ЛОРЕЛЕЯ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР – 11 КЛАС
Жила у Бахарасі білявка чарівна
Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона
І врешті сам єпископ позвав її на суд
Та виправдати мусив через її красу
О Лорелеє очі у тебе як смарагд
Хто вчив тебе чаклунства який великий маг
Прокляті в мене очі проклята я сама
Хто в очі ті загляне тому життя нема
У них не самоцвіти пекельнії вогні
В огні в огні спаліте ті чари навісні
В тім полум’ї шаленім і я старий горю
Хай судить тебе інший а я програв цю гру
Не смійся превелебний молися небесам
Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам
Поїхав мій коханий у чужодальній світ
Спали мене благаю мені немилий світ
Болить у мене серце то мабуть не к добру
Сама на себе гляну вже знаю що помру
Болить у мене серце відколи я сама
Болить у мене серце бо милого нема
Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій
Ведіть цю божевільну в дівочий монастир
О Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал
Іди іди в черниці забудеш марний жаль
І рушили в дорогу вони учотирьох
І плакалась небога до провожатих трьох
Пустіть мене молю вас на верх тії скали
Нехай ще раз спогляну на замок мій згори
Нехай ще раз побачу свій образ у воді
А потім прилучуся до дів святих і вдів
Вже коси золотаві на вітрі розплелись
Вернися Лорелеє гукали їй вернись
Ви бачите по Рейну там човничок пливе
А в човні тім мій милий і він мене зове
Вертається мій милий у мене серце мре
Не стямилась причинна шубовснула у Рейн
Побачила свій образ то і сама вмирай
Ті сонячнії коси ті очі як смарагд
Переклад М. Лукаша
Related posts:
- Лорелея – Гійом Аполлінер Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелее очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя […]...
- МАНДРІВНИК – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР Я в двері стукаю і плачу одчиніть Мінливе це життя мов зрадний нурт Евріпу Як хмари нурились хисткою мілиною З сирітським кораблем в безодню огневиць Те каяття німе ті голосні жалі Ти пам’ятаєш Ті риби вигнуті ті понадморські квіти Була як море ніч Куди впадали ріки Я пам’ятаю я-то пам’ятаю Одного вечора я завітав якось […]...
- Пісня нелюбого – Гійом Аполлінер Полеві Леото Коли співав я цей псалом У році дев’ятсот і третім Не знав я що моя любов Неначе фенікс після смерті Огненної воскресне знов В передній лондонську туманну Зустрівсь мені один лайдак Геть схожий на мою кохану І зирконув на мене так Що я від сорому зов’янув За босяком я йшов слідком За свистуном […]...
- ЗОНА – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” Старовина обридла нам безмежно Ти чуєш бекають мости пастушко Ейфелева вежо У печінках сидять антична Греція і Рим Автомобіль і той здається тут застарим Тільки релігія в нас залишилась нова-новісінька Проста як аеропортівський ангар як трамвайна вісімка Тільки християнство в Європі не встигло ще оепопеїться I папа Пій являє тип наймодернішого європейця […]...
- АПОЛЛІНЕР, Гійом (1880 – 1918) АПОЛЛІНЕР, Гійом (Apollinaire, Guillaume – 26.08.1880, Рим – 09.11.1918, Париж) – французький поет. Апполінер проголосив XX ст. початком нової ери в історії людства й культури, що вимагала й нової свідомості – “дослідження і пошуку істини”. Він утверджував новаторські принципи: повернення до природи, однак не “копіювання” її, поетику “здивування”, звільнення духу мистецтва від […]...
- ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь Печальні ваші імена Як у церквах ходи луна Б’ють […]...
- ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР (1880-1918) У березні 1902 року на сторінках французьких газет уперше з’явилось ім’я Гійома Аполлінера. Саме так, переробивши на французький кшталт перше й останнє із своїх імен, підписався під оповіданням “Ерееіарх” Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Позашлюбний син російської підданої Ангеліки Костровицької та італійського офіцера Франческо д’Аспермона, він народився в Римі 26 серпня 1880 року. Батько Ангеліки, поляк за […]...
- ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР – Життя і творчість письменника (1880-1918) На початку XX століття французька поезія почала розширювати коло своїх художніх пошуків. Гійом Аполлінер, як у фокусі, зібрав художні імпульси, що йшли з минулого, і багато в чому визначив розвиток французької поезії на десятиріччя вперед. Справжнє ім’я поета – Вільгельм Аполінарій Костровицький. Народився він у Римі в 1880 році, його рідними мовами були польська […]...
- Гійом Аполлінер (1880-1918) Гійом Аполлінер (справжнє ім’я Вільгельм Аполлінарій Костровицький) (1880-1918) стоїть біля витоків французької поезії ХХ століття. Особлива емоційність віршів Аполлінера естетизує області діяльності людини, що вважалися до того непоетичними. Аполлінер радив сучасним поетам звертатися до романного досвіду. Він орієнтує вірш на асоціативний образ, вводить у тканину тексту некнижкові слово, поетичність підтримується як за допомогою рими, так […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Гійом АПОЛЛІНЕР – МИКОЛА ЛУКАШ Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША Царя небесного харцизе Високорогий сатано Не гордимося ми в підлизи Жери-но сам своє лайно Воно нам в пельку не полізе Крамарю грецький просмердівсь Ти тюлькою на честь ісламу І палями обгородивсь Швидка напала твою маму І ти в дрислинах уродивсь Подільський кате струп’я вкрило Тобі все тіло мов шпориш Конячий […]...
- “МІСТ МІРАБО” – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ Досить рідко трапляються одержимі винахідництвом реформатори (Аполлінер – один із найсміливіших з-поміж них), які б не тільки дорожили заповітами минулого, а й плекали традиції перед тим, як наважитися на значні перетворення. Тож аполлінерівське самовизначення: “Я завжди був не руйнатором, а будівничим” – має всі підстави на життя. Спочатку Аполлінер виступив далеким спадкоємцем середньовічних трубадурів або […]...
- “КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ” (“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”) – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ Навіть па фронті Аполлінер не забував про те, що він – поет. Повоєнна збірка “Каліграми. Вірші Миру і Війни” (1918) засвідчила про пошуки нових поетичних форм. Слово “каліграма” – авторський неологізм (і тут новаторство!) самого Аполлінера, і походить від слів “каліграфія” (грец. гарний почерк) та “ідеограма* (так називалися в той час подібні вірші). Каліграма Г. […]...
- ГАЗЕЛІ – ГАФІЗ – 8 КЛАС Серце – скинія святині: для любові тихий храм. Очі – дзеркало, щоб любо відбивалася ти там. Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя: Ти – єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я. Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат, Де й зефір не сміє віять, а побожно йде назад?! Як колись […]...
- Леготе-вітре з коханого краю – ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – ХАФІЗ * * * Леготе-вітре з коханого краю! Ой, принеси мені, щиро благаю, Пахощів амбри з коси ароматної Любки моєї. Заприсягнуся я нею самою: Все, що захочеш, ти зробиш зо мною, Лиш принеси мені вістку од неї, Любки моєї. Може, й для тебе обвіяти милу Буде важке і заказане діло? – Ну, то привій порошинку з […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас До теми “Творчість письменників P. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Г. Лорки” 1. Хто викликав у Р. М. Рільке інтерес до слов’янсысого світу, Росії та України зокрема? 2. Яка країна стала “останньою обраною батьківщиною” Р. Рільке? 3. Скільки етапів виокремлюють дослідники у творчості Р. М. Рільке? Назвіть знакові твори цих періодів. Три. Перший – “Книга […]...
- ПЛАНИ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас Поетичні новації Гійома Аполлінера I. Суть поетичної реформи Г. Аполлінера. (Суть поетичної реформи Аполлінера у новому підході до розуміння поезії. Він пропонував вважати її засобом “пізнання життя”. Метою поета було передусім прагнення наблизити поезію до життя. Він не обмежувався естетичною програмою певного літературного напряму чи течії, використовуючи елементи поетики романтизму і реалізму, символізму, кубізму та […]...
- МІЙ ДУХ ЯК НІЧ… – ДЖОРДЖ ГОРДОН БАЙРОН – 9 КЛАС Мій дух як ніч. О, грай скоріш! Я ще вчуваю арфи глас, Нехай воркує жалібніш І тішить слух в останній час. Як ще надія в серці спить, Її розбудить віщий спів. Як є сльоза, вона збіжить, Поки мій мозок не згорів. Але суворо й смутно грай, Додай жалю в свій перший звук. Молю тебе, заплакать […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас 1.Г. Аполлінер. Психологічний портрет митця. 2. Поетичні новації Гійома Аполлінера. 3. “…Палюча ліра болючі пальці обпіка” (за інтимною лірикою Г. Аполлінера). 4. Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”). 5.Художні особливості вірша Г. Аполлінера “Міст Мірабо”. 6. Р. М. Рільке та Україна. 7. “Сонети до Орфея” Р. М. Рільке як […]...
- Скорочено – ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 6 КЛАС Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що, болить?” – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма, – Безпощадній […]...
- Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас Поезію Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” дослідники називають літературною пам’яткою Першої світової війни. Твір увійшов у другу частину збірки “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, написану під враженнями від бойових дій Першої світової. 1915 року Аполлінер іде добровольцем на фронт, де одержує тяжке поранення в голову. Після демобілізації повертається в Париж і продовжує активну творчу […]...
- Скорочено – ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – 8 КЛАС Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться… Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поможуть сльози горю, Серцю легше буде; Хто щасливим був часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують долі: Чи […]...
- Найрідніша людина – ІІ варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Для кожної людини найріднішою людиною є мати. Жінка, яка дала тобі життя, пестила, годувала, ночей не досипала. Мати віддасть здоров’я своє і навіть життя, аби дитині було краще. Стати матір’ю – це найсвятіший дар і обов’язок жінки. Є легенда про безмежну любов матері. Вона називається “Серце матері”. В ній розповідається історія матері та сина. Кохана […]...
- Ти не моя! – Микола Вороний Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти не моя. Нехай у грудях ти чудове серце маєш, І серце те усіх звабля Бо всіх до нього ти ласкаво пригортаєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти […]...
- ДО БОГІВ ПОДІБНИЙ… – САПФО – 8 КЛАС До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий, сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадливий усміх: від нього в мене Серце перестало б у грудях битись; Тільки образ твій я побачу – слова Мовить не можу. І язик одразу німіє, й прудко Пробігає пломінь тонкий по тілу. У вухах чути […]...
- Скорочено – ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ… – ІВАН ФРАНКО – 10 КЛАС Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – О. ДОВЖЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 РОКІВ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1. Краса людини і природи в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна”. 2.Колоритні характери українців у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна”. 3.”Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє” (за кіноповістю О. Довженка “Зачарована Десна”), 4.Феномен унікальності кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” серед інших автобіографічних творів. 5. Засудження війни в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні”. […]...
- Святиня – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким,- Квітчаною головою Схилися до неньки. “П ести мене, моя нене, Як малу дитину, Я твойого, нене, лона Довіку не кину ” . – ” Ой покинеш, моя доню, Далебі, покинеш, У чужий край, в чужі […]...
- ДОСВІТНІ ОГНІ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила. Погасли вечірні огні; Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч покорила. Хто спить, хто не спить, – покорись темній силі. Щасливий, хто сни має милі! Від мене сон милий тіка… Навколо темнота тяжка, Навколо все спить, як в могилі. Привиддя лихі мені душу гнітили, Повстати […]...
- FINALE – Микола Вороний Шість літ щодня надіятись і ждати, Шість літ в огні горіть і не згорать, Удари стріл з руки коханої приймати І все прощать!.. Свій біль тяжкий я переміг любов’ю, Для неї всі образи переміг, І виспівав тебе, омивши серце кров’ю, Потоком сліз. Зорій же ти, мій образе пречистий! В тобі я власну мрію покохав… Благословен […]...
- Скорочено – ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 8 КЛАС Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило, Поливали сльози… чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?.. Не питали б […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька… Як скло, вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко І понесе вода. Журюся й я над річкою… […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, співаючи, Мов пташка без волі… Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?.. Тяжко мені сиротою На сім світі жити: Свої люде – мов чужії, Ні з ким говорити; […]...
- Віють вітри, віють буйні – МАРУСЯ ЧУРАЙ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльзи не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде… Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, […]...
- НЕ ЗНАЮ, ЩО СТАЛО ЗО МНОЮ.. – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ – 9 КЛАС Не знаю, що стало зо мною, Сумує серце моє, – Мені ні сну, ні спокою Казка стара не дає. Повітря свіже – смеркає, Привільний Рейн затих; Вечірній промінь грає Ген на шпилях гірських. Незнана красуня на кручі Сидить у самоті, Упали на шати блискучі Коси її золоті. Із золота гребінь має, І косу розчісує ним, […]...
- БАЛАДА ПРО ЧОРНУ ТУГУ – ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА – 11 КЛАС Клюють півні темний обрій, Ніяк сонця не знаходять; Самотина Горова Із гори крутої сходить. Пахне кіньми і тінями Її тіло, лите з бронзи, Груди, два курні ковадла, Круглим жалем тужать-стогнуть. “Самотино, що шукаєш, Чом блукаєш самотою?” “Чом блукаю, сама знаю, Що тобі до мого болю? Я шукаю в цьому краї Саму себе, свою долю”. “Самотино, […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе останню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’югь від тебе […]...
- Твої листи завжди пахнуть – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій […]...
- Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей, А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе […]...
- Тобі одній, намріяна царівно – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні; Тобі одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні. Моє життя веде мене нерівно – То на вершини, то в яри страшні, – Та скрізь душа співає переливно Про очі безтілесні і ясні. У городі, де грають струни п’яні, Де вічний шум, де вічна […]...
- Скорочено – ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава, Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над землею летять літа, Дніпро висихає, Розсипаються могили, Високі могили – Твоя слава… і про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить, Ніхто й не покаже, Де ти стояв? чого стояв? І на сміх не […]...