Короткий зміст “Не стріляйте в білих лебедів” Васильєва
Єгор Полушкин – головний герой твору “Не стріляйте в білих лебедів” – живе зі своєю дружиною і двома дітьми в застарілої хатинці, подарованої двоюрідним братом в честь переїзду в нове селище. Всі знали Полушкіна як невдачливого людини, нездатного до якісної роботи. Однак, все було з точністю до навпаки. Він був чуйним, жалісливим, працьовитим і дуже любив природу.
За що б Єгор не брався, все робив з палаючими очима. І навіть будинок свого кузиною по одному лише покликом побудував з вдячністю – швидко і якісно. Але ось на роботу на новому місці Полушкіна не брали. Занадто заважав усім його особливий підхід до справи. Коли пішов у будівельну бригаду, звільнили за те, що вирив канаву для труби в обхід мурашника. Так змінив він безліч бригад, поки не влаштувався в човнову станцію.
В обов’язки Єгора тепер входило вимальовування номерів на носі човнів нудним чорним кольором. Замість цього на них з’являлися життєрадісні зображення тварин і рослин, які Полушкин старанно вимальовував цілими днями безперервно. Але начальнику станції це не сподобалося, і було покарано Єгору зафарбувати його праці.
Незважаючи на тимчасове благополуччя, справжній удар долі підкрався до життя героя зовсім несподівано. На човнову станцію одного разу прибули туристи, яких Полушкин повіз на інший берег. Туристи, приїхавши на галявину, вибрали місце для привалу, але заважав величезний мурашник, що розмістився неподалік. Рішення спалити його прийшло миттєво. Єдині, хто був проти були Єгор і Колька (син героя), але вони не подали виду.
Від запропонованого застілля Полушкин, як не дивно, не відмовився. Він перший раз при сина напився і став танцювати, ніж тільки розпалив приїжджих. Єгор вдарив сина за спробу зупинити його і пішов додому, втративши по дорозі дорогу човен, вручену йому начальником станції. Не зміг Полушкин заплатити за втрату човни і, не знайшовши достатньої суми, почав пити. Через деякий час Єгор став заробляти шабашками разом зі своїми новими друзями, які обманом виманювали гроші замовників.
Зустрівши вчительку Кольки на одній з таких шабашок, стало Єгору совісно за численні обмани. Став Полушкин з сином допомагати лагодити її дах безоплатно. З тих пір справи пішли в гору. Єгор, ставши лісничим, вирішив облагородити ліс, колись спотворений лісорубами та браконьєрами. У місті він закупив 4 лебедів і запустив в озеро, був порожнім кілька десятків років. Але в наступну ніч мисливці застрелили птахів, а, коли Полушкин спробував їх покарати, побили його. Помер Єгор в лікарні від численних травм.
Розповідь вчить любити природу і намагатися зберегти її всіма силами, а не руйнувати в ім’я своїх матеріальних потреб.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)