Основні зовнішньополітичні контрагенти Іраку

Основне місце у зовнішній політиці Іраку відводиться відносинам з США. 28 листопада 2007 року підписано “Декларацію про принципи дружби і співробітництва” між двома країнами. Документ вважається першим кроком до встановлення стратегічного співробітництва в різних сферах: політичній, економічній, фінансовій, технічній, культурній і в області забезпечення безпеки.

Контингент військ США є одним з головних факторів підтримки внутрішньополітичної стабільності. Американські військові також необхідні Іраку для навчання національної армії і захисту країни від зовнішніх загроз. Проте з 2007 року іракська влада демонструють все більше прагнення до самостійності і домагаються поетапного виведення американських військових. У листопаді 2008 року парламент Іраку ратифікував угоду про безпеку з США, яке передбачає перебування американських військ на іракській території до 2011 року.

У лютому 2009 року новий стимул отримали відносини Іраку з країнами Європи. 10 лютого в Багдаді з візитом побував президент Франції Ніколя Саркозі. Він заявив про наміри Парижа розвивати відносини з Іраком у сфері економіки, енергетики і безпеки, сприяти в підготовці іракських фахівців. За оцінкою експертів, цей візит зміцнив позиції Франції в Іраку.

16 лютого з візитом до Іраку прибув міністр закордонних справ Німеччини Франк Штайнмаєр. Це була перша за 20 років поїздка до Багдада німецького представника такого рангу. Главу МЗС Німеччини супроводжувала група бізнесменів і представників компаній, які мають намір брати участь у відновленні Іраку.

В Іраку надається велике значення налагодження нормальних відносин з сусідніми країнами. У 2007 році прем’єр-міністр Нурі аль-Малікі відвідав з візитами Єгипет, Кувейт, Катар, Оман, Іран, Сирію і Туреччину.

В останні роки арабські країни проводили щодо Іраку обережну політику: вони публічно заявляли про підтримку уряду Нурі аль-Малікі, але не робили конкретних кроків в цьому напрямі. Так, Саудівська Аравія списала тільки 80% іракського боргу, а не 100%, як розраховував офіційний Багдад. Причина цього може полягати в тому, що країни регіону, включаючи лідерів арабського світу – Єгипет і Саудівську Аравію, сумніваються в здатності шиїтського уряду аль-Малікі досягти примирення з сунітами і забезпечити внутрішню стабільність. Крім того, араби підозрюють, що іракські шиїти можуть виступити в майбутньому як провідники іранського впливу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Основні зовнішньополітичні контрагенти Іраку