БУРЯ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ – 9 КЛАС

БУРЯ

(Сонет 4)

Вітрила зірвано, ревіння, шум завії,

Тривожні голоси і помп зловісний рик,

Із рук матросових останок линви зник,

Згасає сонця диск – і гаснуть з ним надії.

В тріумфі бурянім, серед шумливих стін,

Що вгору зносяться в безумній круговерті,

Ступив на корабель жорстокий геній смерті,

Як воїн, що іде на приступ між руїн.

Півмертві там лежать; той руки он ламає,

А той товаришам прощання посилає,

Той ревно молиться, щоб гибелі втекти.

Один лиш із гурта – самотній чужаниця –

Гадає: щастя той у світі міг найти,

Хто друзів має ще, хто може ще молиться.

Переклад М. Рильського


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

БУРЯ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ – 9 КЛАС