Мустезад
Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в наступних – рядки не римуються, а короткі повторюють рими першої строфи. Якщо строфа десятирядкова, то римування рядків відбувається за такою схемою: абабабабаб вгвгвгвгвг і т. д. Приклад вірша Вагіфа зі строфою у дві пари рядків, перекладеного Б. Мельничуком:
Як вчарує пері кохана! Вона нарядилась
В зелену шаль.
Мов троянда в росі, пламінна й запашна, нарядилась,
Прогнала печаль.
Палахтінням рум’ян освіжила лице, заяскріла,
Неначе зоря.
І за нею, що в зелен убір, як весна нарядилась.
Побрів би я вдаль […]
Related posts:
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
- Ламаний вірш Ламаний вірш, так само, як і класична техніка, являє собою набір прийомів для базового написання вірша. Однак, на відміну від віршованих текстів, написаних із застосуванням класичної техніки і в силу цього передбачають деяку монотонність, ламаний вірш, як видно з назви, має рваний ритм, за рахунок чого досягається велика емоційність у викладі. Однак порушення ритміки необхідно […]...
- Нерівноскладовий вірш Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у строфі пісенного вірша, Н. в. має різну кількість складів у рядку без повторення будь-якої ритмічної схеми, без усталеного порядку римування, поділу на строфи (куплети). Якщо […]...
- Лермонтов “Смерть поета” – аналіз Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках. Тема вірша: призначення поета і поезії. Композиція: 1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – […]...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
- Сонети Термін “сонет”, дослівно переводить як “пісенька”, означає строфу, що складається з 14 рядків, згрупованих в строго визначеному порядку. Умовно сонет можна розділити на два чотиривірші і два тривірші, де в цілому вживається п’ять рим, дві в катренам і три в терцетах (тривіршах). Один по одному розташування рядків у строфі сонети поділяють на італійські (в катренам […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Р. КІПЛІНГ – МИСТЕЦТВО БУТИ ЛЮДИНОЮ – 7 клас До теми “Вірш Р. Кіплінга “Якщо…”” 1. Яким зображений світ у вірші? Суєтний і облесливий, ненависний і злий. 2. Якою має бути людина? Мужньою, не схибити, не боятися ризикувати. 3. Що є головним для людини? 4. Які риси характеру слід мати? 5. Як слід приймати успіхи й поразку? Спокійно, адже у житті усе буває. 6. […]...
- Системи віршування Системи віршування – особливий спосіб організації мовлення. Віршовані розміри діляться на 2 групи: Двоскладові (ямб, хорей) Трискладові (амфібрахій, дактиль, анапест) “Двоскладові”: Хорей – розмір силабо-тонічного вірша, двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Ямб – силабо-тонічна двоскладова стопа. Ударний склад слід за ненаголошених. “Трискладові”: Дактиль – в даному випадку наголос падає на перший склад трехсложногоразмера […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній […]...
- ЛИСТ ПОЛОНЕНОГО – Константи Ільдефонс Галчинський (1905-1953) – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ – БИЛИНИ І БАЛАДИ – Хрестоматія 7 клас Кохана моя, кохана, Добраніч, замріяна снами, – Он тінь на стіні жадана, А ніч весняна – між нами! Як вславлю твоє імення, Єдина моя ти підтримко? У лісі – вода для мене Моя рукавиця – взимку. Ти щастя моє весняне, Осіннє, червневе, на санях, – Скажи лиш мені “добраніч” Спросоння, моя кохана. Не знаю, за […]...
- БЕРІЗОНЬКА – ЛЮБОВ ЗАБАШТА – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 3 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Берізонько, берізонько, Ти мавка1 лісова, Зелені твої кіски Вітрисько розвіва. 1 Мавка – казкова лісова істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Стоїш ти при дорозі У травах і кущах І білі свої ноги Все миєш на дощах. Прошу вас, із берези Ви соку не точіть, Ви краще їй сестричку Зелену посадіть. Ви […]...
- Константа Константа (лат. constans – постійний) – останній ритмічний наголос віршового рядка, характеризується не тільки звуком, а й інтонаційним підкресленням, що притягує до себе останній перед цезурою наголос піввірша. Як постійна величина серед змінних, К., коли закінчується ритмічна фраза, до якої провадиться підрахунок складів у віршовому рядку, вживається часто з постійною ритмічною паузою та римою. Тому […]...
- Рима. Способи римування Рима – це співзвуччя закінчень віршованих рядків. Погречески слово “ріфмос” означає “стрункість”, “співмірність”. Ми звикли до того, що у вірші, у пісні дуже часто однаково звучать закінчення останніх слів в певних рядках, розташованих поруч або через рядок. Знайдіть римуються рядки в пролозі до “Руслану і Людмилі”. Зверніть увагу, що римуються рядки розташовуються у вірші по-різному. […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- САМА Ж ГОСПОДАРКА НА КОЛІЇ ДОРІГ – ВАСИЛЬ CИMOНEНKO – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Василь Симоненко (1935-1963) народився в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці. Ріс хлопчина без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще в школі він почав складати вірші. Василь Симоненко рано пішов з життя, але залишилися його прекрасна […]...
- Тирада Тирада (фр. tirade, від італ. tirare – тягти) – довга фраза, велемовна репліка, монолог пафосного характеру. У французькому віршуванні – строфа, в якій рядки пов’язувалися спочатку одним асонансом, пізніше – моноримою. В українських думах Т. означає мовні періоди обсягом від двох до восьми рядків, об’єднані римою. Трапляється вона і в сучасній поезії у вигляді довгої […]...
- Ліричний рід літератури: Початок віршознавства Вірш – це складний організм, в якому величезне значення має форма. Особливості поетичної форми складаються з безлічі складових, які ми зараз і розберемо. Почнемо з найпростіших понять: СТИХ (грец. “ряд”) – так в класичному віршуванні називають мова, розчленовану на відносно короткі співмірні відрізки. Примітивно кажучи, це одна віршована рядок. Тепер ви будете знати, що вірші […]...
- Тактовик Тактовик – міжсистемна форма віршування, основою сумірності в якій є ізохронізм віршорядків і таке розташування слів у них, яке уможливлює їх членування на такти. Прихильники музичного погляду на Т. (або ж тактометр) виводять його від поняття “такт” (від лат. tactus – дотик рукою, в музиці – дотик диригента до пульта, чим визначається швидкість темпу) – […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Поетові” Тема поета і суспільства червоною ниткою проходить через усю творчість Олександра Сергійовича Пушкіна. Великий російський геній довгі роки намагався знайти відповідь на питання про призначення поета і його ролі в суспільстві. У 1830 році Олександр Сергійович пише вірш “Поетові”. Варто відзначити, що це були важкі часи для Пушкіна, його роботи піддавалися цензурі, суспільство з презирством […]...
- Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у вірші, для силабо-тонічної – кількістю стоп певного метра та місцезнаходженням цезури. Один із прикладів силабо-тонічного віршування – поезія Є. Маланюка […]...
- Стопа Стопа – найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом (ритмічним акцентом). С. сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. В українській силабо-тоніці, на відміну від античної версифікації, де за основу С, пойменованої подієм, бралося поєднання довгих (арсис) та коротких (тезис) складів, вона спирається на природне мовне чергування наголошених […]...
- ТЕПЛІ СЛОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (Народився 1945 р.) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Співаймо пісні про кохання, Щоб не вмерло слово “Дунай”, Гуляймо весілля своїм дітям, Щоб не вмерло слово “коровай”, Розповідаймо казки своїм онукам, Щоб не вмерло слово “Змій”, Наповнюймо Цей холодний всесвіт Теплими словами нашої мови, Які народжуються разом із диханням. 1. Ліричний герой вірша “Теплі слова” закликає “Співаймо пісні про кохання, щоб не вмерло слово” […]...
- Коліно Коліно – частина пісенного рядка між паузами (цезурами), що складає ритмомелодійну одиницю в загальній метричній структурі пісенної строфи (куплету). Наприклад, строфа старовинної козацької пісні має таку будову: Сокіл з орлом, // сокіл з орлом // купається, Сокіл орла // питається. Складається з двох однакових, гетерометричних (нерівномірних) стихів (рядків) – три – і двоколійного. Складочисельно її […]...
- Еліне Еліне (грецьк. elleipsis – пропуск, випадіння) – стилістична фігура, що полягає в опущенні певного члена речення чи, словосполучення, які легко відновлюються за змістом поетичного мовлення. Вживається задля досягнення динамічності і стислості вираження думки та напруженої дії, відрізняючись цим від обірваної фрази (апосіопези), власне, вмовчування. Відомий приклад Е. – рядки з поеми Т. Шевченка “Перебендя”, де […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- Паузник або Павзник Паузник або Павзник – термін (вживаний паралельно з терміном “дольник” від “доля” – частка), який означає метроряд, розбудований на дво – і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому звучанні їх відсутність компенсується або павзою, або розтягненою вимовою сусідніх складів, або посиленням їх наголошеності, найчастіше – всіма названими засобами: […]...
- Панторима Панторима (грецьк. pantа – весь та rhythmos – узгодженість) – суголосся, що охоплює не лише окремі слова чи їх закінчення, а якомога повніше віршові рядки: Так важко на жорстокім камені Шляхів вирізьблювати грань. ‘ Невже і справді заважка мені Дорога зустрічей і тиха путь прощань? (М. Бажан). П. засвідчує тонке мовне чуття та вишукане опанування […]...
- СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Станіслав Болеславович Чернілевський народився 6 липня 1950 року в селі Жван на Вінниччині. Сім’я була багатодітна. Хлопчик рано залишився без батька, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Перебуваючи далеко від родини, завжди сумував за мамою, родинним теплом і затишком. Уже з четвертого класу почав віршувати, ділився на самоті з учнівським зошитом своїми думками та […]...
- Каталектика Каталектика (грецьк. kataliktik – усічення, скорочення, від katalego – припиняю, закінчую) – розділ метрики, де висвітлюються ритмічні закінчення віршового рядка – клаузули, які розмежовують його з наступним. Сучасні віршознавці визначають своєрідність клаузул за місцем наголосу (окситонна, парокситонна, дактилічна, гіпердактилічна), враховуючи останній наголошений склад та ненаголошені, розташовані за дайм. К., характеризуючись зменшенням останньої стопи у віршовому […]...
- Як клаузула співвідноситься з римою? Рима – це співзвучність у закінченні віршових рядків. Клаузула – це закінчення віршового рядка, і римоване, і неримоване, включаючи останній склад. Як і клаузули, рими бувають чоловічі, жіночі, дактилічні й гіпердактилічні. Білі вірші не мають рим, але клаузули в них упорядковані: або весь вірш побудований на однотипних клаузулах, або вони чергуються в певному порядку. Наприклад: […]...
- Шипшина важко віддає плоди – Ліна Костенко – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ * * * Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. 1 Перли – коштовна прикраса. 2 Разок намиста – тут: нанизані на нитку намистини. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава, Не всі, не всі, хоч ягідку облиш! Одна пташина так мене просила! Я ж тут для всіх, а не […]...
- ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ ПОЕЗІЙ ГЕТЕ, ГЕЙНЕ Мета: закріпити поняття поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі поезій Гете, Гейне; розвивати навички виразного читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру читання; розвивати пам’ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання товаришів; виховувати культуру мовлення. Обладнання: портрети Гете, Гейне; тексти поезій. Тип уроку: урок узагальнення. […]...
- Читання віршів Читання віршів базується па тій же основі, що й читання прози. Це відповідність інтонації авторському задумові правдивість відтворення живим словом змісту твору через художні образи, особливо через почуття й переживання самого автора. Проте в самому процесі читання прози і віршів існує істотна різниця. Вона проявляється в різній системі організації художньої мови. Мова вірша ритмічно організована. […]...
- Аналіз вірша “Життя” Блока Вірш “Життя” – не відоме в ліричному спадщині Блоку, але досить знакова для його ранньої лірики. Короткий аналіз “Життя” за планом розкриє перед учнями філософський світ молодого поета. Він може бути використаний на уроці літератури при поясненні теми. Короткий аналіз Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з віршем Життя. Історія створення – вірш написано в […]...
- Вслухайся у звучання слів Матеріал до уроку. Микола Вінграновський “Грім”. Мета. Вдосконалювати виразність читання. Розвивати спостережливість, образне мислення й мовлення учнів; збагачувати мовлення образними висловлюваннями, порівняннями; доводити свої твердження рядками твору; зіставляти різні форми опису природних явищ. Виховувати любов до природи. Обладнання. Картки зі словами, картки-“блискавки”. Хід уроку І. Організація класу. Мовна розминка. 1. Вигадування загадки. БИЛИЦЯ зразу й […]...
- Правила написання хокку Хокку є одним з найвідоміших і найбільш поширених жанрів японської поезії. Правда, сенс коротких трьохрядкових віршів осягнути під силу далеко не кожному, так як в них міститься глибинний зв’язок природи і людини. Оцінити, наскільки ці вірші прекрасні і піднесені, можуть лише дуже чуттєві і витончені натури, яким, до того ж, властива спостережливість. Адже хокку – […]...
- Аналіз вірша Бродського “Postscriptum” У вірші “Postscriptum”, написаному в 1967 році, знайшла відображення трагічна історія кохання Бродського і Басманова. З Маріанною Павлівною поет познайомився в гостях у їхнього спільного знайомого в початку 1962-го. Закрутився роман, який відразу опинився повний складнощів. Проти зустрічей молодих людей були і батьки Йосипа Олександровича, і батько його коханої. При цьому сам Бродський дуже хотів […]...
- Осінь, ось вона, осінь – ЦІКАВА КНИГА ПРИРОДИ Матеріал уроку. Ліна Костенко “Вже брами літа замикає осінь”, “Шипшина важко віддає плоди…”. Мета. Вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори, зв’язно висловлювати свої думки, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати спостережливість, розвивати творчу уяву, любов до природи. Обладнання. Таблиця складів (додаток 1), картки зі словами, малюнки серпа, цвіркуна, перепілки, чемодана, журавля, ключа, чорногуза. Хід уроку […]...