Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ “ЗЛОЧИН І КАРА”. СОЦІАЛЬНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ВИТОКИ БУНТУ РАСКОЛЬНИКОВА – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ
Мета: формування предметних компетентностей: удосконалювати навички аналізу тексту художнього твору; простежити за розвитком ідеї Раскольникова залежно від його стану; визначити авторське і своє ставлення до теорії Раскольникова; виховувати гуманну, відповідальну за свої вчинки особистість; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та вміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування умінь та навичок.
Обладнання: підручник, текст роману, ілюстрації до роману, опорний конспект.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
– Проаналізуйте сцену сповіді Мармеладова. Якою людиною ви уявляєте Мармеладова і які почуття він у вас викликає?
– Чи згодні ви з його словами: “Бідність не порок. Але злидні, шановний пане, злидні – порок-с”?
– Як цей епізод пов’язаний із готовністю Раскольникова скоїти злочин?
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
– Роман цей – історія бідної, самолюбної, недурної і не підлої людини, “з думкою досить пробудженою, з потребою значної справи й особистого щастя і з ятрущею свідомістю, що доля, за звичайних умов, не дасть йому ні того, ні іншого”. Юнак цей, заточений своїм самолюбством бідняка, як у в’язницю, на своєму задушливому горищі, на кожному кроці свого пристрасного молодого життя відчуває тяжкі поневіряння та образи, нерозлучні з бідністю.
Він мріяв бути чесним і корисним діячем у суспільстві, він дуже любив матір і сестру, що злидарюють у далекій провінції, і сподівався, здобувши освіту в університеті, змінити свою долю. Він дуже вірив у себе, у майбутнє, у силу освіти. Ведучи жовчні монологи із самим собою, Раскольников вирішує змінити свою долю, убивши стару лихварку, існування якої з поблажливої точки зору могло бути лише шкодою для людей.
2. Аналітична бесіда
– Які почуття пробудив роман? Про що змусив задуматися?
– На які питання хотілося б отримати відповіді?
– Які особливості роману утруднювали читання?
– На чиєму боці симпатії автора в романі?
– У чому полягає причина злочину Раскольникова?
– Якими ви бачите вулиці Петербурга?
– Розкажіть про зовнішній вигляд людей, які зустрічалися йому на вулицях. Яке вони справили на вас враження?
– Опишіть свої відчуття, коли ви уявляєте трактир, кімнату Мармеладових.
– Що найбільше вразило вас у ставленні людей одне до одного?
3. Слово вчителя
– Основна таємниця роману не в злочині, а в мотивах злочину, стверджував В. Шкловський. Тому головне питання уроку – питання не про злочин, а про те, чому його вчинено, що штовхнуло героя на цей шлях.
Причини, що спонукали Раскольникова до вбивства
– Зовнішні – ідеї, що вирують у повітрі: погляди революційних демократів, які критикують несправедливість і жорстокість навколишнього світу; ідеї бонапартизму (1865 р. було перекладено російською мовою книгу Наполеона III “Історія Юлія Цезаря” про призначення великої особистості); важка, задушлива атмосфера міста, у якому люди задихаються; тісна кімната, схожа на шафу; знедолені люди (Мармеладови, Дуня, дівчинка на бульварі, жінка-утоплениця).
– Внутрішні – стан Раскольникова (він принижений, задавлений бідністю, страждає за інших, у ньому є прагнення діяти); характер героя – похмурий, замкнутий, самотній, болісно самолюбний і сприйнятливий.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Узагальнювальна бесіда
– Якими є соціальні та філософські витоки злочину Раскольникова?
– У чому сумнівається Раскольников, ідучи на злочин? Для чого йому потрібно було скоїти вбивство?
– Коли у Раскольникова виникли сумніви в правильності своєї теорії?
– З якою метою письменник вводить у роман сон Раскольникова перед злочином?
– Якщо злочин – це спроба довести щось собі, то який сенс у злочині Раскольникова?
– Як одразу ж у момент убивства розвінчується гуманна сутність теорії Раскольникова?
3. Заключне слово вчителя
– Отже, доведений до крайнього ступеня відчаю, Раскольников висуває страшну ідею, згідно з якою будь-яка сильна духом людина, прагнучи благородної мети, має право усунути всі перешкоди на своєму шляху яким завгодно способом, навіть грабунком і вбивством. Але, виконавши свій задум, Раскольников усвідомлює, що вбив і самого себе. Він відчуває, що насильство, скоєне ним над своєю моральною природою, становить більший гріх, ніж власне акт убивства. Саме воно і є справжнім злочином. Автор змушує Раскольникова болісно пережити крах своїх наполеонівських мрій і відмовитися від індивідуалістичного бунту, після чого герой наближається до порогу нового життя, що об’єднує його з іншими стражденними і пригнобленими. Зерном набуття нового існування для Раскольникова стає його кохання до іншої людини – такої самої “парії суспільства”, як він,- Соні Мармеладової.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати твір-мініатюру “Чи можна іноді порушувати моральні правила для досягнення загального щастя?” (за бажанням учнів).
Перечитати епізоди роману, пов’язані з “двійниками” Раскольникова – Лужиним і Свидригайловим.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)