Твір-опис зовнішності людини

Я розповім про зовнішність свій подруги Марини.

Моя подруга – веселий і рухливий чоловік, злегка трохи повненька, з розкішною рудою шевелюрою і молочно-білою шкірою. Нічого примітного в ній немає, але якщо придивитися уважно до її обличчя, можна побачити стільки відмінних ознак, що, зустрівши її на вулиці, ви не помилитеся – мій розповідь саме про неї.

Перше, що ви побачите – це величезні зелені очі з золотими іскорками. Колір очей дуже рідкісний. Смарагдово-зелена райдужна оболонка очей нагадує дорогоцінний камінь. Золотисті вкраплення надають очам незвичайну глибину. Довгі темні вії підсилюють магнетизм очей і створюється враження, що ви поринаєте у тепле море, а красиво вигнуті брови підкреслюють все це пишність.

Форма носа з вигляду звичайна. Тонка, рівна спинка носа, злегка кирпатий кінчик, маленькі ніздрі. На круглому обличчі Марини маленький носик виглядає кумедно.

На носі і під очима можна побачити бронзову розсип веснянок. Вони абсолютно не псують зовнішність моєї подруги і надають її образу чарівності.

Губи Марини – це предмет заздрості всіх знайомих дівчат. У куточку рота з лівої сторони розташувалася невелика симпатична родимка. Красива лінія верхньої губи нагадує лук Амура. Самі губи повні, коралового кольору, приховують за собою ідеально рівні зуби.

Краса очей і губ Марини відволікає увагу від повних її щічок. Але не тоді, коли вона посміхається. У цей момент на щоках з’являються дві маленькі ямочки, які завершують образ Марини. Якщо моя подруга посміхається – неможливо не посміхнутися у відповідь. Таку посмішку можна назвати променистою.

Добра й симпатична. Руда сміхотуха. Ось така моя подруга Марина.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір-опис зовнішності людини