Стратегія ризик-менеджменту
Стратегія ризик-менеджменту є мистецтвом управління ризиками підприємства в умовах невизначених господарських ситуацій, яке засноване на прогнозуванні ризиків і впровадження методів їх зниження. Така стратегія включає в себе правила, на базі яких приймаються ризикові рішення і способи визначення варіантів їх вирішення.
Можна сформулювати такі правила управління стратегією ризик-менеджменту:
- Максимум виграшу. Оптимальна волатильність результату. Оптимальна ймовірність результату. Оптимальність поєднання виграшу і величини ризику.
Суть правила максимального виграшу полягає в тому, що з усіх можливих варіантів ризикових капіталовкладень вибирається той варіант, який дає велику ефективність економічних результатів при мінімальних і прийнятних для інвестора ризики.
Сутність правила оптимальної ймовірності результату полягає в тому, що з усіх можливих варіантів рішень вибирається те, ймовірність результату при якому є для інвестора прийнятною, тобто несе максимальні фінансові результати. На практиці ж застосування цього правила поєднується зазвичай з правилом оптимальної волатильності результатів.
Сенс правила оптимальної волатильності результату полягає в тому, що зі всіляких варіантів рішень стратегічного бачення розвитку фірми вибирається те, при якому можливість виграшу і програшу для одних і тих же ризикових вкладень капіталу, має невеликий розрив.
Основна суть правила оптимального поєднання виграшу і величини ризику полягає в тому, що менеджер повинен оцінювати очікувану величину виграшу і ризику (програшу) і приймає рішення вкладати капітал в захід, який дозволяє отримувати очікуваний рівень виграшу і одночасно уникати високого ризику.
Зазвичай правила прийняття рішення ризикового вкладення капіталу можуть доповнюватися деякими способами вибору варіанта рішень:
- Пошук варіанту рішення в умовах, коли відома ймовірність можливих господарських ситуацій. Вибір варіантів рішень за умови, що ймовірність можливих ситуацій невідома, але є оцінки відносних значень їх. Пошук варіантів рішень за умови, що ймовірність можливих ситуацій невідома, але існують базові напрямки оцінки результату капіталовкладення.
Організація реалізації стратегії ризик-менеджменту
Сучасне підприємство повинно надавати особливого значення організації ефективного контролю і управління ризиками. Ключовою метою ризик-менеджменту має бути забезпечення оптимального поєднання рентабельності, надійності і ліквідності фірми за допомогою кількісного зміни ризикової позиції і аналізу можливих втрат.
На підприємстві повинна функціонувати така система управління ризиками, яка дозволяла б їх враховувати як на стадіях прийняття управлінських рішень, так і під час здійснення діяльності. Така система заснована на своєчасності виявлення можливих ризиків, їх класифікації та ідентифікації, оцінки ризикових значень, а також на використанні конкретних методів управління комплексом ризиків в цілому. Процедура оцінки ризиків та управління ними повинні бути інтегровані в процес здійснення поточної діяльності фірми.
Модель ризик-менеджменту
Сьогодні мистецтво ризик-менеджменту – це щось більше, ніж розробка персональної інвестиційної стратегії по окремим портфелях цінних паперів з урахуванням допустимих співвідношень очікуваних прибутковості і ризику.
Переважно ризик-менеджмент працює з негативними ризиками і тісно пов’язаний з нестабільністю доходів. Саме тому під ризик-менеджментом зазвичай розуміють стратегічні та операційні інструменти зростання і згладжування волатильності прибутку фірми. В кінцевому рахунку ризик-менеджмент полягає в проведенні кількісної та якісної оцінки ризику, ймовірності успіху різних дій і бізнес-ініціатив. А з іншого боку, ризик-менеджмент – це процес, спрямований на аналіз альтернатив, за якими проводиться вибір між тактичними і стратегічними перевагами в розвитку і функціонуванні того чи іншого напрямку бізнесу.
Як правило, управління ризиками здійснює спеціальний підрозділ, завдання якого полягає в наданні керівництву аналітичної та рекомендаційної інформації на всіх етапах прийняття управлінських рішень.
Бізнес-модель ризик-менеджменту – це певна сукупність організаційно-функціональної моделі і функціонально-технологічної моделі.
Організаційно-функціональна модель управління ризиками представлена документами, певним чином описує функції, завдання, а також порядок взаємодії з іншими підрозділами підприємства.
У функціонально-технологічної моделі задіяний своєрідний робочий конвеєр, группирующий функції по циклам і по процесах прийняття управлінських рішень в частині управління прийнятими ризиками.
Система управління ризиками
Загалом система управління ризиками – це архітектура, через яку підприємство може контролювати ризики на кожному рівні і підрозділі з єдиного центру управління. Системи управління ризиками можна класифікувати на дві групи:
- “Мікро ризик-менеджмент”; “Макро ризик-менеджмент”.
Система мікро ризик-менеджменту являє собою таку систему управління ризиками на рівні “робочого місця”, яка має на увазі тактичне управління ризиками, що здійснюється в рамках встановлених повноважень.
Макро ризик-менеджмент являє собою систему управління інтегрованими рішеннями з управління ризиками на рівні підприємства в цілому. При цьому стратегія управління ризиками визначається радою безпеки або радою директорів у формі затвердження політики з управління комплексом ризиків та інших регламентуючих документів.
Серед конкретних компонентів ефективної системи ризик-менеджменту наступні:
- Визначення схильності до ризиків і побудова матриці ризиків; Вивчення всіх можливих підходів, розробка та опис процедур в галузі управління ризиками; Розробка і впровадження необхідних звітних форм; Розподіл і закріплення повноважень і відповідальності; Формування інформаційної системи підтримки прийняття рішень, що допомагає контролювати хід діяльності та оцінювати її результат; Ефективна система оцінки підсумків діяльності профільних підрозділів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)