Ліричний рід літератури: Початок віршознавства

Related posts:

1. Системи віршування Системи віршування – особливий спосіб організації мовлення. Віршовані розміри діляться на 2 групи: Двоскладові (ямб, хорей) Трискладові (амфібрахій, дактиль, анапест) “Двоскладові”: Хорей – розмір силабо-тонічного вірша, двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Ямб – силабо-тонічна двоскладова стопа. Ударний склад слід за ненаголошених. “Трискладові”: Дактиль – в даному випадку наголос падає на перший склад трехсложногоразмера […]...
2. Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
3. Виразне читання поезій Роберта Бернса Мета: закріпити поняття поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі поезій Роберта Бернса; розвивати навички виразного читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру читання; розвивати пам’ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання товаришів; виховувати культуру мовлення. Обладнання: портрет Роберта Бернса; тексти поезій. Тип уроку: урок узагальнення. […]...
4. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ ПОЕЗІЙ ГЕТЕ, ГЕЙНЕ Мета: закріпити поняття поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі поезій Гете, Гейне; розвивати навички виразного читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру читання; розвивати пам’ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання товаришів; виховувати культуру мовлення. Обладнання: портрети Гете, Гейне; тексти поезій. Тип уроку: урок узагальнення. […]...
5. Елегія – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Елегія (грец. Έλεγεία, від Ελεγοζ – пісня; утворено, як гадають, від фрігійського слова, що означало очерет, тобто від музичного інструмента, виготовленого з очерету, – сопілки, під акомпанемент якої співалися елегії) – вірш, у якому виразно спостерігаються настрої журби, смутку, меланхолії: “Тоска – элегии пароль” (І. Северянин). У ньому часто звучать скарги на життєві незгоди, містяться […]...
6. Константа Константа (лат. constans – постійний) – останній ритмічний наголос віршового рядка, характеризується не тільки звуком, а й інтонаційним підкресленням, що притягує до себе останній перед цезурою наголос піввірша. Як постійна величина серед змінних, К., коли закінчується ритмічна фраза, до якої провадиться підрахунок складів у віршовому рядку, вживається часто з постійною ритмічною паузою та римою. Тому […]...
7. Станси – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Станси (від італ. Stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”. Інколи поняттям “строфа” позначали віршову організацію “високих жанрів, зокрема оди; під стансами (середній жанр) у такому випадку розуміли свого роду […]...
8. СИСТЕМА ВІРШУВАННЯ. ДВОСКЛАДОВІ І ТРИСКЛАДОВІ РОЗМІРИ – Система віршування – це сукупність норм та принципів версифікаційної майстерності, яка базується на певних ритмічних критеріях. – Стопа – найкоротший відтінок певного віршового метра, який складається із групи складів, об’єднаних одним наголосом. √ У силабо-тонічній системі віршування вирізняються: – двоскладові розміри: – Ямб – двоскладова стопа, наголос падає на другий склад; ∪ – – […]...
9. Мадригал – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Мадригал (від італ. Madrigale – пісня рідною мовою) – невеличкий (від 2 до 12 рядків) вірш на любовну тему. За характером змісту, який складала похвала та компліменти коханій (за Буало, мадригал має дихати “ніжністю, солодкістю й любов’ю”), а також невеличким обсягом мадригал є немовби протилежністю епіграмі. Генетично мадригал сходить до еротичних народних пісень провансальських пастухів. […]...
10. Стопа Стопа – найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом (ритмічним акцентом). С. сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. В українській силабо-тоніці, на відміну від античної версифікації, де за основу С, пойменованої подієм, бралося поєднання довгих (арсис) та коротких (тезис) складів, вона спирається на природне мовне чергування наголошених […]...
11. Гімн – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Гімн (грец. Ύμνοζ) не має чіткого етимологічного значення; в античності його пов’язували із Υμνάινω, розуміючи гімн як “зіткану” пісню (метафоричне сполучення слів у мовленнєву матерію викликало аналогії з ткацьким процесом) – урочистий музичний твір програмного звучання. Початок веде з давніх часів, коли спершу в Єгипті, а пізніше в Греції стали складати гімни на честь богів […]...
12. СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Станіслав Болеславович Чернілевський народився 6 липня 1950 року в селі Жван на Вінниччині. Сім’я була багатодітна. Хлопчик рано залишився без батька, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Перебуваючи далеко від родини, завжди сумував за мамою, родинним теплом і затишком. Уже з четвертого класу почав віршувати, ділився на самоті з учнівським зошитом своїми думками та […]...
13. Генезис і родові ознаки лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Лірика (від грец. Λύρα – струнний музичний інструмент, під акомпанемент якого стародавні греки співали пісні) – один із трьох основних літературних родів, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. О. Веселовський в “Історичній поетиці” виводить зародження ліричної поезії (як і епічної та драматичної) з первісного художнього синкретизму, […]...
14. ТЕПЛІ СЛОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (1945) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Співаймо пісні про кохання, Щоб не вмерло слово “Дунай”, Гуляймо весілля своїм дітям, Щоб не вмерло слово “коровай”, Розповідаймо казки своїм онукам, Щоб не вмерло слово “Змій” – Наповнюймо Цей холодний всесвіт Теплими словами нашої мови, Які народжуються Разом із диханням. Вільний вірш, або верлібр (фр. verslibre), – вірш, у рядках якого може бути довільна […]...
15. Ода – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Ода (від грец. (Ωδή – пісня) – первісно – пісня на будь-яку тему, що виконувалася в давній Греції хором під музичний супровід, пізніше – хвалебний вірш, який присвячено уславленню важливих історичних подій або видатних осіб. Інколи ода прославляє величні природні явища. Стиль таких творів є особливо урочистим, з елементами патетики. В. Домбровський, наприклад, визначав оду […]...
16. Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
17. Ліричний рід літератури: Жанри лірики Одним з основоположників російського літературознавства був В. Г. Белинский. І хоча ще в античності були зроблені серйозні кроки в розробці поняття літературного роду (Арістотель), саме Бєлінському належить науково обгрунтована теорія трьох літературних родів, з якою ви можете детально познайомитися, прочитавши статтю Бєлінського “Поділ поезії на роди і види”. Розрізняють три роду художньої літератури: епічний (від […]...
18. Теорія віршування – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ СИСТЕМИ ВІРШУВАННЯ – способи написання віршів, які залежать від фонетичних особливостей національної мови. За способом творення ритму вірша розрізняють чотири основні системи віршування: метричне, тонічне, силабічне і силабо-тонічне. (Див. відповідні статті). В сучасній українській поезії переважає силабо-тонічна система, хоч використовуються й різні форми тонічної. МЕТРИЧНЕ ВІРШУВАННЯ (від гр. metron – мірка) – система віршування, характерна […]...
19. Епіталама – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ ЕпіталамА (від грец. Έπιθαλάμιοζ – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походження епіталама веде від фольклорних обрядових пісень. Появу її літературної форми датують приблизно […]...
20. Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Поряд з тематичною класифікацією ліричних творів повною мірою зберігає своє значення й жанровий поділ лірики, який здійснюється залежно від типу переживань поета. Одна з найдетальніших (для свого часу) спроб систематизації за даним принципом жанрів лірики належить В. Бєлінському, який подає їх у такій ієрархії: “Види ліричної поезії залежать від ставлення суб’єкта до загального змісту, який […]...
21. Пеан – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Пеан (від грец. Παιδν – пеан, цілитель, спаситель – імення бога Аполлона) – хорова пісня, близька до гімна, на честь бога Аполлона. Її звичайно виконували тоді, коли зверталися до бога по допомогу або коли дякували йому за перемогу в битві чи за порятунок від стихійного лиха. Появу пеана в давньогрецькій авторській ліриці пов’язують з ім’ям […]...
22. Панегірик – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Панегірик (від грец. Πανηγυρικόζ – урочиста похвальна промова, яка виголошувалася на народних зборах. Панегірик звичайно присвячувався певним видатним особам, суспільним діячам, полководцям і т. д., вихваляв їхні діяння або ж славословив певні знаменні історичні події, наприклад, похвальне слово Ісократа 380 року до нашої ери про Афіни та їхню історію. В давньому Римі панегірики з’являються в […]...
23. Проблеми класифікації типів ліричних творів – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Як і епос та драма, лірика має розвинуту систему фольклорних і літературних жанрів. Проблема, однак, полягає у тому, що в ліриці процес жанрової еволюції сьогодні привів до того, що дедалі частіше з-під пера особливо обдарованих поетів виходять твори, які не відповідають жодному з відомих жанрових параметрів. Унаслідок цього дослідники пропонують взагалі відмовитися від традиційного жанрового […]...
24. Псалми – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Псалми (від грец. Ψαλμόζ – хвалебна пісня, первісно – ударяти по струнах, спів під акомпанемент струнного інструмента) – жанр духовної лірики. Перші псалми, зібрані в Псалтирі, приписуються біблійному цареві Давиду. В цей біблійний текст увійшло 150 псалмів. У східнослов’янських культурах Псалтир став відомим з XI століття й використовувався з навчальною метою: за ним вчили uрамоті […]...
25. Дифірамб – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Дифірамб (грец. Διθύραμβοζ – урочиста хорова пісня, присвячена богові Діонісу, пізніше – іншим богам та героям. За своїм піднесеним характером наближається до жанрів оди й гімну (інколи дифірамб називають гімном Діонісу). Появу та художнє становлення дифірамба пов’язують з творчістю давньогрецького поета Аріона, який жив у VII столітті до нашої ери. Крім цього, дифірамби писали такі […]...
26. Ліричний адресат Ліричний адресат – людина чи група людей, яким адресується поетичний твір (“О панно Інно, панно Інно…” П. Тичини, “Марія” В. Сосюри, “Лист до загубленої адресатки” М. Рильського та ін.). Приклад Л. а. – вірш “Василеві Симоненкові” І. Драча: Як тобі ведеться там, Василю? Під землею, під ріллею – там… По якому цвинтарному стилю Нам ростити […]...
27. Ламаний вірш Ламаний вірш, так само, як і класична техніка, являє собою набір прийомів для базового написання вірша. Однак, на відміну від віршованих текстів, написаних із застосуванням класичної техніки і в силу цього передбачають деяку монотонність, ламаний вірш, як видно з назви, має рваний ритм, за рахунок чого досягається велика емоційність у викладі. Однак порушення ритміки необхідно […]...
28. ЖОВТЕНЬ ЖОВТІ ЖОЛУДІ – Анатолій МОЙСІЄНКО (нар. 1948 р.) – ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ (кінець ХХ – початок ХХІ століття) Жовтень жовті жолуді На базар несе, Пише осінь охрою1 Золоте есе2. Листопадом, бабиним літом Набиває вітер Золотим кисет3, Злотом люльку креше, Золоті пожежі Попасом пасе. Сонце – обережне – Золотими клешнями – В золоту Родощ4, Золотим пожежником Походжає дощ. 1 Охра – яскраво-жовта фарба. 2 Есе, есей – літературний жанр художньо-публіцистичного характеру, у якому автор […]...
29. Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас Поезію Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” дослідники називають літературною пам’яткою Першої світової війни. Твір увійшов у другу частину збірки “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, написану під враженнями від бойових дій Першої світової. 1915 року Аполлінер іде добровольцем на фронт, де одержує тяжке поранення в голову. Після демобілізації повертається в Париж і продовжує активну творчу […]...
30. Ліричний герой Блока – 11 клас – ОЛЕКСАНДР БЛОК – ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Блоку – вірте. Це справжній – Волею божою – поет і людина Безстрашної щирості. М. Горький Вірші справжнього поета є його щоденником, відбитком думок людини в момент створення чергового шедевра. Адже будь-який вірш щирого поета – Це Шедевр. Його дуже важко написати так, щоб він не відповідав стану творця. У свої вірші поет вкладає всю […]...
31. Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
32. З думою про студентство – Історія української літератури. Кінець XIX – початок XX ст Л. Горболіс, Доктор філологічних наук Суми Заздрю нинішнім студентам, які мають змогу вивчати творчість маловідомих, забутих, заборонених митців, знайомитися з архівами українських письменників, працювати з новими, ідеологічно незаангажованими підручниками. Нещодавно бібліотеки вищих навчальних закладів збагатилися підручниками із курсу історії української літератури та літературної критики кінця XIX – початку XX ст. Книга підготовлена колективом кафедр української […]...
33. Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній […]...
34. Мустезад Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в […]...
35. Каталектика Каталектика (грецьк. kataliktik – усічення, скорочення, від katalego – припиняю, закінчую) – розділ метрики, де висвітлюються ритмічні закінчення віршового рядка – клаузули, які розмежовують його з наступним. Сучасні віршознавці визначають своєрідність клаузул за місцем наголосу (окситонна, парокситонна, дактилічна, гіпердактилічна), враховуючи останній наголошений склад та ненаголошені, розташовані за дайм. К., характеризуючись зменшенням останньої стопи у віршовому […]...
36. Ліричний світ А. Ахматової – 11 клас – АННА АХМАТОВА – ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ И все-таки узнают голос мой. И все-таки ему опять поверят. А. Ахматова Ім’я Анни Ахматової за силою свого дарування, майстерності і таланту стоїть поруч з іменами геніальних поетів XX століття. Читачеві імпонує афористична стислість, опукла промовистість лірики Ахматової, які переконливо розкривають в її позбавлених тіні прикрашення віршах великий поетичний талант і сильний ліричний характер. На […]...
37. Віршові форми У віршових дискусіях 20-х років минулого століття жваво обговорювалося питання про те, чи є вірш свого роду “насильством над мовою”. Вважаючи, що вірш є значною мірою результат усної народної творчості, висхідний до витоків ще дописемних епох, складався, мабуть, невимушено, без болісно-напружених зусиль, вільно импровизировался, було б дивно угледіти в самій його природі “насильство”: вже скоріше, […]...
38. Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
39. Склад Склад – найкоротший відрізок усного мовлення, що утворюється одним поштовхом видихуваного повітря; фрагмент звучання, в якому один звук (фонема) характеризується найсильнішим звучанням порівняно з іншими – попереднім і наступним. С. як елемент фонетичного словоподілу утворюється як з одного, так і з кількох звуків: складотворчого, що становить вершину звучності, та залежних від нього. До складотворчих належать, […]...
40. Віршування або Версифікація Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови. Система В. – це сукупність норм та принципів версифікаційної майстерності, розбудовується на […]...