ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ВІРШОВАНИХ ТВОРІВ. ВСТУП ДО ПОЕМИ О. ПУШКІНА РУСЛАН І ЛЮДМИЛА
Мета: дати поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі вступу до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”;удосконалювати навички текстуального аналізу за допомогою введення елементів порівняння оригіналу і перекладу; розвивати навички виразного читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру читання; розвивати пам’ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання товаришів.
Обладнання: малюнки учнів до вступу до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”, текст вступу до поеми “Руслан і Людмила.
Тип уроку: урок узагальнення та контролю.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Вступне слово вчителя, мотивація навчальної діяльності
На попередньому уроці ми поринули в дивовижний світ народної казки, який постав перед нами з погляду видатного російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Данина любові і поваги до народної творчості сповнює вступ до поеми “Руслан і Людмила”. Наступна наша робота буде вже пов’язана з літературними казками. Першою серед них стане “Казка про мертву царівну та сімох богатирів” О. Пушкіна. Пропоную попрацювати над твором мовою оригіналу, щоб краще зрозуміти зміст казки та насолодитися чарівністю авторської мови. А щоб ви були готові до виконання цього нелегкого завдання, адже “Казка про мертву царівну та сімох богатирів” написана віршами, сьогодні ми не тільки перевіримо, як гарно ви вмієте читати напам’ять вірші, а й дізнаємося про деякі таємниці перекладу, про те, чим віршована мова відрізняється від прозової, в чому полягає секрет її музичності. Спробуємо опанувати найважливіші секрети виразного читання віршованих текстів.
III. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання.
– До якої поеми написаний Пушкіним вступ “Край лукомор’я дуб зелений…”? Що підштовхнуло поета до його створення?
– Що спільного ви помітили між вступом до поеми Пушкіна “Руслан і Людмила” та народними казками? Чим вони відрізняються?
– Герої яких народних казок, відомих вам, названі Пушкіним у вступі до поеми “Руслан і Людмила”? Підтвердьте цитатами з тексту.
– Як ви думаєте, чим віршована мова (або поезія) відрізняється від прозової (або прози)?
IV. Основна частина уроку, з’ясування особливостей віршованої мови та секретів виразного читання поетичних творів
Робота над поняттями “рима”, “ритм”, “темп”, “логічний наголос”
Головною відмінністю віршованої мови від прозової є її музичність, пісенність, яка виникає завдяки римі та ритму.
Рима (від грецького rhythmos – “розміреність”, “плавність”) – це повтор звуків, що пов’язують закінчення двох або більше рядків у поетичному творі.
Прочитайте початок вступу до поеми Пушкіна “Руслан і Людмила”:
У лукоморья дуб зеленый;
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Все ходит по цепи кругом…
– Які рядки співзвучні? (Співзвучні закінчення першого й третього рядків (“зеленый” – “ученый”) та другого й четвертого (“том” – “кругом”). Таку співзвучність і називають римою.)
Ритм – це упорядковане чергування ненаголошених і наголошених складів у рядку.
Для прикладу візьмемо ще один фрагмент зі вступу до “Руслана і Людмили” й прослідкуємо, як у ньому чергуються ненаголошені й наголошені склади:
Изб’ушка т’ам на к’урьих н’ожках
Сто’итбез ‘окон, б’ездвер’ей…
Існує певна схема позначення чергування ненаголошених і наголошених складів у поезії. Важливо зрозуміти, що у різних віршах ця рівномірність буде різною: як відрізняється колискова пісня від бравурного маршу, так відрізняються і поетичні твори різних жанрів. Кожен вірш має свій власний ритм, відповідно до якого читач добирає темп його прочитання. Темп читання віршів – це швидкість, з якою читаються вірші. Він залежить не тільки від рими й ритму вірша, а й від його жанру та змісту. Вірші про природу, кохання сповнені ліризму, витончених почуттів та відчуттів. Тому такі вірші читаються розмірено, навіть уповільнено. Це стосується й віршів, які мають оповідний характер, як вступ до поеми “Руслан і Людмила”. Вірші героїчні мають читатися урочисто-піднесено, у своєрідному маршовому темпі.
Виразності читанню поетичних творів надає и логічний наголос – тобто прочитання слова чи фрази з особливим піднесенням тону. Наприклад, у рядку “У лукоморья дуб зеленый” логічний наголос виділяє слово “дуб”. Воно має бути вимовлене з підвищенням голосу. Це своєрідна постановка певного акценту на слові, яке має важливе смислове значення.
– Порівняйте рими оригіналу та перекладу вступу до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”. Наскільки, по-вашому, перекладачеві М. Терещенку вдалося зберегти авторські рими? Наведіть приклад з перекладу, де, на ваш погляд, втратилася виразність авторського тексту.
Робота над пам’яткою “Правила виразного читання віршів напам’ять”
1. Назвіть ім’я автора та назву вірша.
2. Читайте напам’ять текст вірша, чітко вимовляючи слова та правильно відтворюючи зміст (слідкуйте за дикцією).
3. Розставте логічні наголоси в тексті.
4. Спробуйте передати думки і почуття, що наповнюють текст. Пам’ятайте, що своїм читанням ви показуєте, наскільки зрозуміли твір.
5. Пам’ятайте про паузи, про висоту вашого голосу при читанні, не поспішайте та не кричіть.
6. Будьте щирими, в міру емоційними, намагайтеся розкрити глибину думок і почуттів автора та його ліричного героя.
7. Доречно використовуйте жести та міміку.
8. Намагайтеся при читанні відтворити інтонаційний малюнок вірша.
9. Не забувайте про риму й ритм вірша – вони роблять поезію музичною.
V. Виразне читання напам’ять вступу до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”
VI. Порівняння оригіналу та перекладу
Вчитель. Ми вже неодноразово відзначали важливу й відповідальну роботу перекладачів, завдяки чому маємо можливість читати рідною нам українською мовою твори митців світової літератури. Спробуємо стати на деякий час самі перекладачами.
Клас поділяється на три-чотири групи, кожна з яких, користуючись російсько-українським словником, спробує зробити власний буквальний переклад уривка вірша та порівняти з рядками вступу до поеми “Руслан і Людмила”, написаного мовою оригіналу, та їх відповідниками перекладу М. Терещенка.
Запитання до учнів:
– Чи вдалося перекладачеві зберегти зміст оригіналу? (Порівняння смислового значення слів.)
– Чи вдалося перекладачеві зберегти ритм і рими оригіналу?
– Чи вдалося перекладачеві передати настрій оригіналу?
– Як і чому змінилося ваше ставлення до перекладу і перекладача після проведеної роботи?
VII. Підбиття підсумків уроку. Аргументація та виставлення оцінок
Висновок. Перекладачеві М. Терещенку вдалося зберегти зміст оригіналу, його ритм і рими, передати відповідний настрій, захоплення автора народною казкою.
Переклади мають велике значення у долученні читачів різних країн до кращих взірців національних літератур, що ввійшли до скарбниці світової літератури. Але передати стовідсотково точно авторський текст засобами іншої мови неможливо. Робота перекладача копітка, відповідальна й творча. Він повинен добре знати не тільки мову, а й особливості того твору, який перекладає. Не завадило б знати декілька мов і нам, читачам, щоб насолоджуватися спілкуванням з письменником через його твори мовою оригіналу.
VIII. Домашнє завдання
Прочитати “Казку про мертву царівну та сімох богатирів” О. С. Пушкіна, усно скласти враження про твір. За бажанням намалювати ілюстрації до казки Пушкіна та прочитати німецьку народну казку “Білосніжка та семеро гномів”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)