Що таке силабічний вірш?
Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад:
Что мні ділать, я не знаю,
А безвістно погибаю:
Забріол в ліси непроходні.
В страни гладні і безводні;
Атамани і гетьмани.
Попал я в ваші обмани.
Ф. Прокопович
Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській поезії 11-складовий і 13-складовий вірш з цезурою (паузою) після шостого або сьомого складу. Так, ода “Епінікіон” (“Пісня перемоги”) Ф. Прокоповича – це 13-складовий вірш з цезурою (умовне позначення цезу-ри//) після 7 складу:
Кое убо торжество,// кий лик будет равний
Сей побіді? Тебі же, // монархо державний,
Что в дар твоя Росія // принесет і кія
Возпоєт пісні? Ібо // побідити свія
Коїм-либо образом // дивно би всім діло.
Було, яко в повістєх // славимого зіло.
Розташування наголошених складів у силабічних віршах не відіграє суттєвої ролі. Проте і в них є постійні наголоси, які стоять у визначеному місці,- в кінці вірша і перед цезурою. Це так звані акцентні константи. Однак вони не основна, а вторинна ознака. В українській силабіці обов’язкова рима, як правило, парна, жіноча (знаю – погибаю, непроходні-безводні).
Отже, рівноскладовість, наявність цезури, парного римування, здебільшого жіночих рим, акцентних констант – найхарактерніші ознаки силабічного вірша.
Related posts:
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
- Ламаний вірш Ламаний вірш, так само, як і класична техніка, являє собою набір прийомів для базового написання вірша. Однак, на відміну від віршованих текстів, написаних із застосуванням класичної техніки і в силу цього передбачають деяку монотонність, ламаний вірш, як видно з назви, має рваний ритм, за рахунок чого досягається велика емоційність у викладі. Однак порушення ритміки необхідно […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені…” І. Франка; “Моє кохання”, […]...
- Нерівноскладовий вірш Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у строфі пісенного вірша, Н. в. має різну кількість складів у рядку без повторення будь-якої ритмічної схеми, без усталеного порядку римування, поділу на строфи (куплети). Якщо […]...
- Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -∪ ∪/- ∪. Названий на честь фінікійського божества Адоніса. В українській поезії не вживається, але відомий з грецької, зокрема, за перекладом І. Франка з Юліана Єгиптянина: Вмер-бо Архілох! Тож […]...
- Вільний вірш (верлібр): характеристика і автори верлібрів Вільний вірш (від фр. Vers libre – верлібр). При всьому інтересі до форми вільного вірша теоретично вона недостатньо проявлена і закріплена в певних межах і залишається живим явищем сучасного вірша. З початку XX в. в російське стіховеденія верлібр прийшов як термін західній поетики (верлібр введений французьким письменником Г. Каном в 1884 році) і представляв собою […]...
- Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у вірші, для силабо-тонічної – кількістю стоп певного метра та місцезнаходженням цезури. Один із прикладів силабо-тонічного віршування – поезія Є. Маланюка […]...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання довгих та коротких, повних та неповних речень, довільні лексичні сполуки, фразеологічні звороти, еліптичні форми експресивного характеру. Г. в. широко застосовував […]...
- БІЛИЙ ВІРШ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК “БІЛИЙ ВІРШ” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: ознайомити учнів з поняттям “білий вірш”; вчити розуміти прочитане, виділяти в ньому головне; розвивати образне мислення; розширювати уявлення учнів про навколишній світ; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою На шафі – шапка, у шафі – шуба. У Соні – шашки, у Саші – шишки. […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- Віршування або Версифікація Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови. Система В. – це сукупність норм та принципів версифікаційної майстерності, розбудовується на […]...
- Веселий вірш Тамари Коломієць – ВІЗЬМУ ПЕРО І СПРОБУЮ Матеріал уроку. Тамара Коломієць “Чоловічки”. Мета. Розвивати в учнів допитливість, кмітливість, вчити правильно і виразно читати вірші, добирати рими, інтонувати речення, різні за метою висловлювання, виховувати уважність. Обладнання. Таблиця № 3 (додаток 3), ребус. Хід уроку I. Вправи на вдосконалення навичок читання. 1. Розпитування. За таблицею № 3 (додаток 3) читання рядка 2 з голосними […]...
- Мій улюблений вірш Павла Тичини Мені дуже подобається поезія “Арфами, арфами…”. Це рідкісна за мелодійністю поезія, за красою внутрішніх віддзвонів, за ніжним поєднанням почуттів. Цей вірш, здається, увібрав у себе всю красу українського фольклору, веснянок, гаївок: Любая, милая, – Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям Вкрай Там за нивами… Вірш “Арфами, арфами…” побудований на оптимістичних акордах. Поет відчуває себе […]...
- Фігурний вірш Фігурний вірш (лат, figura – зовнішній вигляд, образ) – вірш, в якому синтезовано властивості звукових та візуальних мистецтв, втілені у винахідливій, переважно графічній, формі. Запроваджений еллінським поетом Сіммієм (збереглося три його вірші – у вигляді сокири, крил та яйця), поширились у європейських, особливо у новоєвропейських літературах XVII ст., набуваючи найнесподіваніших конфігурацій. Висвітлювалися Ф. в. і […]...
- Абетковий вірш Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці. Найпоширеніший у літературі для дітей, виконує пізнавальну та виховну функції, наприклад, “Алфавіт віршами, написаний для сина” Олександра Олеся із щорядковою (парною) вживаністю літер абетки: Айстра квітне у саду, Аєр в лузі я знайду, Бізон у двір забрався, Баран його злякався […]. Абетковий вірш, […]...
- Асклепіадів вірш Асклепіадів вірш – античний вірш, створений елліністичним поетом Олександрійської доби Асклепіадом Самоським (III ст. до н. е.), використовуваний пізніше римським поетом Горацієм (65-8 pp. до н. е.), зокрема у перекладеній М. Зеровим оді “Римській державі”: Вже нема на тобі паруса цілого, Ні богів над кермом, сильних заступників, Марно чванишся, ніби Ти із кедра понтійського (….). […]...
- Міркуємо про вірш “Селянські діти” Ви прочитали вірш М. Некрасова “Селянські діти”. Як ви думаєте, чому воно так названо? Про що воно? Як сталася зустріч героя з селянськими дітьми і що йому в них відразу сподобалося? Чи належить сам оповідач до селян? Чи можна дізнатися це з його поведінки й мови? Наведіть докази на користь вашої відповіді. Які епітети та […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси – твір з української літератури Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – […]...
- Системи віршування Системи віршування – особливий спосіб організації мовлення. Віршовані розміри діляться на 2 групи: Двоскладові (ямб, хорей) Трискладові (амфібрахій, дактиль, анапест) “Двоскладові”: Хорей – розмір силабо-тонічного вірша, двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Ямб – силабо-тонічна двоскладова стопа. Ударний склад слід за ненаголошених. “Трискладові”: Дактиль – в даному випадку наголос падає на перший склад трехсложногоразмера […]...
- Гекзаметр або Гексаметр Гекзаметр, або Гексаметр (грецьк. hexdmetros – шестимірник) – метричний (квантитатичний) вірш шестистопного дактиля (- ∪ ∪ ), де в кожній стопі, окрім п’ятої, два коротких склади зможуть замінюватись одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова – хорей. Як правило, Г. має одну цезуру (після третього складу третьої стопи, а давньогрецький Г. – і після […]...
- Пентаметр Пентаметр (грецьк. pentаmetros – п’ятимірник) – в античному віршуванні дактилічний вірш, утворений подвоєнням першого піввірша гекзаметра, складається із 2 1/2 та 2 1/2 дактилічних стоп. Піввірші розмежовані цезурою. Заміна дактилів спондеями дозволяється лише у першому піввірші. Як самостійна віршова одиниця П. не вживався в античній версифікації, а лише у поєднанні з гекзаметром, власне в елегійному […]...
- Таким – бува – народжується вірш – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ * * * Таким – бува – народжується вірш, Де кожне слово знак, а не лише ознака. Поглянеш ранком і очам не віриш: Вохріє на деревах вересневий накип. І пошум верховіть не той, що був колись, Зелений порив не вихриться вгору – Додолу падає завилькуватий лист, На травнику гаптуючи узори. Ще тиждень-два і мотлохом сумним […]...
- Вірш “Веселка” І. Калинець: аналіз Тема вірша – відобразити характер та манери української дівчини-веселки, яка своєю вродою чарую перестрічного Соняшника. В ідею вірша автор заклав прославлення дівочої краси, яку порівнює з веселкою. Стрічки її різнобарвного українського віночка – наче смуги цього дивовижного семикольорового явища. В вірші Ігорь Калинець використовує основні художні засоби, такі як: Порівняння; Риторичний оклик; Метафора; Та епітет. […]...
- Вірш-діалог Вірш-діалог (грецьк. dialogos – бесіда, розмова між двома особами) – поетичний жанр, у якому зображено спілкування двох осіб, на відміну від полілогу чи монологу. Вживається не лише з метою зіставити різні, подеколи полярні погляди чи розкрити порозуміння між ними, а й задля пошуку істини: Перший голос У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За […]...
- ГУМОРИСТИЧНИЙ ВІРШ. ІГОР СІЧОВИК “ВІДДЯЧИЛА”, “ХИТРА КИЦЯ” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: ознайомити учнів із творчістю Ігоря Січовика; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати інтонувати речення, розкривати зміст поезії; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності учнів; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою День у день: Дзень та дзень! Кожен день: Дзень та дзень! В […]...
- Вивчаємо вірш Тараса Шевченка “Садок вишневий коло хати” О. Данілеско, Вчитель української літератури Одеська обл. Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії Т. Г. Шевченка, розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій; виховувати почуття естетичної насолоди від твору мистецтва. Обладнання: підручник, “Кобзар” Шевченка, портрет митця, переносна дошка, учнівські ілюстрації до поезії, картина місцевого художника, роздруківка репродукції картини Т. Г. Шевченка “Селянська родина”, виставка книг […]...
- БІЛИЙ ВІРШ. ДМИТРО ПАВЛИНКО НА ЩАСТЯ – Поетична збірка – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ло-ло-ло – сонце зайшло, Се-се-се – сутінки […]...
- Японське хокку та європейський вірш – шкільний твір 8 клас ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ ТА ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА Хокку – найбільший скарб японської літератури. Будь-який освічений японець знає хокку, а багато хто намагається й складати їх. Великим є інтерес до японської поезії і в усьому світі. Хокку – короткий, лише в три рядки, вірш. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. […]...
- БІЛИЙ ВІРШ – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Білий огир1 в білім полі Креше білим копитом. Білий дід майструє тихо Через річку білий міст. Біла баба білим ситом Сіє біле борошно. Біля білих хат вдягнули Клени білі кожухи. Білий вітер до крайнеба Білі крила розпростер. І тому кмітливим дітям Написав я білий вірш. – Чи можна назвати прочитаний вірш загадкою? Якщо так, відгадай, […]...
- Мій улюблений вірш В. Симоненка Я люблю поезію. І завжди з великим задоволенням читаю вірші. Тому, прочитавши вірші Василя Андрійовича Симоненка, я назавжди залишилася прихильником його таланту. Поезія Симоненка – ніжна, зворушлива, тонка. Вона самобутня, незвичайна, пристрасна. Читаючи її, завжди відкриваєш для себе щось нове, цікаве, потрібне. Мені дуже подобаються його вірші про кохання. Це зовсім не нова тема в […]...
- Мустезад Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в […]...
- Як швидко вивчити вірш? Поезія – це країна чарівних рядків, чарівних ритмів і милих образів. На жаль, вірші мають один недолік: іноді їх доводиться вчити напам’ять. Для більшості людей процес запам’ятовування – це важка і нудна робота, яка забирає багато часу і відволікає від цікавих справ. Насправді існує чимало способів, як швидко вивчити вірш. Вони дозволяють полегшити і прискорити […]...
- Про вірш М. Ю. Лермонтова “Дума” – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XIX СТОЛІТТЯ “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про лермонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума […]...
- Макаронічний вірш Макаронічний вірш (лат. роеsіа maccheronica, від maccheroni – макарони) – віршовий твір комічного гатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. Деякі фрагменти М. в., в основу яких покладена макаронічна мова (“говорили все на “ус”), де висміювалася […]...
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися, тому що ці поняття різного плану. Приміром, у доробку В. Пачовського спостерігається такий випадок: Так ходила по алеї, та зайняти я не міг! […]...
- Мій улюблений вірш Максима Рильського М. Т. Рильський – поет, твори якого хвилюють читача, не залишають байдужими людей різних смаків. Особливо мені подобаються вірші поета про твори мистецтва. М. Рильський мав дар музиканта, добре грав на фортепіано, слухав знаменитих співаків і народних кобзарів. Поет вважав, що музика зачіпає такі струни людської душі, які непідвладні іншим мистецтвам. У поетичному доробку поета […]...
- Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром […]...
- Білий вірш Білий вірш – неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула. Найбільшого розвитку Б. в. досяг у драматургічних жанрах (В. Шекспір, Дж. Мільтон, Й.-В. Гете, О. Пушкін, І. Кочерга та ін.), за класичний взірець яких можуть правити твори Лесі Українки (“У пущі”, “В катакомбах”, “Йоганна, жінка Хусова”, “Лісова пісня”, […]...
- Мій улюблений вірш О. Блока – шкільний твір 11 клас РОСІЙСЬКА ПОЕЗІЯ У поета багато дивовижних віршів, написаних у різний час і з різного приводу. На першому місці – вірші, присвячені Любові Дмитрівні Менделєєвій, любов до якої О. Блок проніс через усе життя, незважаючи на складні життєві випробування їх почуттів. Усі інші вірші – це роздуми про час. У Блока можна багато чому […]...