Читач літературного твору і його роль, взаємодія тексту і читача
Читач є головним учасником літературного процесу. Читання як вид діяльності людини присутній на всіх етапах створення літератури. Автор, створюючи твір, читає тексти інших письменників, попередників і сучасників, і його герої, безумовно, – теж читачі. Завдяки читачеві здійснюється безперервний зв’язок культур і цивілізацій людства.
Поняття “читач” треба розглядати ширше, ніж “людина читає”. Будь-який літературний твір, письмове чи усне, звернене до людини. Потреба людини зрозуміти світ навколо себе, та й себе самого, спочатку була і залишається спонукальною силою творчої діяльності. Тому людина і в давні часи, сприймаючи усний текст, вже був “читачем”. При цьому читач, у всьому обсязі значення цього слова, – зовсім не пасивний адресат художнього тексту, а активний суб’єкт творчого процесу. Не слід також розуміти під словом “читач” лише окремої людини, читач – це також і перш за все людський колектив, що змінюється в часі і впливає на розвиток літератури. Так, в Античності життя вимагала епічних героїв; за часів Шекспіра людина, усвідомивши себе як особистість, визначив появу в літературі Гамлета і Дон Кіхота; герої російської літератури XIX століття у всій глибині і складності відбили людини нового часу; сучасна література вчиться відповідати очікуванням читача ери Інтернету і інформаційного суспільства.
Літературознавство XX століття відкрило глибокі взаємозв’язки літературного тексту і читача. Російський учений М. М. Бахтін ввів в науку про літературу поняття “діалогічний текст”, суть якого полягає в тому, що текст не “застигає” в момент створення, а залишається живим і рухомим завдяки сприйняттю читачів. Кожне нове прочитання тексту суб’єктивно, і сам текст постає в нашій свідомості іншим, він немов є живим співрозмовником читача. Діалог, згідно з концепцією Бахтіна, виступає як спосіб пізнання світу, як умова розвитку життя. При цьому існує два види прочитання літературного тексту: близьке прочитання, коли люди читають сучасний твір і знаходять в ньому відображення своїх нинішніх почуттів і поглядів, і далеке прочитання, при якому читачі більш пізнього часу бачать те, що раніше було приховано для сучасників. Наприклад, сучасник І. А. Тургенєва, читаючи повість “Ася”, відзначає її художні достоїнства, оцінює глибину і тонкість в зображенні історії кохання. Однак ще не може усвідомити її значення як твори про сутність любові, твори, яке стоїть в одному ряду з “Ромео і Джульєттою” В. Шекспіра, “Євгеній Онєгін” А. С. Пушкіна, “Будинком з мезоніном” А. П. Чехова.
Нарешті, читачем є кожен з нас. Здатність читати і розуміти літературний твір відповідає нашому віку, інтересам, душевним запитам, освіти, культури, рівнем розвитку. Так, в 5 класі ми не змогли б повноцінно сприймати повість Ф. М. Достоєвського “Бідні люди”, а в 8 класі розповідь В. П. Астаф’єва “Васюткино озеро” здався б нам дуже дитячим. Отже, ми впливаємо на літературний процес, очікуючи від художньої літератури відповідей на наші запитання, а й література навчає, формує в нас особистість і пробуджує почуття прекрасного. Адже той, хто зуміє по-справжньому прочитати і зрозуміти вірш Пушкіна “Я вас любив…”, зміниться назавжди і буде пам’ятати, що любов – це “пробудження душі”.
Related posts:
- Читацький практикум. Література як одна з форм естетичного освоєння дійсності. Взаємодія літератури та інших видів мистецтва. Діалогічні взаємини автора і читача. Читання та його види. Особливості читання в епоху цифрових технологій. Діалогічне прочитання художнього твору – ВСТУП. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: показати, як література може служити однією з форм естетичного освоєння дійсності, взаємодіяти з іншими видами мистецтва; ознайомити учнів із особливостями діалогічних взаємин автора і читача, читанням та його видами, особливостями читання в епоху цифрових технологій; розвивати читацькі інтереси, навички діалогічного прочитання художнього твору, літературну, інформаційно-читацьку компетентності. Теорія літератури: літературний процес. Обладнання: репродукції картин І. […]...
- Образ читача – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Образом читача називають відображеність у творі особи читача, точніше читацької свідомості як прогнозованого типу оцінки зображеного у творі. Образ читача – багатоаспекТна проблема, пов’язана як з предметом теорії літератури, так і з питаннями психології творчості та сприйняття. Стосовно поетики проблема образу читача, зокрема, постає тоді, коли художній текст розглядається не як замкнуте в собі ціле, […]...
- Оцінка літературного твору Оцінка літературного твору – встановлення, фіксація, усвідомлення його художньої цінності (вартості). Цінність властива творові як об’єкту сприймання. О. л. т. дається реципієнтом на основі осягання цінності, неможлива без його безпосереднього сприймання. В структурі оцінного акту (Процесу) взаємодіють: суб’єкт оцінки (читач, критик); предмет оцінки (твір, компонент твору, творчість письменника); основа оцінки (естетична платформа, переконання, ідеали, навіть […]...
- Твір на тему – Художня література як мистецтво слова, творчий діалог з перекладною книгою: взаємодія автора, перекладача й читача – Конспект уроку Мета: розкрити основні аспекти курсу “Зарубіжна література”; допомогти учням визначити місце художньої літератури серед інших видів мистецтва і показати необхідність творсого діалогу з перекладною книгою; виховувати літературний смак та бажання читати, думати, аналізувати. Тип уроку: Лекція з елементами бесіди. Епіграф: Жодна з національних літератур не виникає і не Існує в ізольованому просторі. А. Погрібний Хід […]...
- Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
- Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму. Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст Мета: (формувати компетентності): предметні (знання про реалізм та історію його формування; уміння характеризувати реалізм як літературний напрям, пояснювати його взаємодію з рештою літературних напрямів; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Твір на тему: Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його […]...
- Оригінал і переклад дві форми існування літературного твору – ОРИГІНАЛЬНА І ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ Читати поганий переклад доброго твору – все одно, що насолоджуватися прекрасними краєвидами, заваленими купами сміття. К. Ботанова 1. Які цінності, на ваш погляд, можна вважати загальнолюдськими? Наведіть приклади їх прояву в творах художньої літератури. 2. Про що свідчить відображення в літературі минулого й сьогодення? 3. Поміркуйте: що важливіше в житті сучасної людини – книги чи […]...
- Реалізм. Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму. Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: дати поняття про реалізм та етапи його формування; охарактеризувати ознаки реалізму як літературного напряму, його взаємодію з іншими напрямами в літературі; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу в саморозвитку та самовдосконаленні; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких […]...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
- Поділ тексту на абзаци. Українська народна казка “Про правду і кривду”. Особливості побудови народних казок. – Казка як текст (висловлювання) – Текст, його ознаки. Тема й головна думка тексту Мета: поглибити знання про текст, отримані в початковій школі, його тематичну, логічну та структурну єдність; ознайомити учнів з поняттям “казка”, особливостями народних казок, удосконалювати навички слухання та виразного читання; розвивати уміння порівнювати, узагальнювати, творчу фантазію, уяву; виховувати почуття прекрасного, інтерес до казок, прагнення робити добро. Комунікативний компонент: розвиток умінь аудіювання, виразного читання, створення власних висловлювань […]...
- Балада як жанр фольклору й літератури. Характерні ознаки балади. Король Лір і його дочки. Аналітичне дослідження тексту – Балада Король Лір і його дочки – Билини і балади Мета: ознайомити учнів із баладою як жанром фольклору й літератури; звернути увагу на характерні ознаки балади; розпочати аналітичне дослідження староанглійської балади “Король Лір та його дочки”; закцентувати увагу учнівської аудиторії на поведінці персонажів на початку трагедії та її роль у смисловому полі тексту; формувати навички аналізу балад; розвивати образне та критичне мислення; сприяти вихованню уважного […]...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Неологізми (від грец. Νέοζ – новий і Λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Твір “Читання літературного твору – праця або відпочинок?” Зараз мало людей захоплюється читанням. З розвитком сучасних технологій чимало проводить час за комп’ютером або телевізором. Одні люди просто не люблять читати і не шанують книги, у інших – знаходяться свої причини не брати літературу. Але є і ті, хто любить читати. Завдяки цьому вони і навчаються, і відпочивають. Коли книга стала каторгою Головний герой […]...
- Зміст літературного твору: Тема. Проблема. Ідея Літературний твір створюється автором як розмова з самим собою і читачем на певну тему за допомогою мови літературних образів. Розгляньте кілька визначень слова “тема”: ТЕМА – Предмет, основний зміст міркування, викладу, творчості. (С. Ожегов. Словник російської мови, 1990.) ТЕМА (грец. Thema) – 1) Предмет викладу, зображення, дослідження, обговорення, 2) постановка проблеми, предопределяющая відбір життєвого матеріалу […]...
- Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
- ЗВУК [ш], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Шш (“ша”). ЧИТАННЯ СЛІВ, РЕЧЕНЬ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОША ГРА” – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з твердим звуком [ш], який не має парного м’якого, та буквою Шш, яка його позначає; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати інтерес до занять спортом. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Жив жучок Між бур’янами, Жив без тата і без мами. Жив і […]...
- Елементи змісту і сенсу (смислу) літературного твору Поняття змісту. Тема. Тематика. Мотив. Конфлікт. Його види. Проблематика, проблема. Ідея. Ідейний зміст. Концепт. Поняття смислу (сенсу). Основні види сенсів. Під змістом, в найзагальнішому плані, доцільно розуміти значення твору, котре випливає з його форми. Зміст може бути явним (як у “Кавказі” Т. Шевченка) і прихованим (як у його “Великому льосі”). Передусім розглянемо основні компоненти змісту […]...
- Тавтологія – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Тавтологія (від грец. Ταύτό – те саме і Λόγοζ – слово) – це стилістична фігура, що грунтується на однокореневому повторі попереднього слова: диво дивне, темниця темна, тьма-тьмуща і т. д. Як і плеоназм, тавтологія немотивована логічно і вводиться в текст зі стилістичних міркувань. Найтиповішим уживання цієї фігури є для народнопоетичної творчості, проте досить часто вона […]...
- Гіпербола – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Гіперболою (грец. Ύπερβολή – перебільшення) називається словесний зворот, в якому ознаки описуваного предмета подаються в надмірно перебільшеному вигляді з метою привернути до них особливу увагу читача. О. Потебня писав, що “гіпербола є наслідком якогось сп’яніння в почуттях, що перешкоджає бачити речі в їхніх звичайних розмірах”. Наприклад: “Давно, давно вже Київ панував. // Його церкви аж […]...
- Паралелізм – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Паралелізм (грец. Παράλληλοζ – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад: Зашуміла дібровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. (М. Шашкевич) Найчастіше паралелізм, симетрія в синтаксичній побудові суміжних поетичних рядків супроводжується […]...
- Літературна комунікація і витлумачення (інтерпретація) художнього твору Текст і твір. Підтекст. Аналіз і синтез. Інтерпретація. Аналіз та інтерпретація літературного твору у середній школі. Об’єктом вивчення літератури в школі є художній твір. У цьому зв’язку слід розрізняти текст і твір. Значення цих термінів унаочнюється в структурі літературно-художнього комунікативного акту: автор – авторський твір – художній текст – читач (реципієнт) – читацький твір. Вперше […]...
- Складний план тексту План тексту – це послідовний і зв’язний перелік основних думок, які автор у ньому висловлює. Він необхідний школяреві для того, щоб зрозуміти, про що говорив автор, а також краще запам’ятати все те, що викладено в його творі. Таким чином, систематизація текстового матеріалу є необхідністю, що дозволяє учневі не тільки поліпшити навички роботи з текстом, а […]...
- Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини” [90, 357]. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній […]...
- Перифраз – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Перифразом (грец. Περίφρασιζ – описовий вираз) називається заміна прямого найменування предмета непрямим його означенням, даним у формі описового словесного зворота, що вказує на предмет, виділяючи його побічні ознаки. Як вказував Б. Томашевський: “…перифраз побудований на визначенні предмета замість прямого його найменування” [97, 230]. Наприклад: “Над морем високо, на непорушній скелі, // Квіт чарівний на мертвому […]...
- Зв’язність тексту Логічність тексту досягається не тільки за рахунок правильної організації його частин, але і за рахунок зв’язності пропозицій між собою. Текст є зв’язковим, якщо пропозиції послідовно випливають одне з іншого. У такому випадку читач ковзає по тексту як по спокійній річці. Якщо зв’язність відсутня, то створюється ефект рубаною тексту. Читач спотикається на кожному реченні, бо не […]...
- Композиція літературного твору Будь-яке літературне творіння – це художнє ціле. Таким цілим може бути не тільки один твір (вірш, розповідь, роман…), але і літературний цикл, тобто група поетичних чи прозових творів, об’єднаних спільним героєм, загальними ідеями, проблемами і т. д., навіть загальним місцем дії (наприклад, цикл повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Повісті Бєлкіна” О. Пушкіна; […]...
- Внутрішній світ сучасної особистості й роль художньої літератури в його формуванні У філософії вже набула поширення ідея про те, що самість створюється суспільством – наявним типом культури, пануючими звичками, нормами, способом життя. Якою ж є сьогочасна культура, що формує сучасну людину? У філософській думці, що займається осмисленням сучасного стану культури, вона отримала назву постмодерної, навіть назвою підкресливши свій розрив з попередньою епохою, орієнтованою на розум як […]...
- Діалектизми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Діалектизми (від грец. Διάλεκτοζ – говір, наріччя) – це слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами. Наприклад: трепета – осика, блават – волошка (південно-західні говори); конопляник – горобець, клювак – дятел (північні говори); баклажан – помідор, калачики – кукурудза (південно-східні говори). Поряд з поняттям діалекту існує […]...
- Елементи внутрішньої форми літературного твору Будова твору. Архітектоніка. Композиція твору, її елементи. Сюжет, елементи сюжету, їх функції. Ліричний сюжет. Фабула. Інтрига. Ретардація. Конфлікт у творі. Види конфліктів. Образи персонажів, їх групування. Ліричний герой. Система персонажів. Функціональність персонажів. Типове та індивідуальне в образі персонажа. Принципи типізації. Герой та антигерой. Засоби індивідуалізації персонажа: портрет, вчинки, мова, пряма і непряма характеристики, його ставлення […]...
- Епітет – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ЕпітеТ (від грец. Έπίθετον – додаток) – це слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. В популярній на початку століття “Теорії словесності” О. Шалигіна цей термін визначався так: “Одним з найдійовіших засобів посилення картинності й емоційності мовлення є епітет. Так називається слово або […]...
- Специфіка вивчення епічного літературного твору в старших класах середньої школи: стан проблеми та методико-дидактичні перспективи О. Фенцик Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут Кардинальні і часом суперечливі соціально-економічні переміни, процеси гуманізації, деформалізації в незалежній Українській державі на порозі нового тисячоліття значною мірою актуалізують проблеми збагачення освітнього простору, розширення можливостей для професійного становлення та інтелектуально-культурного розвитку особистості. Особливе місце в системі національної освіти по праву відводиться українській літературі. “Для більшості дітей це рідна література. […]...
- Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії. Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись при цьому в невластивому для них або, інакше кажучи, непрямому, переносному значенні. Наприклад: лис, змія, лев (стосовно людини), голова (стосовно […]...
- І. Липа “Близнята” (продовження). Дарунок долі і вміння ним скористатися як основна думка казки. Складання усних монологічних і діалогічних висловлювань на основі літературного тексту – Говоріння як вид мовленнєвої діяльності (УРЗМ) Мета: ознайомити школярів з художніми особливостями говоріння як одного з видів мовленнєвої діяльності, його різновидами (усним монологом та діалогом), що дозволить формувати уміння створювати власні висловлювання різних типів і стилів мовлення на свідомій основі, розвивати культуру усного мовлення, поглибити знання про прозову мову, допомогти учням усвідомити сенс дарунків долі, виховувати прагнення робити добро, активну життєву […]...
- Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору “Ляльковий дім”. Роль письменника в розвитку нової європейської драматургії (“ібсенізм”) – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: повторити й узагальнити вивчене, допомогти учням усвідомити новаторські риси у творчості драматурга, художні особливості п’єси; розвивати аналітичне, образне мислення, уміння висловлювати свої думки та толерантно їх відстоювати, наводячи цитати й приклади з тексту; виховувати повагу до людської гідності, прагнення до самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: систематизація й узагальнення […]...
- Риторичні фігури – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Риторичними фігурами (грец. Ρητορική – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це має місце в “живому”, побутовому спілкуванні, […]...
- Андрій Малишко – відомий український поет і його пісні. Вірш “Приходять предки”. Художні засоби донесення до читача історичної пам’яті Мета. Донести до учнів основні відомості про поета та його пісні, вчити коментувати роль художніх засобів; розвивати навички узагальнення, а також уяву; виховувати почуття обов’язку перед предками, розуміння проблеми історичної пам’яті народу, любов до рідного слова. Обладнання: портрети композиторів П. Майбороди, Г. Майбороди, О. Білаша, П. Козицького, А. Ревуцького та ін., збірки творів. Міжпредметні зв’язки: […]...
- Будова літературного твору – Ніна БІЧУЯ (нар. 1937 р.) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Кожен талановитий художній твір неповторний. Його можна порівняти із красивим будинком у центрі міста, збудованим за планом відомого архітектора. Події у творі можуть розгортатися в хронологічному порядку, але деколи на початку задіяні вже дорослі персонажі, а потім автор починає розповідати про все, що було з ними до моменту, описаного на перших сторінках, тобто художній час […]...