ВЕСНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей

“Теплінь. Весна іде!” –

Сказала так бабуся.

Весна іде? Та де?

Коли в вікно дивлюся –

Аж справді йде весна.

Ось стала біля ставу,

Всміхнулася ясна

І кинула купаву.

Купава розцвіла,

На хвилях загойдалась.

Весна ж у ліс пішла,

Ішла і усміхалась.

Дерева ожили!

Весна їх всіх вітала

І листом із поли

Їх рясно обсипала.

Берізці молодій

Сережки почепила,

Билиночці блідій –

Дзвіночок, щоб дзвонила.

Дарунки роздала,

З усіми попрощалась,

І в поле, в степ пішла,

Ішла і усміхалась.

Прийшла. Важкий мішок

З плечей своїх зложила

І тисячі пташок

В широкий степ пустила

І степ загомонів,

Почулись співи, крики.

Взялися до смичків

І коники-музики.

Там перепел: “Ха-вав!”

Там “бу-бу!” над водою.

Цупке щось дерти став

Деркач між осокою.

В повітрі, мов квітки,

Метелики літали.

Гули джмелі, бджілки

І меду скрізь шукали.

Та світу вже весна

Не бачила й не чула,

Давно уже вона

Натомлена заснула.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ВЕСНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей