Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Ронсарова строфа
Ронсарова строфа
Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”:
Їде Лицар-Сам із бою, а
Їде гордий сам собою, а
Грішний кинувши вертеп, б
В грішний край давно коханий, в
Пишноцвітний, злототканий, в
В рідну хату, в рідний степ. б
Р. с. відмінна від секстини (має вигляд немовби перевернутої секстини), якій притаманне інше римування.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)
Related posts:
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Утворюється безперервний ланцюг рим, що охоплює увесь твір. Кожна рима – потрійна, крім першої та останньої строфи. […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Рідний край – ГРИЦЬКО ЧУПРИНКА Розкішний степ… Убогі села… Це ти, мій краю чарівний? Мій рідний край такий веселий, Мій рідний край такий сумний! Як часто я в своїх надіях З тобою, краю мій, живу, Бо вірю я – не тільки в мріях,- Ти будеш вільним наяву!.. Твої сини на всі дороги Старцями вбогими пішли: Давно чумацькі круторогі Вони попродали […]...
- Строфа Строфа (грецьк. strophe – поворот, зміна, коло) – фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістова завершеність тощо). Проте безпідставно ототожнювати С. з будь-яким версифікаційним елементом, зокрема з римуванням, бодай тому, […]...
- Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та “алкеїв десятискладник”, в якому наявні два дактилі та два хореї (-∪∪-∪∪-∪ – -). А. с. запроваджена еллінським поетом Алкеєм (VII-VI […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- Сапфічна строфа Сапфічна строфа – одна з античних строф, різновид різностопної строфи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (VI ст. до н. е.), пізніше вдосконаленої римським поетом Горацієм. Складається з трьох одинадцятискладників та, у четвертому рядку, з адонія. І. Франко, перекладаючи пісні Сапфо, намагався бути не лише еквіритмічним, а й еквілінеарним: Афродіто, безсмертна Зевесова доню, Баламутко на ясному троні, […]...
- КОЛИ ТИ ЛЮБИШ РІДНИЙ КРАЙ – Микола Вороний Коли ти любиш рідний край, Радій, співай! Прийшла пора, прийшла година Сміється Київ, сяє Львів! Ярмо одвічних ворогів Скидає вільна Україна! Але, козаче, позір май, Коли ти любиш рідний край. Коли ти любиш рідний край, В ряди ставай! Гори відвагою святою! Бо тільки меч – а не слова – Здобуде нації права У ворогів її […]...
- “Онєгінська” строфа – “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ “Онєгінська” строфа Будівельний матеріал роману складається з 14 рядків 4-стопного ямбу з римуванням: Ab Ab CCdd EffE Gg. (великі літері позначають жіночі рими, маленькі – чоловічі). Зазвичай перший чотиривірш визначає тему, другий – її розвиток, третій – кульмінацію, а двовірш – кінцівка. Така складна будова робить строфу “віршем у вірші”, який пов’язаний із загальним твором, […]...
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення , що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської – повтор, поворот) має кілька значень, одне з них наступне: вірш – це ритмічно організована мова з метою посилення її […]...
- Століття – в зачарованому колі – Iгор Римарук Століття – в зачарованому колі, Немов у скриньці втомлений вертеп… Там, де розсипав Бог насіння волі, Розкинув руки захмілілий степ. Ще не світало в нім. Ще глупа ніч в нім Гуде гуняво, ніби тятива, – І не одного в мареві панічнім Холодний піт стрілою пробива. А хто не спить – і ті зоднаковіли; Їм у […]...
- Лермонтов “Смерть поета” – аналіз Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках. Тема вірша: призначення поета і поезії. Композиція: 1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – […]...
- ГЕРОЙ І АВТОР ПОЕМИ ДЖ. Г. Н. БАЙРОНА “ПАЛОМНИЦТВО ЧАЙЛЬД ГАРОЛЬДА”: ПОДІБНІСТЬ І ВІДМІННІСТЬ. ОСОБЛИВОСТІ ВІРШОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРУ (СПЕНСЕРОВА СТРОФА). СПЕЦИФІКА ЗОБРАЖЕННЯ ОБРАЗУ ГЕТЬМАНА В ПОЕМІ БАЙРОНА “МАЗЕПА” (ОГЛЯДОВО): МОНОЛОГ ГЕРОЯ, ДИНАМІКА ОБРАЗУ, РОМАНТИЧНИЙ ПЕЙЗАЖ ЯК ЗАСІБ УВИРАЗНЕННЯ ОБРАЗУ ТА ІН. – РОМАНТИЗМ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про подібність і відмінність героя та автора поеми Дж. Г. Н. Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда”; уміння визначати особливості віршової організації твору; знання про специфіку зображення образу українського гетьмана в поемі Байрона “Мазепа”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення до сповідування загальнолюдських цінностей); […]...
- Тернарне римування Тернарне римування (лат. terni – по три) – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини). Яскравим прикладом Т. р, є вірш В. Герасим’юка “Ранкова пастораль”: Розвиднювалось. Ми пішли косити а За грунь. А нам навстріч несли трембіти а Чоловіки з присілка – хтось помер. б Була ще […]...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) – І варіант – 8 клас – МИКОЛА ВОРОНИЙ Творчість визначного поета М. Вороного має велике значення для розвитку української літератури. Він вводить в літературу нові жанрові форми. Для його творів характерна емоційність розвитку художньої дії, імпровізація. Часто патріотична лірика М. Вороного переплітається з традицією баладової пісенності. Такою є поема “Євшан-зілля”, яка була написана 1899 року. Джерелом твору був Галицько-Волинський літопис за Іпатіївським списком. […]...
- Я – твоя кровинка, Україно! Позакласне читання – Я – ТВОЯ КРОВИНКА, УКРАЇНО Матеріал уроку. Підсумок за темою “Я – твоя кровинка, Україно!”. Мета. Закріпити знання про рідний край; розвивати пам’ять, увагу, мислення; виховувати бажання більше дізнатися про історію, культуру, традиції рідного краю, плекати любов до його святинь. Обладнання. Карта України. Хід уроку I. Організаційний момент. II. Оголошення теми і мети уроку. Сьогодні у нас підсумковий урок. Сьогодні […]...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) – ІІ варіант – 8 клас – МИКОЛА ВОРОНИЙ II варіант У наші дні повертаються із забуття імена багатьох прославлених українців, які за часів Сталіна й застою були несправедливо звинувачені у націоналізмі. Серед них – талановитий поет, історик, перекладач, патріот Микола Вороний. “Україно! Мамо люба!” – звертається поет до Вітчизни. Він, як справжній син своєї землі, любить і Україну, і її народ, у якого […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” – твір з української літератури Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, Він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю […]...
- Восьмивірш Восьмивірш – восьмирядкова строфа з добре розробленою розмаїтою системою римування, в окремих випадках (октава та сициліана) жорстко визначеною, включаючи і рідкісне кватернарне римування: Давно за синю хмару сонце впало, а З-над Києва пісок густий одплів, б А денний клекіт одійшов помалу а Туди, де сквери квітнуть і гаї б І веселять муровані будівлі в Та […]...
- СПІВЦЕВІ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Коли ти хочеш, щоб твій спів Нам серце й душу зворушив, Співаче рідний, то співай Про нещасливий рідний край, Про те, як гнітять нас вони,- Щоб наша безліч мук і. лих В піснях озвалася твоїх. Про стоптаний народ співай,- Про те, що наш безщасний край – Усім розкоші, тільки нам Він пеклом ставсь, його синам; […]...
- Літописна основа сюжету поеми М. Вороного “Евшан-зілля” – твір з української літератури Микола Вороний – талановитий поет і критик, історик і перекладач. Та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. А вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за Його долю. Цікавився М. Вороний історією України, знайомився з літописами, працював з архівними документами. […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА – У ДИТЯЧІ ЛЮБІ РОКИ У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляють люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче, На того, хто, розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив: “Убий, […]...
- Ритурнель Ритурнель (фр. ritournelle, від італ. ritorno – повернення) – строфа провансальської, італійської та французької поезії; вірш на три або чотири строфи. Кожна строфа складається з короткого (часто з одного слова) рядка, котрий римується із третім довгим, витворюючи своєрідне кільце, другий – лишається неримованим холостим. У сучасній поезії не вживається, хоча трапляються поодинокі випадки, як-от вірш […]...
- Скорочено – МРІЇ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 6 КЛАС У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляли люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче, На того, хто розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив: “Убий, […]...
- ВЕСНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Теплінь. Весна іде!” – Сказала так бабуся. Весна іде? Та де? Коли в вікно дивлюся – Аж справді йде весна. Ось стала біля ставу, Всміхнулася ясна І кинула купаву. Купава розцвіла, На хвилях загойдалась. Весна ж у ліс пішла, Ішла і усміхалась. Дерева ожили! Весна їх всіх вітала І листом із поли Їх рясно обсипала. […]...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- Пісенна творчість Андрія Малишка – Твір з української літератури – Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Наш народ здавна славиться поетичністю, почуттям прекрасного, здатністю передати красу життя і душі хвилюючими мелодійними піснями. Андрій Малишко, мабуть, з дитинства увібрав у себе душу українського народу. В його піснях і рідний край, і материнська любов. Він був музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре співав, грав на музичних інструментах. Поет створив багато пісень, та […]...
- ПРИХОДИТЬ ЧАС – БОРИС ГРІНЧЕНКО ПРИХОДИТЬ ЧАС Приходить час Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи раб похилий, чи боєць – Хай кожен скаже навпростець! І де він стане: чи до тих, Що в путах сковані гидких, Народ і край свій продають Панам, що кров із його […]...
- Скорочено – ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – МИКОЛА ВОРОНИЙ МИКОЛА ВОРОНИЙ (Поема) Да лучче єсть на своей земле костю лечи, ине ли на чюже славну бьіти. (Літопис, за Іпатським списком) У наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. У ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, “котрі вже край свій […]...
- Скорочено – ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ – НАРОДНІ ДУМИ “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. Зачувши […]...
- ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – Микола Вороний (поема) Да лучее єсть на своей земли Костю лечи, Ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпaтcьким списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання. […]...
- Рідний край – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Рідний край – це цілющі джерела, до яких пробивається гострий корінець людської свідомості до життя, до знань, до світла. Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога, Як твоя кровинка, як твоя сльоза. (М. Стельмах) Місце, де я народився, де пройшло моє дитинство, – […]...
- Секстина Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв; досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, а Темніше – восковіюче обличчя. б І голос твій уже такий […]...
- ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРІ КАВАБАТИ – ВАСИЛЬ СТУС Розпросторся, душе моя, На чотири татамі, Або кулься від нагая, Чи прикрийся руками. Хай у тебе є дві межі, Та середина – справжня, Марно, невіре, ворожить – Молода чи поважна. Посередині – стовбур літ, А обабоки – крона. Посередині – вічний слід (тінь ворушиться сонна). Ні до неба, ні до землі – Не сягнути нікуди. […]...
- Наталка-Полтавка (Скорочений переказ, дуже стисло) – Іван Котляревський Наталка-Полтавка (Скорочений переказ, дуже стисло) – Іван Котляревський Українська опера на дві дії Дійові особи: Наталка – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. ДІЯ ПЕРША Наталка журиться, що вже давно немає її коханого Петра. Вона промовляє, […]...
- Скорочено – ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ – ПАВЛО ТИЧИНА – 11 КЛАС На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
- РОЗМОВА ЗІРКИ З МІСЯЦЕМ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Що сторожиш ти? Я сторожу в тиху нічку гай і поле, луг і річку І сільські хати. Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Хто є в тих хатах? Там сплять діти в постілочках, сон цілує їх по очках Водить мрії в снах. Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Про що мрії ті? […]...
- ПІДСУМОК ЗА ТЕМОЮ ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ – ЯК HE ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ Матеріал уроку. Твори з розділу “Як не любить той край…”. Мета. Систематизувати знання учнів з розділу; розвивати увагу, мислення, пам’ять, зв’язне мовлення; удосконалювати навички свідомого і виразного читання; виховувати повагу до минулого. Хід уроку І. Систематизація і узагальнення знань учнів. 1. Відповіді на запитання. – Як ви зрозуміли назву розділу? Які картини природи рідного краю […]...
- Станси – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Станси (від італ. Stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”. Інколи поняттям “строфа” позначали віршову організацію “високих жанрів, зокрема оди; під стансами (середній жанр) у такому випадку розуміли свого роду […]...
- СТАНСИ Станси (від італ. stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”. Інколи поняттям “строфа” позначали віршову організацію “високих жанрів, зокрема оди; під стансами (середній жанр) у такому випадку розуміли свого роду […]...