Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Сапфічна строфа
Сапфічна строфа
Сапфічна строфа – одна з античних строф, різновид різностопної строфи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (VI ст. до н. е.), пізніше вдосконаленої римським поетом Горацієм. Складається з трьох одинадцятискладників та, у четвертому рядку, з адонія. І. Франко, перекладаючи пісні Сапфо, намагався бути не лише еквіритмічним, а й еквілінеарним:
Афродіто, безсмертна Зевесова доню,
Баламутко на ясному троні, тебе я благаю,
Не гніви мою душу, о пані велична,
Горем, журбою.
С. с. в українській поезії зазнає посутньої версифікаційної інтерпретації при збереженні основних ліричних мотивів Сапфо (“Сафо до Афродіти” М. Рильєького, “Сапфо” Людмили Старицької-Черняхівської та ін.).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- САПФО – ТІРТЕЙ. САПФО – ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія *** Барвношатна владарка, Афродіто, Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серце, богине, Але знов прилинь, як колись бувало. – Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог кидала й до мене На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. Так […]...
- АФРОДІТО, БЕЗСМЕРТНА ЗЕВЕСОВА ДОНЮ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Афродіто, безсмертна Зевесова доню, Баламутко на ясному троні, тебе я благаю, Не гніти мою душу, о пані велична, Горем, журбою. О, зійди, як не раз на мої ти благання Відмикала, стурбована, брами палати, З золотого батьківського дому до мене Ти приходжала… “І чого тобі треба, душе ти шалена? І кого тобі маю в солодкі обійми […]...
- Строфа Строфа (грецьк. strophe – поворот, зміна, коло) – фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістова завершеність тощо). Проте безпідставно ототожнювати С. з будь-яким версифікаційним елементом, зокрема з римуванням, бодай тому, […]...
- Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та “алкеїв десятискладник”, в якому наявні два дактилі та два хореї (-∪∪-∪∪-∪ – -). А. с. запроваджена еллінським поетом Алкеєм (VII-VI […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Утворюється безперервний ланцюг рим, що охоплює увесь твір. Кожна рима – потрійна, крім першої та останньої строфи. […]...
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення , що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської – повтор, поворот) має кілька значень, одне з них наступне: вірш – це ритмічно організована мова з метою посилення її […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- “Онєгінська” строфа – “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ “Онєгінська” строфа Будівельний матеріал роману складається з 14 рядків 4-стопного ямбу з римуванням: Ab Ab CCdd EffE Gg. (великі літері позначають жіночі рими, маленькі – чоловічі). Зазвичай перший чотиривірш визначає тему, другий – її розвиток, третій – кульмінацію, а двовірш – кінцівка. Така складна будова робить строфу “віршем у вірші”, який пов’язаний із загальним твором, […]...
- “БАРВНОШАТНА ВЛАДАРКО, АФРОДІТО…” – Сапфо (кінець VII – початок VI ст. до н. е.) – ПОЕТИЧНИЙ УСЕСВІТ КОХАННЯ – Античність * * * Барвношатна владарко, Афродіто, Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серця, богине, Але знов прилинь, як колись бувало. Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог2 кидала й до мене На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ – ЛЮДИНА ТА її СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ – 8 клас 1. Найдавніші пам’ятки літератури. 2. Міфологія давніх греків. 3. Загадки легендарного співця (Гомер – легендарний основоположник європейської Літератури). 4. Велична пісня геройства й мужності. 5. Довгий шлях додому (образ Одіссея в поемі Гомера “Одіссея”). 6. Гімн красі, радощам життя і коханню в поезіях Сапфо та Анакреонта. 7. “Той, хто понад усе шанував людей” (образ Прометея […]...
- Скорочено – УСІ ГОВОРЯТЬ: “ВІН НАВІКИ ЗГИНУВ!”… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 10 КЛАС Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною: “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку, Чи хто мені стискає дружньо руку, Чи […]...
- ГЕРОЙ І АВТОР ПОЕМИ ДЖ. Г. Н. БАЙРОНА “ПАЛОМНИЦТВО ЧАЙЛЬД ГАРОЛЬДА”: ПОДІБНІСТЬ І ВІДМІННІСТЬ. ОСОБЛИВОСТІ ВІРШОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРУ (СПЕНСЕРОВА СТРОФА). СПЕЦИФІКА ЗОБРАЖЕННЯ ОБРАЗУ ГЕТЬМАНА В ПОЕМІ БАЙРОНА “МАЗЕПА” (ОГЛЯДОВО): МОНОЛОГ ГЕРОЯ, ДИНАМІКА ОБРАЗУ, РОМАНТИЧНИЙ ПЕЙЗАЖ ЯК ЗАСІБ УВИРАЗНЕННЯ ОБРАЗУ ТА ІН. – РОМАНТИЗМ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про подібність і відмінність героя та автора поеми Дж. Г. Н. Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда”; уміння визначати особливості віршової організації твору; знання про специфіку зображення образу українського гетьмана в поемі Байрона “Мазепа”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення до сповідування загальнолюдських цінностей); […]...
- Короткий переказ – Ой ти, дівчино, з горіха зерня – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – […]...
- Пахтять кульбаби золоті меди – ВАСИЛЬ СТУС Пахтять кульбаби золоті меди І, ніби хмарка бурштинова, бджоли Злітаються до мене знадокола І прозначають трачені сліди. І вже нема ні щастя, ні біди, А тільки світ, тугим пойнятий гудом, А тільки лет, що зветься творчим трудом, А тільки клич: живи, але не жди. І не марнуй чеканням плинних днів І не гніви Господнього веління. […]...
- Альбомна лірика Альбомна лірика – вірші переважно салонного гатунку чи суто інтимного призначення, започатковані у французькій поезії (мадригал, рондо). Вони з’являлися і в українській ліриці (Я. Головацький, “В альбом Ізмаїлу Срезневському”, І. Франко, “В альбом пані О. М.”, особливо – у доробку В. Пачовського і та ін.), маючи передовсім коло приватних інтересів та рефлексій. Подеколи А. л. […]...
- ПРОЩАЙ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ – Хрестоматія з зарубіжної літератури Вже скоро, Франціє. Я подих смерті чую, О мати дорога! Нехай твоє ім’я, Ім’я улюблене останнім прокажу я. Чи хто любив тебе відданіше, як я? Я вихваляв тебе, не вміючи читати, Нині, в смертну мить, знесилений украй, Про тебе буду я, конаючи, співати, Ти ж пошануй мене сльозою і – прощай! Як десять королів прийшли […]...
- Лорелея – Гійом Аполлінер Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелее очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ – 5 клас 1. Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. 2.Індійська народна казка “Фарбований шакал”. 3.Японська народна казка “Момотаро, або Хпопчик-Персик”. 4. Пригоди Хлопчика-Мізинчика (за японською народною казкою “Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик”). 5. Дивовижний художник Малян (за китайською народною казкою “Пензлик Маляна”). 6. Сміливий Сіндбад-Мореплавець (за арабською народною казкою “Сіндбад-Мореплавець” (третя подорож)). 7. Дружба – найголовніша запорука порятунку (за […]...
- ЛОРЕЛЕЯ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР – 11 КЛАС Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя […]...
- Як поводитися, щоб тебе поважали? (За казкою братів Грімм “Пані Метелиця”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ – 5 клас Людина, живучи у суспільстві, спілкується з іншими. Але стосунки завжди бувають різними. Чому одних людей поважають, а інших – ні? З чим це пов’язано? Гадаю, що передусім ставлення до людини залежить від її поведінки. Завжди приємно спілкуватися з вихованою, чемною, делікатною людиною. А грубість і невихованість ніколи не привертає нічиїх симпатій. По-друге, повагу викликають люди […]...
- Епіграма Епіграма (грецьк. epigramma – напис) – жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу Е, вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. До Е. зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, […]...
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- ГАЗЕЛІ – ГАФІЗ – 8 КЛАС Серце – скинія святині: для любові тихий храм. Очі – дзеркало, щоб любо відбивалася ти там. Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя: Ти – єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я. Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат, Де й зефір не сміє віять, а побожно йде назад?! Як колись […]...
- НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ – ІВАН ФРАНКО *** Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому яких нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїздних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- ТІРТЕЙ. САПФО – ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія У Стародавній Греції поезія була невіддільна від співу, музичного супроводу й інколи навіть танцю. Давньогрецький поет повинен був суміщати в собі й автора слів, і композитора, і диригента хору. Та й сама назва – “лірика” – походить від назви музичного інструменту – “ліри”, адже раніше поезія виконувалась під її акомпанемент. Пізніше поезія звільнилася від впливу […]...
- ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТ САПФО. ЗВЕРНЕННЯ ДО БОГИНІ КОХАННЯ У ВІРШІ “ДО АФРОДІТИ” (“БАРВНОШАТНА ВЛАДАРКО, АФРОДІТО…”) – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: ознайомити учнів із відомостями про життя Сапфо, коротко охарактеризувати її творчість, проаналізувати гімн “До Афродіти” (“Барвношатна владарко, Афродіто…”); розвивати навички аналізу ліричного твору, вміння давати характеристику ліричному герою вірша; виховувати естетичний смак, прищеплювати інтерес до античної літератури. Обладнання: хрестоматія, пам’ятка “Як оцінити виразне читання” (на дошці), репродукції картин Рафаеля “Сапфо” (фрагмент фрески “Парнас”), Лоуренса […]...
- А хто, хто Миколая любить – Творча робота з української мови Святий отче Миколаю, Я тебе благаю: Не обмини мою хатину, Щось поклади під подушину. Це перший дитячий віршик, який я могла вивчити напам’ять і по-дитячому розказати, коли була маленькою. Довго не могла заснути тієї морозяної місячної ночі напередодні свята. Все вдивлялася у вікно, на двері, чи не йде Миколай до мене, чи почув він мої […]...
- Не кидай матері! – Із циклу “В казематі” – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО “Не кидай матері!” – казали, А ти покинула, втекла. Шукала мати – не найшла, Та вже й шукати перестала, Умерла плачучи. Давно Не чуть нікого, де ти гралась; Собака десь помандрувала, І в хаті вибито вікно. В садочку темному ягнята Удень пасуться. А вночі Віщують сови та сичі І не дають сусідам спати. І твій […]...
- Людину визначають її вчинки (за казкою братів Грімм “Пані Метелиця”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ – 5 клас Як відомо, вчинки людей бувають різними. Від чого це залежить? Мабуть, не помилюся, коли скажу, що від безлічі причин. Насамперед, від того, якою є людина: доброю чи злою, порядною чи лицемірною, чесною чи брехливою. А ще – від її виховання і того способу життя, який вона сповідує. Ця тема хвилює не одне покоління людей. Часто […]...
- КРИМ В ЖИТТІ І ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ Терени Криму сприяли розвою таланту багатьох митців, серед яких почесне місце посідає Олександр Олесь. М. Грушевський свого часу визнав його “найбільшим з нині живущих поетів України” [4, с. 196]. Ім’я “українського Гейне” [3, с. 12] довгі роки було майже невідоме широкому загалові, позаяк 1918 р. Олесь назавжди покинув Батьківщину. Літературний дебют Олеся відбувся 1904 р. […]...
- ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ – БРАТИ ГРІММ – 5 КЛАС Одна мати мала двох доньок. Перша була добра та працьовита, друга – лінива та зла. Мати ліниву любила, а працьовиту шпиняла. Якось працьовита донька пряла всю ніч, задрімала та вколола собі пальця веретеном. Пішла до колодязя змити кров та сонна у той колодязь упала. Але не втопилася, а потрапила до чудової краї ни. Пішла собі. […]...
- ЕПІТАЛАМА Епіталама (від грец. έπΙθαλάμΙοζ – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походження епіталама веде від фольклорних обрядових пісень. Появу її літературної форми датують приблизно […]...
- Епіталама – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ ЕпіталамА (від грец. Έπιθαλάμιοζ – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походження епіталама веде від фольклорних обрядових пісень. Появу її літературної форми датують приблизно […]...
- Скорочено – ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ… – ІВАН ФРАНКО – 10 КЛАС Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- І3 “КНИГИ ПІСЕНЬ”: БЛАГОСЛОВЕННІ МІСЯЦЬ, ДЕНЬ І РІК… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 61) Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила, Лук і стріла, що серце поразила, І рана, що пройшла в його тайник. Благословенні всі рази, коли я Ім’я моєї […]...
- Мезостих Мезостих (грецьк. meson – посередині та strichos – віршовий рядок) – вірш, у якому серединні літери приховують певне ім’я або втаємничують певне значення, розглядається як різновид акровірша. Досить рідкісна форма у новітній українській поезії, спостережена, зокрема, у творчості В. Самійленка: […] Щоб зараз же тебе пізнав люд! Мила І гарна ти, що й кращої нема, […]...
- Чим відрізняється солянка від розсольнику Перші страви на основі наваристого і смачного бульйону люблять практично всі. Російська кухня багата рецептами супів, для приготування яких використовуються самі різні продукти: овочі, крупи, макаронні та м’ясні вироби. Особливої??уваги заслуговують розсольник і солянка – перші страви з додаванням солоного огірка. Кожен з цих супів смачний по-своєму. Незважаючи на те, що в своєму складі обидва […]...
- Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм – Твір Зарубіжна література Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі (починок упав у криницю) головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила […]...