Початкова теорія лібералізму

Послідовники класичного лібералізму в більшій мірі віддавали перевагу і приділяли більше уваги “індивідуальної свободи” людини. Концепція цього поняття виражається в тому, що особистість не повинна підкорятися ні суспільству, ні соціальних порядків. Незалежність і рівність – ось ті головні ступені, на яких стояла вся ліберальна ідеологія. Під словом “свобода” тоді розумілося відсутність різних заборон, лімітів або вето на здійснення дій особистістю, з огляду на загальноприйняті правила і закони держави. Тобто, та свобода, яка все не наважувалася б наперекір встановлених догм.

Як вважали засновники ліберального руху, уряд повинен гарантувати рівність між усіма її громадянами, але про своє матеріальне становище і статус осіб вже мав дбати самостійно. Обмеження сфери діяльності урядової влади було тим, що лібералізм намагався в свою чергу добитися. За теорією, єдине, чим повинно було забезпечувати держава своїх громадян – це безпека і охорона порядку. Тобто ліберали намагалися вплинути на зведення до мінімуму всіх його функції. Існування суспільства і влади могло бути лише за умови їх спільного підпорядкування законам в рамках держави.

Про те, що класичному лібералізму все-таки бути, стало зрозуміло, коли в 1929 році в Сполучених Штатах виник страшна економічна криза. Його наслідками стали десятки тисяч збанкрутілих банків, смерть безлічі людей від голоду і інші жахи економічного спаду держави.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Початкова теорія лібералізму