Home ⇒ 👍Література ⇒ ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР
ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР
О постаті убиті любі
О дорогі розквітлі губи
Міє Мареє
Єтто Лорі
Анні і ти Маріє
Де ви дівчата
Я вас питаю
Та біля водограю
Що плаче й кличе
Голубка маревіє
Душа моя в тремкій напрузі
Де ви солдати мої друзі
Де ви Бійї Даліз Реналь
Печальні ваші імена
Як у церквах ходи луна
Б’ють відгомоном до небес
Ви в сонну воду глядитесь
І погляд ваш вмирає десь
Де Брак де Макс Жакоб Дерен
Що в нього очі як той Рейн
Де милий Кремніц волонтер
Вже може їх нема тепер
Душа ятриться з непокою
1 водограй рида зі мною
А як вони іще живі
Десь б’ються на Північнім фронті
Тим олеандри всі в крові
І сонце ранене в траві
На багрянистім горизонті
Переклад М. Лукаша
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- “КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ” (“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”) – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ Навіть па фронті Аполлінер не забував про те, що він – поет. Повоєнна збірка “Каліграми. Вірші Миру і Війни” (1918) засвідчила про пошуки нових поетичних форм. Слово “каліграма” – авторський неологізм (і тут новаторство!) самого Аполлінера, і походить від слів “каліграфія” (грец. гарний почерк) та “ідеограма* (так називалися в той час подібні вірші). Каліграма Г. […]...
- Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас Поезію Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” дослідники називають літературною пам’яткою Першої світової війни. Твір увійшов у другу частину збірки “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, написану під враженнями від бойових дій Першої світової. 1915 року Аполлінер іде добровольцем на фронт, де одержує тяжке поранення в голову. Після демобілізації повертається в Париж і продовжує активну творчу […]...
- Г. АПОЛЛІНЕР “ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”. РЕАКЦІЯ АПОЛЛІНЕРА НА СИМВОЛІЗМ, СТВЕРДЖЕННЯ АКТИВНО-ТВОРЧОГО СТАВЛЕННЯ ЖИТТЯ – ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про модерністську літературу та про творчість Г. Аполлінера; уміння аналізувати ліричний твір; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційні: уміння самостійно знаходити потрібну інформацію та презентувати її; здоров’язбережувальні: розуміння необхідності здорового способу життя; загальнокультурні: прагнення до […]...
- Твір на тему: Тема вічної пам’яті у віршах Гійома Аполлінера “Міст Мірабо” та “Зарізана голубка і водограй” Бодлер збирає пізні квіти романтизму… Бунтівничий дух властивий не тільки його поезії, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалася йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Поет не приймає такий світ, він прагне оновити його. Саме це зумовило його активну участь у революції 1848 р. Збірка […]...
- Лорелея – Гійом Аполлінер Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелее очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя […]...
- ЛОРЕЛЕЯ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР – 11 КЛАС Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя […]...
- МАНДРІВНИК – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР Я в двері стукаю і плачу одчиніть Мінливе це життя мов зрадний нурт Евріпу Як хмари нурились хисткою мілиною З сирітським кораблем в безодню огневиць Те каяття німе ті голосні жалі Ти пам’ятаєш Ті риби вигнуті ті понадморські квіти Була як море ніч Куди впадали ріки Я пам’ятаю я-то пам’ятаю Одного вечора я завітав якось […]...
- ЗОНА – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” Старовина обридла нам безмежно Ти чуєш бекають мости пастушко Ейфелева вежо У печінках сидять антична Греція і Рим Автомобіль і той здається тут застарим Тільки релігія в нас залишилась нова-новісінька Проста як аеропортівський ангар як трамвайна вісімка Тільки християнство в Європі не встигло ще оепопеїться I папа Пій являє тип наймодернішого європейця […]...
- Пісня нелюбого – Гійом Аполлінер Полеві Леото Коли співав я цей псалом У році дев’ятсот і третім Не знав я що моя любов Неначе фенікс після смерті Огненної воскресне знов В передній лондонську туманну Зустрівсь мені один лайдак Геть схожий на мою кохану І зирконув на мене так Що я від сорому зов’янув За босяком я йшов слідком За свистуном […]...
- ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР (1880-1918) У березні 1902 року на сторінках французьких газет уперше з’явилось ім’я Гійома Аполлінера. Саме так, переробивши на французький кшталт перше й останнє із своїх імен, підписався під оповіданням “Ерееіарх” Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Позашлюбний син російської підданої Ангеліки Костровицької та італійського офіцера Франческо д’Аспермона, він народився в Римі 26 серпня 1880 року. Батько Ангеліки, поляк за […]...
- АПОЛЛІНЕР, Гійом (1880 – 1918) АПОЛЛІНЕР, Гійом (Apollinaire, Guillaume – 26.08.1880, Рим – 09.11.1918, Париж) – французький поет. Апполінер проголосив XX ст. початком нової ери в історії людства й культури, що вимагала й нової свідомості – “дослідження і пошуку істини”. Він утверджував новаторські принципи: повернення до природи, однак не “копіювання” її, поетику “здивування”, звільнення духу мистецтва від […]...
- Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. Гійом АПОЛЛІНЕР – МИКОЛА ЛУКАШ Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША Царя небесного харцизе Високорогий сатано Не гордимося ми в підлизи Жери-но сам своє лайно Воно нам в пельку не полізе Крамарю грецький просмердівсь Ти тюлькою на честь ісламу І палями обгородивсь Швидка напала твою маму І ти в дрислинах уродивсь Подільський кате струп’я вкрило Тобі все тіло мов шпориш Конячий […]...
- Гійом Аполлінер (1880-1918) Гійом Аполлінер (справжнє ім’я Вільгельм Аполлінарій Костровицький) (1880-1918) стоїть біля витоків французької поезії ХХ століття. Особлива емоційність віршів Аполлінера естетизує області діяльності людини, що вважалися до того непоетичними. Аполлінер радив сучасним поетам звертатися до романного досвіду. Він орієнтує вірш на асоціативний образ, вводить у тканину тексту некнижкові слово, поетичність підтримується як за допомогою рими, так […]...
- ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР – Життя і творчість письменника (1880-1918) На початку XX століття французька поезія почала розширювати коло своїх художніх пошуків. Гійом Аполлінер, як у фокусі, зібрав художні імпульси, що йшли з минулого, і багато в чому визначив розвиток французької поезії на десятиріччя вперед. Справжнє ім’я поета – Вільгельм Аполінарій Костровицький. Народився він у Римі в 1880 році, його рідними мовами були польська […]...
- “МІСТ МІРАБО” – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ Досить рідко трапляються одержимі винахідництвом реформатори (Аполлінер – один із найсміливіших з-поміж них), які б не тільки дорожили заповітами минулого, а й плекали традиції перед тим, як наважитися на значні перетворення. Тож аполлінерівське самовизначення: “Я завжди був не руйнатором, а будівничим” – має всі підстави на життя. Спочатку Аполлінер виступив далеким спадкоємцем середньовічних трубадурів або […]...
- ПЛАНИ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас Поетичні новації Гійома Аполлінера I. Суть поетичної реформи Г. Аполлінера. (Суть поетичної реформи Аполлінера у новому підході до розуміння поезії. Він пропонував вважати її засобом “пізнання життя”. Метою поета було передусім прагнення наблизити поезію до життя. Він не обмежувався естетичною програмою певного літературного напряму чи течії, використовуючи елементи поетики романтизму і реалізму, символізму, кубізму та […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас 1.Г. Аполлінер. Психологічний портрет митця. 2. Поетичні новації Гійома Аполлінера. 3. “…Палюча ліра болючі пальці обпіка” (за інтимною лірикою Г. Аполлінера). 4. Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”). 5.Художні особливості вірша Г. Аполлінера “Міст Мірабо”. 6. Р. М. Рільке та Україна. 7. “Сонети до Орфея” Р. М. Рільке як […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас До теми “Творчість письменників P. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Г. Лорки” 1. Хто викликав у Р. М. Рільке інтерес до слов’янсысого світу, Росії та України зокрема? 2. Яка країна стала “останньою обраною батьківщиною” Р. Рільке? 3. Скільки етапів виокремлюють дослідники у творчості Р. М. Рільке? Назвіть знакові твори цих періодів. Три. Перший – “Книга […]...
- ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ – НАРОДНА ЛІРИКА Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину[1] має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до роду На любу розмову. […]...
- Іван Котляревський – Чого ж вода каламутна Чого вода каламутна – Чи не хвиля збила? Чого ж я смутна, невесела, Чи не мати била? Мене ж мати та й не била – Самі сльози ллються: Від милого людей нема, Від нелюба шлються. Де ти, милий? Подивися – Яку терплю муку; Прилинь, прилинь, моє серце, – Беруть мою руку. Швидше, милий, рятуй мене […]...
- Віють вітри, віють буйні – МАРУСЯ ЧУРАЙ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльзи не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде… Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, […]...
- ЛИХА ДОЛЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Ой ти, доле, моя доле, Гадино їдлива, Переїла-сь моє щастє, Гіренька годино! Запустила-сь в мою душу Журбу і розпуку, Учинила-сь мому серцю З гараздом розлуку. Ой місяцю-місяченьку, Тихенько думаєш, Моєй тяжкой недоленьки, Відав, ти не знаєш. Ой не знаєш, ой не знаєш І не будеш знати, Як то тяжко сиротоньці В світі загибати! Сам не […]...
- Пісні Марусі Чурай – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 6-9 класи Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; Ой, як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки мені легше стане, Як трошки поплачу! Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде, Хто щаслив був хоч з часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують […]...
- ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… – ПОЛЬ ВЕРЛЕН – 11 КЛАС Тихе небо понад дахом Синє та безкрає, Темні віти понад дахом Дерево схиляє. Дзвін ласкавий у повітрі Ніжно-ніжно плине, Десь на дереві в повітрі Чути зойк пташиний. Скрізь життя спокійне й просте, Боже, Боже милий! Звуки лагідні і прості З міста надлетіли. – Що ж зробив ти, що так плачеш, Тужиш так душею? Що зробив […]...
- На світі є співучий Лангедок – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма На світі є співучий Лангедок, Цвіте Шампанню Франція весела, Де в сонці тоне кожен городок І в виноградах утопають села. Десь є Марсель і з моря дух п’яний, Десь є Париж, дух генія й гамена; Десь жив Доде, гарячий і ясний; Десь полювали милі Тартарени. Десь острів є, що осіяв Шекспір, Де Діккенс усміхався крізь […]...
- ТО НАШІ ЛЮБІ, ВИСОКІ КАРПАТИ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Знаєш ті гори, мій друже милий, Що ранком миленьким, Вечором тихеньким Сонце їх у кращає, Сердешно їх любить, До себе голубить, Як мати, все про них дбає? Я тобі скажу, не треба питати: То наші любі, високі Карпати! Знаєш ті гори, мій друже милий, Де в небо ясне, Синє і красне Смереки, сосни зазирають? Білими […]...
- Десь суть була – БОГДАН БОЙЧУК Десь суть була, Осталися одгадки, Десь дім стояв, Та як його знайти? Мій шлях Неждано виховзнув З-під ніг Піском розлився В безконечність. Я йшов І по коліна груз В темнoті. На грані світляних років Являвся часом день, І час від часу зірка Падала комусь В долоні. Так : Десь дім стояв, А може, не стояв; […]...
- Чоловіче мій, запрягай коня – ЛІНА КОСТЕНКО Чоловіче мій, запрягай коня. То не кінь, а змій, миготить стерня. Доберемося за три годиночки За стонадцять верст до родиночки. Чуєш роде мій, роде, родоньку, Чом бур”ян пішов по городоньку? Роботящий мій з діда-прадіда, Двір занедбаний – Боже праведний. Ой ти ж роде мій, мій ріднесенький, Хоч би вийшов хто, хоч однесенький. Що ж це […]...
- Знаю – медом сонця, ой Ладо – ЄВГЕН МАЛАНЮК Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично ясна. А між нами простір – гураганом. Хоч вдихнуть, хоч узріть тебе де б… Половецьким хижацьким ханом Полонив тебе синій степ. Десь там квітнеш вишневим цвітом, Десь зітхаєш в веснянім часу, А мені ти – […]...
- Про життя – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Мої літа – не перекотиполе, Вони в житті лишили добрий слід. Ти поіменно спом’яни їх, доле, – Як хліб духовний і насущний хліб. Там я зростав, твій син, Полісся, – Малий невтомний трудівник, Тому зі мною праця й пісня В душі лишилися навік. І знову образ твій здаля зоріє, Окрилюючи думи і життя. Душа моя […]...
- ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Дзвенить у зорях небо чисте, Палає синім льодом шлях. Неначе дерево безлисте, Стоїть моя душа в полях. Як надійшла щаслива доля, Збудила весняну снагу, Моя душа, немов тополя, Зазеленіла на снігу. Як надійшла любов справдешня, Хлюпнула пригорщу тепла, Моя душа, немов черешня, Понад снігами зацвіла. Як надійшла і засіяла Та дружба, що живе в літах, […]...
- КОНВАЛІЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА КОНВАЛІЯ Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. Та недовго навтішалась Конвалія біла, – І їй рука чоловіча Віку вкоротила. Ой понесли конвалію У високу залу, Понесла її з собою Панночка до балу. Ой на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крав. То ж панночка в […]...
- Скорочено – ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – 8 КЛАС Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться… Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поможуть сльози горю, Серцю легше буде; Хто щасливим був часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують долі: Чи […]...
- Річковий транспорт світу Річковий (або внутрішній водний) – найстаріший вид транспорту. Географія річкового транспорту в значній мірі зумовлена розташуванням судноплавних річок, каналів і озер. Особливістю річкового транспорту є його спеціалізація на внутрішніх перевезеннях. Найбільш протяжними судноплавними шляхами розташовують Росія, Китай, США, Бразилія та Канада. Найбільшим у світі річковим флотом володіють США. Найбільшими показниками вантажообігу річковий транспорт виділяється в […]...
- НАУКА – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка. Виряджала в світ Мати рідная І промовила Мені, бідная: “Нехай, сину мій, Ми працюємо, Нехай цілий вік Ми горюємо; Нехай сохну я, Тато горбиться, Ти на світ поглянь, Що там робиться,- Та не всі ж. як ми, В землі риються,- Може, є такі, Що і миються; […]...
- ДУМКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший ранок, Інший вечір бачу. Та й думаю: було колись, Тепер не побачу. Я згадую тоді про степ, Широкий, пахучий, Та й думаю, і я тоді Неначе був луччий. Там був простір, всюди воля, Жилось, як […]...
- З кохання плакав я, ридав – ПАВЛО ТИЧИНА З кохання плакав я, ридав. (Над бором хмари муром!) Той плач між нею, мною став – (Мамуровим муром…) Пливуть тужіння угорі. (Вернися з сміхом-дзвоном!) Спадає лист на вівтарі – (Кучерявим дзвоном…) Уже десь випали сніги. (Над бором хмари муром!) Розбиті ніжні вороги – (Мармуровим муром…) Самотня ти, самотній я. (Весна! – світанок! – вишня!) Обсипалась […]...
- Кроковеє колесо Кроковеє колесо (2) Вище тину стояло, (2) Вище тину стояло, (2) Много дива бачило. (2) Чи бачило колесо, (2) Куди милий поїхав? (2) Куди милий поїхав, (2) За ним трава зелена (2) Й дібровонька весела. (2) Кроковеє колесо (2) Вище тину стояло, (2) Вище тину стояло, (2) Много дива бачило. (2) Чи бачило колесо, (2) […]...
- ЮДИТА – ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ Зоставшись плодом збитим, голові, Хоч би й розкритій, бачити несила, Як постаті кіннотників криві Висока тінь від тебе заступила. До невода її впадуть вони, Хай підіймаються незмірні сходи. Це тільки п’яного прогнали сни Додому з негостинної господи. А тіло, що на ложі розпростер, Здалося б затяжким йому для свята: Самого страху воїнам тепер Нагойдується ноша […]...
- ДЕ ПОГЛЯД НІЖНИЙ, ДЕ ЧАРІВНИЙ ВИД… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 267) Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам осяяла блакит? Я вами дихаю, для вас палаю, Я народивсь […]...