам’ятні часи […]...
36. Анафора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анафора (від грц. Αναφορά – винесення нагору, повторення) – стилістична фігура, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць. Наприклад: Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні, Тобі одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні. (М. Рильський) Найчастіше анафора зустрічається у віршових текстах, рідше в прозаїчних. Прозаїчна […]...
37. Епанафора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Епанафорою (від грец. Έτκχναφορή), або Анадиплосисом (від грец. Άναδίπλωσιζ – удвоєння), або Стиком називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремого слова або словосполучення кінець попередньої мовної одиниці з початком наступної. Наприклад: Чому стилетом був мій стилос. І стилосом бував стилет. (Є. Маланюк) Крім стику, тут ще й кільце. Стик можна розглядати як подвоєння епіфори та […]...
38. Твір на тему “Важливість читання” У сучасному достатку друкованих видань знайти правильну літературу вкрай складно. Комерціалізація літератури вбиває тягу людей до книг, які розвивають їх, і збільшує число книг, читаючи які люди витрачають час даремно. Винні тут не тільки книговидавці. Адже хто формує ринок книг? Ми – читачі. Тільки від нас залежить, що будемо читати ми і наші діти. Поки […]...
39. Анепіфора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анепіфорою (грец. άνεπιφορά), або Просаподосісом (грец. Προσαποδοσιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того самого […]...
40. Перифраз – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Перифразом (грец. Περίφρασιζ – описовий вираз) називається заміна прямого найменування предмета непрямим його означенням, даним у формі описового словесного зворота, що вказує на предмет, виділяючи його побічні ознаки. Як вказував Б. Томашевський: “…перифраз побудований на визначенні предмета замість прямого його найменування” [97, 230]. Наприклад: “Над морем високо, на непорушній скелі, // Квіт чарівний на мертвому […]...