СОНЕТ 11 – ДАНТЕ АЛІГЄРІ (1265-1321) – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія
В своїх очах вона несе Кохання, –
На кого гляне, ощасливить вмить;
Як десь іде, за нею всяк спішить,
Тріпоче серце від її вітання.
Він блідне, никне, множачи зітхання,
Спокутуючи гріх свій самохіть.
Гординя й гнів од неї геть біжить.
О донни, як їй скласти прославляння?
Хто чув її, – смиренність дум свята
Проймає в того серце добротливо.
Хто стрів її, той втішений сповна.
Коли ж іще й всміхається вона,
Марніє розум і мовчать уста.
Таке-бо це нове й прекрасне диво.
Переклад Миколи Бажана
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Розкажіть про кохання Данте до Беатріче.
2. Кохана поета – марення, мрія чи земна жінка? Аргументуйте свою думку, звернувши увагу на художні засоби, за допомогою яких Данте створює образ Беатріче.
3. Чи прагне поет подолати відстань між ним і коханою? Поясніть свою відповідь
4. У чому ви вбачаєте особливість образу кохання, створеного Данте?
5. Що може стати символом кохання, яке відчуває поет?
СОНЕТ
Сонет – один з найхарактерніших ліричних жанрів доби Відродження. Його історія нараховує сім з половиною століть. З’явився цей жанр в Італії у XIV-XVI ст” а в інших країнах – у XV-XVI ст. Свого розквіту він досяг у XVII ст. практично в усіх західноєвропейських літературах. Основні види сонета – італійський та англійський.
Сонет як стійка лірична віршова форма із 14 рядків (поєднаних між собою двох чотиривіршів – катренів і двох тривіршів – терцин) з певним порядком римування (абба абба вгв вгв) зародився в Італії наприкінці епохи Середньовіччя (напередодні Відродження).
Світогляд людини доби Середньовіччя був сповнений містики. Тому чотиривірш став відображенням чотирьох елементів, з яких створений світ (земля, вогонь, вода, повітря), і символізував собою його матеріальний бік. Тривірш, втілюючи в собі ідею триєдності Бога, був символом світу духовного. Таке поєднання катренів і терцин (4, 4, 3, 3) символізувало сходження від матеріального до духовного, від низького до високого, а отже, було відображенням основних ідей доби Середньовіччя.
Згодом таке тлумачення втратило актуальність, а строфічна форма набула іншого змісту. У сонеті перший катрен задавав тезу (твердження), другий катрен розвивав антитезу (протилежне твердження). Для їх протиставлення потрібні однакові за обсягом строфи. Тому терцини – це втілення боротьби цих протилежних сил, їх синтез і водночас розв’язка (так званий “сонетний замок”).
Англійський сонет складається з трьох чотиривіршів й одного двовірша з римуванням абаб вгвг деде жж.
Можливі також неканонічні форми сонета: “хвостаті” сонети – з додатковим рядком; перевернуті – які починаються двома тривіршами; суцільні – побудовані на двох римах; “безголові” – з одним чотиривіршем і двома тривіршами; напівсонети – один чотиривірш та один тривірш; “кульгаві” – в яких останні рядки чотиривіршів усічені тощо.
Сонетна форма однаково успішно використовувалася в любовно-психологічній, філософській, пейзажній і політичній ліриці. їй притаманні й урочистий пафос і сатира, і ніжність, і доброзичлива усмішка. У творчості різних митців сонет звучить то трагічно і напружено, то схвильовано і мелодійно.
Сонет став однією з найулюбленіших форм ліричної поезії великих італійських поетів Відродження і під пером Петрарки набув тієї гнучкості, яка необхідна короткому віршу, що містить у собі дуже важливий філософсько-етичний зміст.
Шедеврами англійського сонета є ліричні поезії Вільяма Шекспіра.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)