Акцентний вірш
Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами ритмічної норми, завдяки якій досягається єдність тонічного вірша, відступ від неї ритмічно урізноманітнює А. в.:
Моє серце прагне неіснуючих квітів.
Моє серце квітне у болях шукань.
Я не сам, я не сам на світі
Моя буря у фарбах світань (М. Семенко).
А. в. вважається основною версифікаційною одиницею тонічної системи віршування, завдяки йому підвищується ритмоінтонаційна динаміка поетичного мовлення, роль мовних відрізків у наголошеній позиції, павз тощо.
Related posts:
- Стопа Стопа – найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом (ритмічним акцентом). С. сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. В українській силабо-тоніці, на відміну від античної версифікації, де за основу С, пойменованої подієм, бралося поєднання довгих (арсис) та коротких (тезис) складів, вона спирається на природне мовне чергування наголошених […]...
- Нерівноскладовий вірш Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у строфі пісенного вірша, Н. в. має різну кількість складів у рядку без повторення будь-якої ритмічної схеми, без усталеного порядку римування, поділу на строфи (куплети). Якщо […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- Ламаний вірш Ламаний вірш, так само, як і класична техніка, являє собою набір прийомів для базового написання вірша. Однак, на відміну від віршованих текстів, написаних із застосуванням класичної техніки і в силу цього передбачають деяку монотонність, ламаний вірш, як видно з назви, має рваний ритм, за рахунок чого досягається велика емоційність у викладі. Однак порушення ритміки необхідно […]...
- Скорочено – МУЗИКА, ЩО ПІШЛА – ІВАН МАЛКОВИЧ – 8 КЛАС Коли вона плелася в коси – Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? – Вже ж сивина спадає з пліч, – Як босу музику пустити В таку непевну, звабну ніч?.. Візьму собі землі окраєць, Піду блукати по світах, – Хай тільки вітер завиває […]...
- ТЕПЛІ СЛОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (1945) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Співаймо пісні про кохання, Щоб не вмерло слово “Дунай”, Гуляймо весілля своїм дітям, Щоб не вмерло слово “коровай”, Розповідаймо казки своїм онукам, Щоб не вмерло слово “Змій” – Наповнюймо Цей холодний всесвіт Теплими словами нашої мови, Які народжуються Разом із диханням. Вільний вірш, або верлібр (фр. verslibre), – вірш, у рядках якого може бути довільна […]...
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися, тому що ці поняття різного плану. Приміром, у доробку В. Пачовського спостерігається такий випадок: Так ходила по алеї, та зайняти я не міг! […]...
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- Системи віршування Системи віршування – особливий спосіб організації мовлення. Віршовані розміри діляться на 2 групи: Двоскладові (ямб, хорей) Трискладові (амфібрахій, дактиль, анапест) “Двоскладові”: Хорей – розмір силабо-тонічного вірша, двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Ямб – силабо-тонічна двоскладова стопа. Ударний склад слід за ненаголошених. “Трискладові”: Дактиль – в даному випадку наголос падає на перший склад трехсложногоразмера […]...
- СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Станіслав Болеславович Чернілевський народився 6 липня 1950 року в селі Жван на Вінниччині. Сім’я була багатодітна. Хлопчик рано залишився без батька, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Перебуваючи далеко від родини, завжди сумував за мамою, родинним теплом і затишком. Уже з четвертого класу почав віршувати, ділився на самоті з учнівським зошитом своїми думками та […]...
- Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром […]...
- Фігурний вірш Фігурний вірш (лат, figura – зовнішній вигляд, образ) – вірш, в якому синтезовано властивості звукових та візуальних мистецтв, втілені у винахідливій, переважно графічній, формі. Запроваджений еллінським поетом Сіммієм (збереглося три його вірші – у вигляді сокири, крил та яйця), поширились у європейських, особливо у новоєвропейських літературах XVII ст., набуваючи найнесподіваніших конфігурацій. Висвітлювалися Ф. в. і […]...
- Асклепіадів вірш Асклепіадів вірш – античний вірш, створений елліністичним поетом Олександрійської доби Асклепіадом Самоським (III ст. до н. е.), використовуваний пізніше римським поетом Горацієм (65-8 pp. до н. е.), зокрема у перекладеній М. Зеровим оді “Римській державі”: Вже нема на тобі паруса цілого, Ні богів над кермом, сильних заступників, Марно чванишся, ніби Ти із кедра понтійського (….). […]...
- БІЛИЙ ВІРШ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК “БІЛИЙ ВІРШ” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: ознайомити учнів з поняттям “білий вірш”; вчити розуміти прочитане, виділяти в ньому головне; розвивати образне мислення; розширювати уявлення учнів про навколишній світ; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою На шафі – шапка, у шафі – шуба. У Соні – шашки, у Саші – шишки. […]...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання довгих та коротких, повних та неповних речень, довільні лексичні сполуки, фразеологічні звороти, еліптичні форми експресивного характеру. Г. в. широко застосовував […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені…” І. Франка; “Моє кохання”, […]...
- Мій улюблений вірш Павла Тичини Мені дуже подобається поезія “Арфами, арфами…”. Це рідкісна за мелодійністю поезія, за красою внутрішніх віддзвонів, за ніжним поєднанням почуттів. Цей вірш, здається, увібрав у себе всю красу українського фольклору, веснянок, гаївок: Любая, милая, – Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям Вкрай Там за нивами… Вірш “Арфами, арфами…” побудований на оптимістичних акордах. Поет відчуває себе […]...
- Абетковий вірш Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці. Найпоширеніший у літературі для дітей, виконує пізнавальну та виховну функції, наприклад, “Алфавіт віршами, написаний для сина” Олександра Олеся із щорядковою (парною) вживаністю літер абетки: Айстра квітне у саду, Аєр в лузі я знайду, Бізон у двір забрався, Баран його злякався […]. Абетковий вірш, […]...
- Лейма Лейма (грецьк. leimma – надлишок, частка) – особлива павза у віршовому рядку, у віршознавстві позначається значком V. В античній версифікації дозволялася лише між словами. В сьогочасній поезії Л. означає ритмічну павзу, зумовлену опусканням ненаголошених складів (одного чи двох) у стопі (див.: Анакруза): “Я терпів свою душу. Страх. Бруд” (В. Герасим’юк). У цьому анапестичному розмірі два […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- Мустезад Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ ПОЕЗІЙ ГЕТЕ, ГЕЙНЕ Мета: закріпити поняття поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі поезій Гете, Гейне; розвивати навички виразного читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру читання; розвивати пам’ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання товаришів; виховувати культуру мовлення. Обладнання: портрети Гете, Гейне; тексти поезій. Тип уроку: урок узагальнення. […]...
- Білий вірш Білий вірш – неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула. Найбільшого розвитку Б. в. досяг у драматургічних жанрах (В. Шекспір, Дж. Мільтон, Й.-В. Гете, О. Пушкін, І. Кочерга та ін.), за класичний взірець яких можуть правити твори Лесі Українки (“У пущі”, “В катакомбах”, “Йоганна, жінка Хусова”, “Лісова пісня”, […]...
- Каталектика Каталектика (грецьк. kataliktik – усічення, скорочення, від katalego – припиняю, закінчую) – розділ метрики, де висвітлюються ритмічні закінчення віршового рядка – клаузули, які розмежовують його з наступним. Сучасні віршознавці визначають своєрідність клаузул за місцем наголосу (окситонна, парокситонна, дактилічна, гіпердактилічна), враховуючи останній наголошений склад та ненаголошені, розташовані за дайм. К., характеризуючись зменшенням останньої стопи у віршовому […]...
- Вільний вірш (верлібр): характеристика і автори верлібрів Вільний вірш (від фр. Vers libre – верлібр). При всьому інтересі до форми вільного вірша теоретично вона недостатньо проявлена і закріплена в певних межах і залишається живим явищем сучасного вірша. З початку XX в. в російське стіховеденія верлібр прийшов як термін західній поетики (верлібр введений французьким письменником Г. Каном в 1884 році) і представляв собою […]...
- БІЛИЙ ВІРШ – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Білий огир1 в білім полі Креше білим копитом. Білий дід майструє тихо Через річку білий міст. Біла баба білим ситом Сіє біле борошно. Біля білих хат вдягнули Клени білі кожухи. Білий вітер до крайнеба Білі крила розпростер. І тому кмітливим дітям Написав я білий вірш. – Чи можна назвати прочитаний вірш загадкою? Якщо так, відгадай, […]...
- Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -∪ ∪/- ∪. Названий на честь фінікійського божества Адоніса. В українській поезії не вживається, але відомий з грецької, зокрема, за перекладом І. Франка з Юліана Єгиптянина: Вмер-бо Архілох! Тож […]...
- Як швидко вивчити вірш? Поезія – це країна чарівних рядків, чарівних ритмів і милих образів. На жаль, вірші мають один недолік: іноді їх доводиться вчити напам’ять. Для більшості людей процес запам’ятовування – це важка і нудна робота, яка забирає багато часу і відволікає від цікавих справ. Насправді існує чимало способів, як швидко вивчити вірш. Вони дозволяють полегшити і прискорити […]...
- Японське хокку та європейський вірш – шкільний твір 8 клас ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ ТА ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА Хокку – найбільший скарб японської літератури. Будь-який освічений японець знає хокку, а багато хто намагається й складати їх. Великим є інтерес до японської поезії і в усьому світі. Хокку – короткий, лише в три рядки, вірш. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. […]...
- Ліричний рід літератури: Початок віршознавства Вірш – це складний організм, в якому величезне значення має форма. Особливості поетичної форми складаються з безлічі складових, які ми зараз і розберемо. Почнемо з найпростіших понять: СТИХ (грец. “ряд”) – так в класичному віршуванні називають мова, розчленовану на відносно короткі співмірні відрізки. Примітивно кажучи, це одна віршована рядок. Тепер ви будете знати, що вірші […]...
- Макаронічний вірш Макаронічний вірш (лат. роеsіа maccheronica, від maccheroni – макарони) – віршовий твір комічного гатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. Деякі фрагменти М. в., в основу яких покладена макаронічна мова (“говорили все на “ус”), де висміювалася […]...
- Веселий вірш Тамари Коломієць – ВІЗЬМУ ПЕРО І СПРОБУЮ Матеріал уроку. Тамара Коломієць “Чоловічки”. Мета. Розвивати в учнів допитливість, кмітливість, вчити правильно і виразно читати вірші, добирати рими, інтонувати речення, різні за метою висловлювання, виховувати уважність. Обладнання. Таблиця № 3 (додаток 3), ребус. Хід уроку I. Вправи на вдосконалення навичок читання. 1. Розпитування. За таблицею № 3 (додаток 3) читання рядка 2 з голосними […]...
- Як клаузула співвідноситься з римою? Рима – це співзвучність у закінченні віршових рядків. Клаузула – це закінчення віршового рядка, і римоване, і неримоване, включаючи останній склад. Як і клаузули, рими бувають чоловічі, жіночі, дактилічні й гіпердактилічні. Білі вірші не мають рим, але клаузули в них упорядковані: або весь вірш побудований на однотипних клаузулах, або вони чергуються в певному порядку. Наприклад: […]...
- Міркуємо про вірш “Селянські діти” Ви прочитали вірш М. Некрасова “Селянські діти”. Як ви думаєте, чому воно так названо? Про що воно? Як сталася зустріч героя з селянськими дітьми і що йому в них відразу сподобалося? Чи належить сам оповідач до селян? Чи можна дізнатися це з його поведінки й мови? Наведіть докази на користь вашої відповіді. Які епітети та […]...
- Вірш-діалог Вірш-діалог (грецьк. dialogos – бесіда, розмова між двома особами) – поетичний жанр, у якому зображено спілкування двох осіб, на відміну від полілогу чи монологу. Вживається не лише з метою зіставити різні, подеколи полярні погляди чи розкрити порозуміння між ними, а й задля пошуку істини: Перший голос У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси – твір з української літератури Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – […]...
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній […]...
- Мій перший вірш – ЛІНА КОСТЕНКО Мій перший вірш написаний в окопі, На тій сипкій од вибухів стіні, Коли згубило зорі в гороскопі Моє дитинство, вбите не війні. Лилась пожежі вулканічна лава, Стояли в сивих кратерах сади. І захлиналась наша переправа Шаленим шквалом полум’я й води. Був білий світ не білий вже, а чорний. Вогненна ніч присвічувала дню. І той окопчик […]...
- Про вірш М. Ю. Лермонтова “Дума” – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XIX СТОЛІТТЯ “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про лермонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума […]...