Двійники і антиподи Раскольникова

Багато літературознавці відзначають, що Федір Михайлович Достоєвський в центр своїх творів ставить ідею і персонажа-носія цієї ідеї. Так, не став винятком і роман “Злочин і кара”, в якому головну роль грає молода людина, Родіон Раскольников, носій “наполеонівської” теорії. Суть цього вчення полягає в тому, що є люди, які для досягнення своєї мети можуть переступити абсолютно через все норми і закони, прийняті в суспільстві.

Письменник показує всі етапи розвитку цієї концепції: від її зародження до краху. І вся система персонажів роману підібрана таким чином, щоб явніше показати цю саму думку Раскольникова. Саме тому інші герої роману тим або іншим чином співвіднесені з Родіоном, носієм основної ідеї роману. Відповідно, Достоєвський використовує єдиний логічний в такому випадку прийом композиції – введення двійників і антиподів.

Героями, дублюючими Раскольникова, є Свидригайлов і Лужин. Перший показує читачеві, що ідея Родіона в кінцевому підсумку призводить до духовної загибелі, до вимирання морального наповнення людської особистості. А другий образ служить для того, щоб продемонструвати інтелектуальне зниження його задумів.

Лужина – дрібний підприємець, який за допомогою багатства хоче домогтися положення в суспільстві, стати господарем життя. Як це схоже з Родіоном, жебраком студентом, у якого одне-єдине прагнення – піднятися над своїм соціальним статусом.

Таким чином, ці два героя-двійника збігаються в своєму бажанні вийти за рамки того положення в суспільстві, яке було їм спочатку визначено. Раскольников в досягненні цієї мети дозволяє собі вбити стару лихварки, а Лужина – погубити Соню. У обох в корені невірний посил – вони вважають себе кращими за інших людей, і зокрема тих, яких вибирають своєю жертвою. Варто зробити тільки невелику відмовку щодо того, що методи, які вибирає Лужина, набагато пошлемо.

Антиподом ж Родіона в романі виступає його сестра Дуня. Вона не вважає себе вище брата, навіть швидше навпаки, звеличує його над собою. І Раскольников, звичайно, не може цього не помічати. Але жертву сестри він категорично відкидає.

Протилежностями є Родіон і Дуня і в плані ставлення до інших людей. Дівчина і Свидригайлова, морально неохайного людини, не ставить нижче себе, вона бачить в ньому таку ж особистість. Чого зовсім не можна сказати про Раскольникова.

Ще одним антиподом є і Соня Мармеладова, яка усвідомлює гріховність своїх вчинків, але робить це заради своїх маленьких братів і сестер. Вона виправдовує і шкодує абсолютно всіх, в цій дівчині укладено світле початок. Соня своїм ставленням до життя руйнує теорію Раскольникова. Для неї він, піднявши сокиру на стареньку, убив НЕ літню жінку, вбив самого себе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Двійники і антиподи Раскольникова