Вслухайся у звучання слів

Матеріал до уроку. Микола Вінграновський “Грім”.

Мета. Вдосконалювати виразність читання. Розвивати спостережливість, образне мислення й мовлення учнів; збагачувати мовлення образними висловлюваннями, порівняннями; доводити свої твердження рядками твору; зіставляти різні форми опису природних явищ. Виховувати любов до природи.

Обладнання. Картки зі словами, картки-“блискавки”.

Хід уроку

І. Організація класу. Мовна розминка.

1. Вигадування загадки.

БИЛИЦЯ зразу й небилиця:

По хмарах їде колісниця,

Немов знайти дорогу хоче:

То постоїть, то знов гуркоче. (Грім)

2. З’ясування значення слова.

– Прочитайте три визначення і встановіть, яке з них тлумачить слово “грім”.

– Відбиття звуку від якоїсь перешкоди; відгомін.

– Рух потоку повітря в горизонтальному напрямі.

– Гуркіт і тріск, що супроводжують блискавку під час грози.

– Поміркуйте, які слова визначено удвох інших випадках. (Луна, вітер.)

3. Складання римованих рядків.

– Послухайте і доповніть.

Град городом прошумів,

Гарбузи геть чисто… (Збив).

Гримнув грім і знову град –

Лопотить на… (Виноград).

Я гукаю: “Годі! Годі

Нам гриміти на… (Городі)”.

Г. Чубач

II. Повідомлення теми та мети уроку.

– Чи знаєте ви, яким може бути грім?

– А на сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з поглядом українського письменника Миколи Вінграновського на це явище природи.

III. Опрацювання вірша М. Вінграновського “Грім”.

1. Читання вірша вчителем (діти заплющують очі).

– Які картини постали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?

– Який настрій він викликав?

2. Словникова робота.

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

– Яке слово зайве у кожній схемі? (Гриміти, слив.) Чому?

3. Повторне читання вірша напівголосно. Аналіз змісту.

– Що любив робити грім?

– Де він жив?

– Які рядки доводять, шо грім сильний?

– З чого видно, що він добрий і спостережливий?

– Що грім робив у саду?

– Чим він допоміг сливі?

– З яким проханням до грому звернулася груша?

– Знайдіть у вірші рядки, в яких про грім говориться як про живу істоту. Як називається цей художній засіб?

– Що у вірші схоже на казку?

– Яка пора року зображена у вірші? Доведіть свою думку словами вірша.

– Знайдіть і прочитайте вирази в переносному значенні.

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

1) Вправа на митне сприймання слів.

Слова на картках-“блискавках”: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, груша, трусніть.

– Які звуки в них найчастіше повторюються?

– Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?

– Як називається такий художній засіб?

2) Гра “Хто швидше?”.

– Прочитайте усі рядочки вірша, в яких є слово грім.

– Зачитайте ті рядки, які починаються з голосної букви.

3) Гра “Знайди риму, добери свою”.

5. Порівняння вірша М. Вінграновського “Грім” і рядків із твору Г. Квітки-Основ’яненка (с. 128).

– Доведіть, що у вірші “Грім” і в рядках із твору Г. Квігки-Основ’яненка “вчувається” гуркіт грому.

6. Виразне читання вірша.

7. Робота з зошитом (с. 38).

IV. Підсумок уроку.

– Вірш якого поета ми читали сьогодні?

– Роз’єднайте слова і прочитайте народні прикмети.

Якщовтихупогодушумитьліс – персдгрозою.

Білиймісяць – нанегоду, чистийіяскравий – нахорошупогоду.

Якщовранцісухатрава – зобідуиотягнехмарами.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Вслухайся у звучання слів