Home ⇒ 👍Література ⇒ Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Гійом АПОЛЛІНЕР – МИКОЛА ЛУКАШ
Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Гійом АПОЛЛІНЕР – МИКОЛА ЛУКАШ
Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША
Царя небесного харцизе
Високорогий сатано
Не гордимося ми в підлизи
Жери-но сам своє лайно
Воно нам в пельку не полізе
Крамарю грецький просмердівсь
Ти тюлькою на честь ісламу
І палями обгородивсь
Швидка напала твою маму
І ти в дрислинах уродивсь
Подільський кате струп’я вкрило
Тобі все тіло мов шпориш
Конячий зад свиняче рило
Побережи дурний свій гріш
На масті та святе курило
Related posts:
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Юліан ТУВІМ – МИКОЛА ЛУКАШ Юліан ТУВІМ (1894-1953) ПОЕТИ, ЗІБРАВШИСЬ ЮРБАМИ В КАВ’ЯРНЯХ, ОБГОВОРЮЮТЬ НОВИЙ ЗБІРНИК ВІРШІВ По-перше, Вірші недовершені, По-друге, Все недолуге, По-третє, Як у газеті, По-четверте, Утерте, По-п’яте, Нуднувате, По-шосте, Надто просте, По-сьоме, Давно знайоме, По-восьме, Незносне, По-дев’яте, Ми читали через п’яте-десяте, По-десяте, Див. по-дев’яте, По-одинадцяте, Дурного не переіначите, По-дванадцяте-дев’ятнадцяте, Так і ми вмієм квацяти, По-двадцяте, Крадене все […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Джованнi БОКАЧЧО – МИКОЛА ЛУКАШ Джованнi БОКАЧЧО (1313 – 1375) Канцони з “ДЕКАМЕРОНА” І Я так пишаюсь iз своєї вроди, Що не знайду повiк У iншому коханнi насолоди. У себе гляну – бачу я тi чари, Шо вид їх душу втiхою сповняє, Нi давнi згадки, нi новiї мари,- Нiщо розкошiв тих не проганяє. Краси такої бiльш нiде немає, І я […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Райнер Марiя РІЛЬКЕ – МИКОЛА ЛУКАШ Райнер Марiя РІЛЬКЕ (1875 – 1926) Із “Сонетів до Орфея” Свiчада: ще жоден знавець у свiтi Не дослiдив як слiд вашу суть, А ви ж по сутi дiрками в ситi Обсотуєте частокiлля часу. Ви цвиндрите показ у пустку, в безвiкнiсть, У нiвець, де никне вечiрня вiть, І люстра у вашу б’є непроникнiсть Шiстнадцятирiжжям, чи як […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Фелікс Лопе де ВЕГА Карпіо – МИКОЛА ЛУКАШ Фелікс Лопе де ВЕГА Карпіо (1562-1635) Сонети з комедiї “СОБАКА НА СІНІ” *** Я помiчала тисячу разiв – Вродливий i розумний Теодоро; Вiн був би втiхою моєму зору, Якби не мур, що стан мiж нами звiв. Амур – могутнiй владар, бог богiв, Але свого не зраджу я гонору: Сама себе я стримаю суворо Вiд недостойних […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. ТАНКА ПОЕТІВ VІІІ-ХVІІІ ст. – МИКОЛА ЛУКАШ Мацуо БАСЬО (1644-1694) ХОККУ *** На голій гілці Самотній ворон тихо старіє. Осінній вечір. *** Як шумить-гуде банан, Як у кадуб капа дощ, – Чую цілу ніч. *** Холод, ніч, нудьга… Чути плюскоти весла Десь од берега. ВДАЧА Оттакий я єсть: Глянь на росяні дзвонки – То й сніданок весь. *** Пущу коня вбрід – […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. ХОККУ ПОЕТІВ ХVІІ – ХVІІІ ст ХОККУ ПОЕТІВ ХVІІ – ХVІІІ ст. *** В Кісагаті – ах! – Там мімоза, “сум-краса”, Під дощем дріма. *** Крилечками мах! Що, скажи, метелику, Бачиш ти у снах? ПО ВОДУ Наберу в сябра: Уночі повій повивсь Круг мого цебра. *** Світ наш, як роса: Тут, на кладовищі, Ясно все і вся. *** Нічого не чув: […]...
- “КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ” (“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”) – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ Навіть па фронті Аполлінер не забував про те, що він – поет. Повоєнна збірка “Каліграми. Вірші Миру і Війни” (1918) засвідчила про пошуки нових поетичних форм. Слово “каліграма” – авторський неологізм (і тут новаторство!) самого Аполлінера, і походить від слів “каліграфія” (грец. гарний почерк) та “ідеограма* (так називалися в той час подібні вірші). Каліграма Г. […]...
- ЗОНА – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” Старовина обридла нам безмежно Ти чуєш бекають мости пастушко Ейфелева вежо У печінках сидять антична Греція і Рим Автомобіль і той здається тут застарим Тільки релігія в нас залишилась нова-новісінька Проста як аеропортівський ангар як трамвайна вісімка Тільки християнство в Європі не встигло ще оепопеїться I папа Пій являє тип наймодернішого європейця […]...
- ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР (1880-1918) У березні 1902 року на сторінках французьких газет уперше з’явилось ім’я Гійома Аполлінера. Саме так, переробивши на французький кшталт перше й останнє із своїх імен, підписався під оповіданням “Ерееіарх” Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Позашлюбний син російської підданої Ангеліки Костровицької та італійського офіцера Франческо д’Аспермона, він народився в Римі 26 серпня 1880 року. Батько Ангеліки, поляк за […]...
- Лорелея – Гійом Аполлінер Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелее очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя […]...
- ЛОРЕЛЕЯ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР – 11 КЛАС Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя […]...
- Пісня нелюбого – Гійом Аполлінер Полеві Леото Коли співав я цей псалом У році дев’ятсот і третім Не знав я що моя любов Неначе фенікс після смерті Огненної воскресне знов В передній лондонську туманну Зустрівсь мені один лайдак Геть схожий на мою кохану І зирконув на мене так Що я від сорому зов’янув За босяком я йшов слідком За свистуном […]...
- МАНДРІВНИК – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР Я в двері стукаю і плачу одчиніть Мінливе це життя мов зрадний нурт Евріпу Як хмари нурились хисткою мілиною З сирітським кораблем в безодню огневиць Те каяття німе ті голосні жалі Ти пам’ятаєш Ті риби вигнуті ті понадморські квіти Була як море ніч Куди впадали ріки Я пам’ятаю я-то пам’ятаю Одного вечора я завітав якось […]...
- ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь Печальні ваші імена Як у церквах ходи луна Б’ють […]...
- АПОЛЛІНЕР, Гійом (1880 – 1918) АПОЛЛІНЕР, Гійом (Apollinaire, Guillaume – 26.08.1880, Рим – 09.11.1918, Париж) – французький поет. Апполінер проголосив XX ст. початком нової ери в історії людства й культури, що вимагала й нової свідомості – “дослідження і пошуку істини”. Він утверджував новаторські принципи: повернення до природи, однак не “копіювання” її, поетику “здивування”, звільнення духу мистецтва від […]...
- ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР – Життя і творчість письменника (1880-1918) На початку XX століття французька поезія почала розширювати коло своїх художніх пошуків. Гійом Аполлінер, як у фокусі, зібрав художні імпульси, що йшли з минулого, і багато в чому визначив розвиток французької поезії на десятиріччя вперед. Справжнє ім’я поета – Вільгельм Аполінарій Костровицький. Народився він у Римі в 1880 році, його рідними мовами були польська […]...
- Гійом Аполлінер (1880-1918) Гійом Аполлінер (справжнє ім’я Вільгельм Аполлінарій Костровицький) (1880-1918) стоїть біля витоків французької поезії ХХ століття. Особлива емоційність віршів Аполлінера естетизує області діяльності людини, що вважалися до того непоетичними. Аполлінер радив сучасним поетам звертатися до романного досвіду. Він орієнтує вірш на асоціативний образ, вводить у тканину тексту некнижкові слово, поетичність підтримується як за допомогою рими, так […]...
- “МІСТ МІРАБО” – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ Досить рідко трапляються одержимі винахідництвом реформатори (Аполлінер – один із найсміливіших з-поміж них), які б не тільки дорожили заповітами минулого, а й плекали традиції перед тим, як наважитися на значні перетворення. Тож аполлінерівське самовизначення: “Я завжди був не руйнатором, а будівничим” – має всі підстави на життя. Спочатку Аполлінер виступив далеким спадкоємцем середньовічних трубадурів або […]...
- ПЕРЕКЛАДАЧ МИКОЛА ЛУКАШ Чи то бувальщина, чи то небилиця: розповідають, що майбутній поліглот, який володів 18 мовами, до чотирирічного віку не розмовляв, а потім раптом зник із дому, і через якийсь час був знайдений… у циганському таборі. Можливо, все це лише красива, романтична легенда, але вона надзвичайним чином висвітлює загадкову й таємничу натуру одного з наших непізнаних геніїв, […]...
- Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...