Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА. СОЦІАЛЬНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ВИТОКИ БУНТУ РАСКОЛЬНИКОВА – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА
Мета:
■ Формування предметних компетентностей: удосконалювати навички аналізу учнями тексту художнього твору; простежити за розвитком ідеї Раскольникова залежно від його стану; визначити авторське і своє ставлення до теорії Раскольникова; виховувати гуманну, відповідальну за свої вчинки особистість;
■ Формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь та навичок.
Обладнання: підручник, текст роману, ілюстрації до роману, опорний конспект.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
· Проаналізуйте сцену сповіді Мармеладова. Якою людиною ви уявляєте Мармеладова і які почуття він у вас викликає?
· Чи згодні ви з його словами: “Бідність не порок. Але злидні, шановний пане, злидні – порок-с”?
· Як цей епізод пов’язаний з рішучістю Раскольникова щодо скоєння злочину?
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
– Роман цей – історія бідної, самолюбної, недурної і непідлої людини, “з думкою досить пробудженою, з потребою значної справи і особистого щастя і з ятрущою свідомістю, що доля, за звичайних умов, не дасть йому ні того, ні іншого”. Юнак цей, заточений своїм самолюбством бідняка, як у в’язницю, у своєму задушливому горищі, на кожному кроці свого пристрасного молодого життя відчуває тяжкі поневіряння та образи, нерозлучні з бідністю.
Він мріяв бути чесним і корисним діячем у суспільстві, він дуже любив матір і сестру, що злидарюють у далекій провінції, і сподівався, здобувши освіту в університеті, змінити свою долю. Він дуже вірив у себе, у майбутнє, у силу освіти. Ведучи жовчні монологи із самим собою, Раскольников наважується змінити свою долю, убивши стару лихварку, існування якої з поблажливої точки зору могло бути лише шкодою для людей.
2. Аналітична бесіда
· Які почуття пробудив роман? Про що змусив задуматися?
· На які питання хотілося б отримати відповідь?
· Які особливості роману утруднювали читання?
· На чиєму боці симпатії автора в романі?
· У чому причина злочину Раскольникова?
· Якими ви бачите вулиці Петербурга, якими блукав Раскольников?
· Розкажіть про зовнішній вигляд людей, які зустрічалися йому на вулицях. Яке вони справили на вас враження?
· Опишіть свої відчуття, коли ви уявляєте трактир, кімнату Мармеладових.
· Що найбільше вразило вас у ставленні людей одне до одного?
3. Слово вчителя
– Основна таємниця роману не в злочині, а в мотивах злочину, стверджував В. Б. Шкловський. Тому головне питання уроку – питання не про злочин, а про те, чому його вчинено, що штовхнуло героя на цей шлях.
Причини, що спонукали Раскольникова до вбивства
· Зовнішні – ідеї, що витають у повітрі: погляди революційних демократів, які критикують несправедливість і жорстокість навколишнього світу; ідеї бонапартизму (1865 р. була перекладена російською мовою книга Наполеона III “Історія Юлія Цезаря” про призначення великої особистості); важка, задушлива атмосфера міста, у якому люди задихаються; тісна кімната, схожа на шафу; долі знедолених людей (Мармеладови, Дуня, дівчинка на бульварі, жінка-утоплениця).
· Внутрішні – стан Раскольникова (він принижений, задавлений бідністю, страждає за інших, у ньому є прагнення діяти); характер героя – похмурий, замкнутий, самотній, болісно самолюбний і сприйнятливий.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Узагальнювальна бесіда
· Які соціальні та філософські витоки злочину Раскольникова?
· У чому сумнівається Раскольников, йдучи на злочин? Для чого йому потрібно було спробувати вбивство?
· Коли у Раскольникова виникли сумніви в правильності своєї теорії?
· Із якою метою письменник вводить у роман сон Раскольникова перед злочином?
· Якщо злочин – це спроба довести щось собі, то який сенс у злочині Раскольникова?
· Як відразу ж у момент вбивства розвінчується гуманна сутність теорії Раскольникова?
Ілля Глазунов. Раскольников
2. Заключне слово вчителя
– Отже, доведений до крайнього ступеня відчаю, Раскольников висуває страшну ідею, згідно з якою будь-яка сильна духом людина, прагнучи благородної мети, має право усунути всі перешкоди на своєму шляху в який завгодно спосіб, навіть грабунком і вбивством теж. Але, виконавши свій задум, Раскольников усвідомлює, що вбив і самого себе. З величезною мукою він відчуває, що насильство, скоєне ним над своєю моральною природою, становить більший гріх, ніж власне акт вбивства. Саме воно і є справжнім злочином. Автор змушує Раскольникова болісно пережити крах своїх наполеонівських мрій і відмовитися від індивідуалістичного бунту, після чого герой підходить до порогу нового життя, що об’єднує його з іншими стражденними і пригнобленими. Зерном набуття нового існування для Раскольникова стає його любов до іншої людини – такої ж “парії суспільства”, як він,- Соні Мармеладової.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати твір-мініатюру “Чи можна іноді порушувати моральні правила для досягнення загального щастя? (За бажанням учнів.)
Перечитати епізоди роману, пов’язані з двійниками Раскольникова – Лужиним і Свидригайловим.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)