Лермонтов “Смерть поета” – аналіз

Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках.

Тема вірша: призначення поета і поезії.

Композиція:

    1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – дуель, розповідь про Дантесе; 3 строфа (5 рядків) – гіркий жаль про загибель поета; 4 строфа (6 рядків) – гіркий жаль про загибель поета; 5 строфа (12 рядків) – гіркий жаль про загибель поета; 6 строфа – (16 рядків) – гнівне викриття можновладців, нагадування про вищу, справедливому суді.

Смуток, сумний настрій змінюється справжнім відчаєм, перехідним в шалений викриття вбивць поета.

Використовується високий стиль (наперстнікі, пихаті, світоч), питальні, окличні речення, крапки, інверсія.

В арсеналі образотворчих засобів:

    Метафора (видобуток ревнощів глухий); Епітети (мить кривавий, дріб’язкові образи); Порівняння (як світоч).

Вірш складається з 6 строф (72 рядки), написано 4 стопним ямбом. Стопа 2-складна, з наголосом на 2 склад. Рима перехресна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Лермонтов “Смерть поета” – аналіз