Пластика верхньої губи
Вроджені незрощення верхньої губи, альвеолярного відростка верхньої щелепи та піднебіння спостерігаються із загальною частотою 1 на 500- 700 новонароджених та їхня частота постійно збільшується. Усі вони є різними за клінічною картиною, станом дитини, розвитком вторинних порушень, необхідним лікуванням тощо (217).
Класифікації вроджених незрощень верхньої губи, альвеолярного відростка та піднебіння численні (218). їх прийнято класифікувати за основними показниками: явні чи приховані; бічні або серединні; наскрізні (верхньої губи, альвеолярного відростка, твердого та м’якого піднебіння), ізольовані (ненаскрізні, лише верхньої губи) або часткові; одно – та двобічні (симетричні або несиметричні); ізольовані чи поєднані; первинні або післяопераційні.
Клінічна картина незрощень верхньої губи зумовлена їх видом і є досить типовою – наявний одно – або двобічний дефект, незрощення є повним або частковим, верхня губа при повному незрощенні є фрагментованою, складається з двох або трьох фрагментів, при цьому незрощення проходить крізь колонки губи, розподіляючи їх надвоє, крило носа є плоским, кінчик носа приплюснутий і приведений донизу та в бік незрощення, супутнє незрощення альвеолярного відростка супроводжується, як правило, його деформацією.
Методики пластики верхньої губи при її вроджених незрощеннях залежать від виду аномалії, первинних та вторинних місцевих порушень, загального стану дитини, її віку тощо. Вони полягають у відновленні нормальної анатомічної будови і функціональних властивостей губи (м’яких тканин) та прилеглих анатомічних структур (альвеолярного відростка верхньої щелепи, хрящів носа), їх природного естетичного вигляду.
Для досягнення зазначеного необхідно забезпечити відновлення всіх компонентів губи – колового м’язу рота, слизової оболонки внутрішньої поверхні губи, правильного положення хрящів носа. Для цього потрібно знати правильну анатомічну будову верхньої губи і носа (219).
Перед проведенням оперативного лікування наскрізних незрощень верхньої губи необхідно досягти правильного співвідношення фрагментів альвеолярного відростка верхньої щелепи. При плануванні відновлення верхньої губи потрібно знайти та помітити на шкірі ті точки, які мали бути з’єднаними під час ембріогенезу і які потрібно зіставити під час операції (220).
Запропоновано операції щодо усунення незрощень верхньої губи. Відповідно до клінічних завдань та можливостей операції передбачають усунення або тільки незрощення верхньої губи, або також одномоментне усунення і незрощення альвеолярного відростка верхньої щелепи (з кістковою пластикою або без неї), якщо до незрощення залучений і він (221, 222).
Однобічні незрощення усувають одноетапною операцією, двобічні незрощення – операцією в один або два етапи, при цьому оперують спочатку більш проблемну сторону (223, 224).
Серед відомих операцій при двобічному незрощенні верхньої губи більш повний анатомічний і функціональний ефект дають операції за методиками В. І. Козлюк (1965-1980) і D. R. Millard (1977) (225).
Більшість методик відновлення верхньої губи при наскрізних незрощеннях губи, альвеолярного відростка та піднебіння передбачають пластику лише м’яких тканин. Натомість, є бажаним, щоб водночас із м’якими тканинами було проведено відновлення цілості альвеолярного відростка верхньої щелепи (Г. І. Семенченко та співавт.) з використанням елементів кісткової пластики різними, бажано, автологічними трансплантатами або кісткою нижньої носової раковини (І. В. Бердюк). В подальшому це запобігає розвитку вторинних деформацій верхньої щелепи, а при пластиці твердого піднебіння наявність вже відновленого альвеолярного відростка верхньої щелепи значно покращує результати наступної операції на піднебінні.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)