СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО “ЗЛОЧИН І КАРА”. РОЗКРИТТЯ СКЛАДНОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ДВІЙНИКИ РАСКОЛЬНИКОВА – ЛУЖИН І СВИДРИГАЙЛОВ, ЇХНЯ РОЛЬ У РОМАНІ – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ
Мета: формування предметних компетентностей: визначити значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова; розвивати навички аналізу сцен роману, показати їхній зв’язок із проблематикою твору; удосконалювати вміння й навички інтерпретувати художній твір; формувати людину із самостійним мисленням і глибокими відчуттями; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування умінь та навичок.
Обладнання: підручник, текст роману, ілюстрації до роману, схема, опорний конспект.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (слухання 2-3 творчих робіт)
2. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм” (робота в парах)
– Дайте аргументовану розгорнуту відповідь на запитання: “Як відбувалося зародження і розвиток теорії Раскольникова і в чому полягають причини її краху?”.
Соціальні причини
– Злидні і безвихідь становища Раскольникова;
– бажання допомогти матері і сестрі, самому завершити освіту;
– співчуття до людського горя, “велике серце”;
– бажання допомогти всім “приниженим і ображеним”.
Філософське обгрунтування
– Розподіл людства на “тварюк тремтливих” і “тих, що право мають”;
– дозвіл “крові по совісті, щоб очистити людство”;
– мета – “свобода і влада”
Психологічні витоки
– Душевні страждання і пошуки виходу з глухого кута;
– уражена гордість і впевненість у своїй винятковості;
– бажання випробувати себе: хто він – “тварюка тремтлива” або “той, що право має”.
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Роман Достоєвського “Злочин і кара” можна читати й перечитувати, щоразу знаходячи в ньому щось нове. Читаючи його вперше, ми стежимо за розвитком сюжету і намагаємося збагнути правильність теорії Раскольникова, святість Сонечки Мармеладової і “хитрощі” Порфирія Петровича. Однак якщо ми відкриємо роман удруге, з’являються й інші питання. Наприклад, чому саме тих, а не інших героїв уводить автор в оповідь і яку роль вони відіграють у всій цій історії. Роль ця, на перший погляд, незрозуміла, виявляється згодом досить простою. Достоєвський хоче показати нам теорію Раскольникова не тільки на його прикладі, адже Раскольников, на жаль, не є оригінальним у своїх ідеях наполеонізму.
У романі є й інші персонажі, які по-своєму втілили теорію “тих, що право мають” у життя. Це і є так звані психологічні “двійники” Раскольникова.
У центрі роману – Родіон Раскольников і його теорія про вседозволеність обраних. І всі події та персонажі покликані відобразити згубну сутність цієї теорії, відродити зерно людяності в душі героя. Головною метою свого твору Ф. М. Достоєвський вважав саме демонстрування і доведення неспроможності, хибності теорії Раскольникова. Автор прагнув привести свого героя до усвідомлення власної помилки. Цій меті підпорядкована і вся система образів твору. Кожна особа, розмова, зустріч тут відіграють важливу роль у душевній еволюції героя. Дуже важливе значення в цьому сенсі набувають образи “двійників” Раскольникова – Свидригайлова і Лужина.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Дослідницька робота зі встановлення значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова (у парах, з роздавальним матеріалом і опорою на текст роману; за варіантами)
1-й варіант. Петро Петрович Лужин
– Хто такий Лужин? Що ми знаємо про нього?
– Раскольников стверджує, що погляди Лужина близькі до його теорії. Чи згодні ви з ним (ч. 2, розд. 5)?
– Які міркування з листа матері про Лужина привернули особливу увагу Раскольникова? Які думки і почуття вони викликають у Раскольникова, чому?
– Яке враження про Лужина виникає у вас після читання листа матері?
– Навіщо Лужину брати за дружину дівчину без посагу?
– Чому поява в романі Лужина затягнута, хоча спочатку ми багато дізнаємося про нього?
– Навіщо автор зіштовхує Лужина із Сонею?
– Чому в романі показано спочатку Олену Іванівну, а потім Лужина?
– Як розкривається Лужин у словах “а ділова людина слухає та їсть, а потім і з’їсть”?
– Чому Лужин боїться поліції?
– Чи можемо ми назвати його “двійником” Раскольникова?
– Як його теорія, виражена в словах: “Возлюби, ще до всіх, тільки себе, бо все на світі на особистому інтересі засноване. Возлюби тільки себе, то й справи свої обробиш як годиться…”, пов’язана з теорією Раскольникова?
2-й варіант. Свидригайлов
– Що ви знаєте про життя Свидригайлова до приїзду його в Петербург? Як це життя характеризує його? Використайте матеріал листа матері, слова Лужина про нього і розповіді власне Свидригайлова.
– Які почуття ця людина викликає у вас?
– Яким принципом керується Свидригайлов у своєму житті?
– Що думає про Свидригайлова Раскольников після прочитання листа матері?
– Яким побачив Свидригайлова Раскольников уперше? Які деталі зовнішності Свидригайлова особливо запам’ятовуються йому?
– Який звуковий фон використовує Достоєвський, описуючи цю зустріч?
– Як виявляється суперечливість характеру Свидригайлова в момент першої зустрічі з Раскольниковим?
– Які вчинки Свидригайлова свідчать про те, що це складна людина, у душі якої є паростки як добра, так і холодного зла?
– Чому Раскольникова зацікавив Свидригайлов? Які почуття ця людина викликає у Раскольникова?
– Чому Свидригайлов доходить до самогубства, а Раскольников не визнає такого шляху?
2. Презентація результатів роботи зі встановлення значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова
3. Постановка і розв’язання проблемної ситуації
– У чому ж полягає сенс зіставлення Раскольникова з Лужиним і Свидригайловим? (Зіставляючи ці образи, стає зрозуміло, що Лужин і Свидригайлов живуть за теорією Раскольникова. Він же, спілкуючись із сильними світу цього, не може прийняти їхнє життя, хоча і намагається зарахувати себе до сильних світу цього, йому неприємні люди, що живуть за його теорією. Це зіставлення винищує Раскольникова. Зіштовхуючи цих героїв, автор спростовує теорію Раскольникова, викриває її нелюдськість.)
– Підготуйте відповідь на запитання: “Чи є у Раскольникова ще двійники?” Доведіть свою точку зору.
4. Складання опорної схеми “Двійники Раскольникова” (запис на дошці і в зошитах)
Двійники Раскольникова
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1.Бесіда
– Хто є двійниками Раскольникова в романі? Як вони розкривають помилковість філософії Раскольникова?
– Що об’єднує Раскольникова і Свидригайлова?
– Що спільного і відмінного у героя з Лужиним?
– О. Буянова так говорить про відмінність Раскольникова від Свидригайлова: “Свидригайлов у “Злочині і карі” теж байдужий, нудьгує і тільки ледь теплий… У цьому і полягає його головна відмінність від Раскольникова, адже останній то холодний, то гарячий, але ніколи не теплий. І його, за словами, Порфирія Петровича, “життя винесе”. Раскольникова бог зберіг, тому він подолав у собі свидригайлівські гордість і неробство”.
– Як ви розумієте слова теплий, холодний, гарячий?
3. Заключне слово вчителя
– Отже, сьогодні на уроці ми розглянули образи так званих двійників Раскольникова і спробували зрозуміти, визначити їхню роль у романі.
У Свидригайлова, як і у Раскольникова, теж є “свого роду теорія, та сама справа, згідно з якою я вважаю, наприклад, що поодиноке злодійство допустиме, якщо головна мета хороша. Єдине зло і сто добрих справ!” Свидригайлов – сильна людина із сильним характером. І ці його слова аж ніяк не свідчать про те, що він так само, як і Раскольников, будує своє життя згідно з теоріями. Він не замислюється над тим, “чи тварюка він тремтлива, чи право має”. Ні, він просто все своє життя вважає, що має право. Він не виводить постулати, як чинити добре, а як – погано. Життя Свидригайлова – це видозмінена теорія Раскольникова, що стала реальністю.
Автор хоче нам показати, що стало б, якби планам Раскольникова судилося реалізуватися. Свидригайлов не перевіряє себе, і якщо він і винен у смерті інших людей, то краще думати, що так і мало бути. Нічим не прикритий, всеохопний цинізм – ось підсумок усіх наполеонівських теорій, коли життя людське рівноцінне мідяку. Однак Свидригайлов не настільки порочний і дурний, як здається на перший погляд. Він розуміє, що в житті все має бути врівноважене, і тому слідом за злом він робить добро, щоб занадто не обтяжувати свого сумління. Тому й переслідують Свидригайлова містичні сни і привиди. І так само, як Раскольников переступив через життя, через кров старої лихварки, так і Свидригайлов переступає через кров, тільки через власну. Смерть, самогубство Свидригайлова – це відмова. Відмова від власних наполеонівських теорій, відмова від того факту, що одна особистість може управляти життям і смертю інших людей, але також смерть ця – ще одна жертва, принесена на вівтар теорії всевладдя, але жертва в ім’я спокутування гріхів.
Водночас із першим згадуванням на початку роману про Свидригайлова ми також чуємо ім’я якогось Лужина Петра Петровича. Це теж двійник Раскольникова – занадто схожі їхні способи у досягненні мети. Але мета у них різна. У Раскольникова – довести свою причетність до сильних людей, що управляють світом, у Лужина – скористатися перевагами цих людей (іншого йому не потрібно). Лужин теж дзеркало, але дзеркало брудне і запліснявіле. Він – крайній прояв теорії Раскольникова.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Перечитати епізоди роману, пов’язані із Сонею (ч. 4 та 5, розд. IV; ч. 1, розд. II).
Подумати над питанням: у чому “правда” Соні? Довести, що автор стверджує “правду” Соні Мармеладової.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)