Сонети
Термін “сонет”, дослівно переводить як “пісенька”, означає строфу, що складається з 14 рядків, згрупованих в строго визначеному порядку. Умовно сонет можна розділити на два чотиривірші і два тривірші, де в цілому вживається п’ять рим, дві в катренам і три в терцетах (тривіршах).
Один по одному розташування рядків у строфі сонети поділяють на італійські (в катренам використовується оперізує або перехресна римування, причому одна і та ж для обох чотиривіршів, в терцетах рими можуть чергуватися в будь-якому порядку) і англійські (строфа “розділяється на три катрена і одне римовані двовірш, для чотиривіршів використовується така ж римування, як і в італійському сонеті).
Для сонетів визначені певні композиційні вимоги, строфа повинна будуватися від зав’язки до розвитку, потім кульмінації і розв’язки. Сонети часто використовуються при написанні ліричних віршів. Спочатку з’явившись в Італії в кінці 13 ст., В російської поезії такий спосіб групування рядків в строфу став застосовуватися тільки в 18 в.
Related posts:
- ВЧИТИСЯ ЛЕГКО! – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ ЯК УПІЗНАТИ СОНЕТ? Як серед різноманіття ліричних творів виявити сонет? Для цього варто пам’ятати про його формальні ознаки: сонет – це 14 рядків, розбитих на дві чотирирядкові й дві трирядкові строфи. Є ще один маркер цього канонічного (тобто такого, що твориться за єдиним зразком) твору: сонет традиційно пишеться 5-стопним ямбом. Щоб пересвідчитися в цьому, звернімося […]...
- Лермонтов “Смерть поета” – аналіз Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках. Тема вірша: призначення поета і поезії. Композиція: 1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – […]...
- Сонет 66 – СОНЕТИ – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР СОНЕТИ Сонет 66 Я кличу смерть – дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот, На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі, І на мистецтво під п’ятою влади, І […]...
- Твір на тему: Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце “Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце”. Гм! Хоч це й не входить у правила написання твору, хочу зразу не погодитись із висловом У. Вордсворта. Сонети Шекспіра були, є і залишаються великою таїною поета – його серця, його кохання, його життя. І таїна ця не тільки в тому, кому були присвячені безсмертні поетичні […]...
- СОНЕТИ – Сонет 130 – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПИР ВІЛЬЯМ ШЕКСПИР СОНЕТИ Сонет 130 Її очей до сонця не рівняли, Корал ніжнійший за її уста, Не білосніжні пліч овали, Мов з дроту чорного коса густа. Троянд багато зустрічав я всюди, Та на її обличчі не стрічав, І дише так вона, як дишуть люди, А не конвалії між диких трав. І голосу її рівнять не […]...
- Сонет 121 – СОНЕТИ – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР СОНЕТИ Сонет 121 Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого, Впокорившись обмовам навісним. О суд очей чужих! Як нам із ним Погодитись нелегко, їй же Богу! Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб Мій серця жар? Здолав його б донести Шпигунський набрід, що кладе на карб Мені все те, за що я […]...
- Сонет 141 – СОНЕТИ – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР СОНЕТИ Сонет 141 Мій зір тебе не любить, далебі, Усякого набачившись пороку. Та серце любить і не вірить оку, Сто сотень вад не бачачи в тобі. Ні голос твій, не надто милий вуху, Ні дотик ніжний, пахощі і смак Не владні затягнуть мене ніяк На учту зору, доторку і слуху. Та навіть всім […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Твір на тему “Сонети як літературний жанр” Сонет, як літературний жанр, являє собою поетичний ліричний твір, що складається з чотирнадцяти повних рядків п’яти або шестистопного ямба. Сонет завжди має два відкритих або закритих катрену з перехресним римуванням на початку, які використовуються для того, щоб позначити тему твору, і двох терцетів або тривіршів, які складають висновок сонету. Обов’язковою ознакою сонету є присутність чотирнадцяти […]...
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб…), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне (аабввб), кватернарне (ааабвввб). Трапляються й інші С. р. залежно від строфічної будови (терцет, сонет, секстина, нона, децима, онегінська строфа і […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- “Пілігрим” – “КРИМСЬКІ СОНЕТИ” А. МІЦКЕВИЧА – РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ У сонеті “Пілігрим” найповніше розкривається образ ліричного героя циклу “Кримські сонети”. Зображений автором начебто у центрі світу (“У ніг моїх країна достатку і краси…”), він зміг духовно піднестися над цим світом, зрозуміти святі істини й сенс буття, на пошуки яких і вирушив у далекі мандри. Слово “пілігрим”, що вперше з’являється в цьому сонеті (раніше були […]...
- СОНЕТИ – Вільям Шекспір (1564-1616) – ДУША ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ – Відродження СОНЕТ 66 Я кличу смерть – дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот, На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі, І на мистецтво під п’ятою влади, І на талант під […]...
- Вільям Шекспір. Сонети № 66, 116, 130. Художні особливості сонетів В. Шекспіра. Основні теми сонетів В. Шекспіра – кохання до Смаглявої леді, дружба – ВІДРОДЖЕННЯ Мета: – Навчальна: увести у світ поезії В. Шекспіра; пригадати особливості сонета як ліричного жанру; повідомити історію створення шекспірівських сонетів; продовжити працювати над аналізом поетичного тексту; – Розвивальна: розвивати навички аналізу поезій та їх виразного читання; – Виховна: виховувати високі моральні якості. Тип уроку: аналіз ліричних творів. Обладнання: тексти сонетів Шекспіра. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ […]...
- Іван Франко і його сонети Т. Охріменко, Вчитель зарубіжної літератури Вишневе Якщо про слов’янську літературу в попередні епохи європейці майже нічого не знали, то в XIX – XX ст. вона сягнула своїх вершин. У польській літературі – А. Міцкевич, а в російській – О. Пушкін стали широко відомими в Європі уже в XIX столітті. На жаль, цього не можна сказати […]...
- Мустезад Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в […]...
- Секстина Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв; досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, а Темніше – восковіюче обличчя. б І голос твій уже такий […]...
- ЛК. А. Міцкевич “Кримські сонети” – Росія – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про представників європейського символізму та їхню творчість; знання біографії та творчості А. Міцкевича, його романтичного світогляду; уміння будувати аргументовані висловлювання; навички виразного читання; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: уміння працювати в групі; толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційну: навички ефективної роботи з підручником та […]...
- “Буря” – “КРИМСЬКІ СОНЕТИ” А. МІЦКЕВИЧА – РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ М. Рильський назвав “Бурю” найбільш “бурхливим” сонетом А. Міцкевича. Дійсно, тут передається велика емоційна напруга, буяння стихій, що охопили і природу, і самого ліричного героя. Море було для Міцкевича втіленням гармонії природи, руху Всесвіту, символом багатогранності земного буття, поєднанням суперечливих начал, які ведуть невпинну боротьбу між собою. “Морська стихія” відчувається в “Кримських сонетах” навіть там, […]...
- БУРЯ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ – 9 КЛАС БУРЯ (Сонет 4) Вітрила зірвано, ревіння, шум завії, Тривожні голоси і помп зловісний рик, Із рук матросових останок линви зник, Згасає сонця диск – і гаснуть з ним надії. В тріумфі бурянім, серед шумливих стін, Що вгору зносяться в безумній круговерті, Ступив на корабель жорстокий геній смерті, Як воїн, що іде на приступ між руїн. […]...
- Вільям Шекспір. Сонети. “Гомлет” – ВІДРОДЖЕННЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Славетний англійський письменник Вільям Шекспір (1564-1616) народився в родині заможного городянина, ремісника і торговця Джона Шекспіра у Стратфорді-на-Ейвоні, провінційному містечку середньої Англії. Навчався у граматичній школі, де викладали латинську і грецьку мови, літературу й історію. Після закінчення школи Шекспір допомагав батькові в різноманітних справах, потім працював молодшим учителем. У вісімнадцять років він одружився з Анною […]...
- Адам Міцкевич “Кримські сонети” – XIX СТОЛІТТЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Адам Міцкевич (1798-1855) – польський поет-романтик. Він народився 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся, біля Новогрудка (нині Білорусія), у сім’ї адвоката та збіднілого шляхтича Миколи Міцкевича. Рано втративши батька, Адам Міцкевич ще з дитинства привчався до самостійного життя. У 1815 році був зачислений “казеннокоштним” студентом Біленького університету. У 1822 і 1823 роках з допомогою […]...
- ПІЛІГРИМ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ – 9 КЛАС ПІЛІГРИМ (Сонет 14) Країна розкоші прослалась підо мною, Вгорі – блакить ясна, тут – лиця чарівні; Чому ж у дальній край так хочеться мені, Чом ще за дальшою я плачу давниною? О Литво! Шум лісів, породжених тобою, Миліший, ніж Байдар всі солов’ї гучні, І більше я радів твоїй трясовині, Як цим шовковицям з їх ніжною […]...
- Восьмивірш Восьмивірш – восьмирядкова строфа з добре розробленою розмаїтою системою римування, в окремих випадках (октава та сициліана) жорстко визначеною, включаючи і рідкісне кватернарне римування: Давно за синю хмару сонце впало, а З-над Києва пісок густий одплів, б А денний клекіт одійшов помалу а Туди, де сквери квітнуть і гаї б І веселять муровані будівлі в Та […]...
- “Живі, грізні, огромнії сонети” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Перу Франка належать цикли “Вольні сонети”, “Тюремні сонети” – нове естетичне явище у тогочасній українській та європейській ліриці. До Франка поети висвітлювали переважно інтимну тематику. Новаторство його сонета полягає в тому, що митець наповнив класичну форму новим змістом, зокрема змалював життя пролетарів, боротьбу революціонерів за щастя і свободу народу. Франко відводив сонетам особливу роль, розглядаючи […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром […]...
- Вільям Шекспір. Сонети № 66, 116, 130. Виняткова роль. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Вільяма Шекспіра, розкрити сутність “шекспірівського питання” в літературознавстві та особливості англійського Відродження; схарактеризувати світоглядно-естетичні позиції митця у різні періоди творчості; розкрити багатогранність таланту Шекспіра, його новаторський підхід до створення поетичних і драматичних творів, багатство й невмирущість його творчого доробку. Обладнання: портрет Шекспіра, мультимедійна презентація, відео “Шекспір”. Шекспір […]...
- СОНЕТИ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ СОНЕТИ – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ 55 Державців монументи мармурові Переживе могутній мій рядок, І сяятимеш ти в моєму слові, Як те каміння вкриє часу змрок. Війна громаддя статуй перекине, Зітруться в прах каменярів труди, Та образ твій ніколи не загине У полум’ї повстань і ворожди. Наперекір всезабуттю і […]...
- СОНЕТИ – Франческо Петрарка (1304-1374) – ПЕРШИЙ ПОЕТ-ГУМАНІСТ ВІДРОДЖЕННЯ – Відродження Із “Книги пісень” СОНЕТ 61 Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила, Лук і стріла, що серце проразила, І рана, що пройшла в його тайник. Благословенні всі рази, коли […]...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- Франческо Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки Мета: розкрити місце і роль Франческо Петрарки як мислителя й митця в італійському Ренесансі; ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Петрарки, з особливостями створення “Книги пісень”; на основі аналітичного дослідження віршів Петрарки розкрити художню й психологічну своєрідність лірики Петрарки, дослідити особливості використання поетом сонетної форми; розкрити багатство почуттів ліричного героя Петрарки, автобіографічний аспект його […]...
- Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя і героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки – ВІДРОДЖЕННЯ Мета: – Навчальна: поглиблювати уявлення учнів про творчий світ поета; – Розливальна: розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання, логічного мислення, зв’язного мовлення; – Виховна: виховувати повагу до людських почуттів. Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок аналізу ліричного твору. Обладнання: портрет Франческо Петрарки; тексти сонетів № 61 та № 132 (у перекладах Д. Павличка, […]...
- СОНЕТ 11 – ДАНТЕ АЛІГЄРІ (1265-1321) – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія В своїх очах вона несе Кохання, – На кого гляне, ощасливить вмить; Як десь іде, за нею всяк спішить, Тріпоче серце від її вітання. Він блідне, никне, множачи зітхання, Спокутуючи гріх свій самохіть. Гординя й гнів од неї геть біжить. О донни, як їй скласти прославляння? Хто чув її, – смиренність дум свята Проймає в […]...
- Децима, Еспінела Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. Д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. Державін, О. Радищев), терміном Д. пойменовували […]...
- ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ІТАЛІЙСЬКО ДАНТЕ АЛІГЄРІ. СОНЕТ 11 (“В СВОЇХ ОЧАХ ВОНА НЕСЕ КОХАННЯ…”). УТІЛЕННЯ В СОНЕТІ КРАСИ ВИСОКОГО ПОЧУТТЯ КОХАННЯ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Мета: ознайомити учнів з основними подіями життя Данте, найвідомішими творами поета, поняттям “сонет”, проаналізувати особливості розкриття теми кохання в сонеті 11; розвивати вміння аналізувати ліричний твір, знаходити в ньому ознаки сонета; виховувати естетичний смак, прищеплювати інтерес до культури та літератури Середньовіччя. Обладнання: хрестоматія, репродукції портретів Данте роботи Сандро Боттічеллі та Джотто. Перебіг уроку І. ОГОЛОШЕННЯ […]...
- Борис Грінченко. Моє щастя – життєве і мистецьке кредо автора; маніфест щирих почуттів і відданої праці своєму народові як істинні цінності митця. Весняні сонети – ідея єдності природи і душевного стану людини; образ весняної оновленої природи як символічна паралель із надіями в житті ліричного героя. Образи природи як психологічний паралелізм у літературі романтизму та реалізму – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком Б. Грінченка; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, усне зв’язне мовлення, навички виразного читання; виховувати бережливее ставлення до природи, почуття патріотизму. Теорія літератури: поглиблення поняття про лірику, цикл сонетів. Обладнання: портрет Б. Грінченка, тексти творів. Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок і практичного їх використання). […]...
- Мотив весняного оновлення (Весняні сонети) – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Принцип зображення емоційних станів людини через картини навколишнього світу є дуже давнім. Він активно застосовувався в народній ліриці, звідки й прийшов до літератури. Зіставлення природи та людських переживань здійснюється за подібністю або контрастом. Такий прийом визначають як психологічний паралелізм. З різними порами року в літературі ототожнюються різні емоції: наприклад, весняна пора, що супроводжується пробудженням природи […]...
- Коліно Коліно – частина пісенного рядка між паузами (цезурами), що складає ритмомелодійну одиницю в загальній метричній структурі пісенної строфи (куплету). Наприклад, строфа старовинної козацької пісні має таку будову: Сокіл з орлом, // сокіл з орлом // купається, Сокіл орла // питається. Складається з двох однакових, гетерометричних (нерівномірних) стихів (рядків) – три – і двоколійного. Складочисельно її […]...
- “Гробниця Потоцької” – “КРИМСЬКІ СОНЕТИ” А. МІЦКЕВИЧА – РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ У нотатках, що передували створенню сонета, поет писав: “Недалеко від ханського палацу підноситься гробниця, збудована у східному стилі, з круглим куполом. Серед мешканців Криму існує переказ, що цей пам’ятник був поставлений Керім-Гіреєм на могилі невільниці, яку він дуже кохав. Була то ніби полька з роду Потоцьких…” У сонеті “Гробниця Потоцької” висловлюється основна думка всього циклу […]...