Home ⇒ 👍Географія ⇒ Державний устрій і політична система Мальти

Державний устрій і політична система Мальти

Мальта – демократична правова держава з республіканською формою правління. Діє Конституція, прийнята в 1964 з внесенням поправок в 1974 і 1987.

До 1974 М. мала статус обмеженої монархії в складі Британської Співдружності Націй. У грудні 1974 М. стала республікою на чолі з президентом. Вибори проводяться на основі пропорційного представництва. Дві головні політичні партії: консервативна Націоналістична партія (НП) і соціал-демократична Мальтійська лейбористська партія (МЛП) – головні суперники на виборах. У 1987 в Конституцію внесений пункт про заборону приєднання країни до військових союзів.
Вищий орган законодавчої влади – однопалатний парламент (65 місць), обирається кожні 5 років. Результати виборів 1998 (відсоток отриманих партіями голосів): НП – 51,8, МЛП – 46,9. Місця в парламенті розподіляються наступним чином: НП – 35 і МЛП – 30 місць.

Глава держави – президент Гуїдо де Марко (з 4 квітня 1999). Глава вищого органу виконавчої влади – прем’єр-міністр Едді Фенех Адамі (з 6 вересня 1998). Після проведення парламентських виборів президент призначає прем’єр-міністром лідера партії, що перемогла або лідера коаліції на термін 5 років. Кабінет призначається президентом за рекомендацією прем’єр-міністра. Президент обирається парламентом на термін 5 років.

У зовнішній політиці М. як країна Середземномор’я завжди прагнула до налагодження діалогу та співпраці між країнами цього регіону. У 1981 уряд М. проголосило статус країни як нейтральної держави, що проводить політику неприєднання. З поч. 1990-х рр. зовнішня політика М. була спрямована насамперед на досягнення повного членства в ЄС. Позитивне рішення Європейської ради ЄС 16 квітня 2003 в Афінах про прийом М. одночасно ще з 9 країнами Європи в ЄС визначило М. як невід’ємну частину Європи. На регіональному рівні М. завжди брала активну участь у роботі Ради Європи та ОБСЄ.

Збройні сили М. складаються з наземних Сухопутних військ з доданими їм однієї ескадрильєю бойових літаків і однієї ескадрою сторожових кораблів, а також частин мальтійської поліції.

Чисельність придатних до військової служби чоловіків у віці 15-49 років – 78909 чол. (2002). Військові витрати – 60 млн дол., 1,7% ВВП (2000).

Мальта має дипломатичні відносини з РФ (з СРСР встановлені в 1967).



Related posts:

  1. Державний устрій і політична система Лівану Ліван – парламентська республіка, діє Конституція 1926 з поправками, багато з яких були внесені після прийняття таіфскіх угоди, підписаної в жовтні 1989. Адміністративний поділ країни – 5 провінцій (мухафази): Бейрут, Північ (шімаль) з адміністративним центром Тріполі, Південь (Джануб) з центром у Сайді, Гірський Л. (Джебель Любнан), центр в Баабда і долина Бекаа з адміністративним центром […]...
  2. Державний устрій і політична система Бангладешу Бангладеш – унітарна республіка з парламентською формою правління. У країні діє Конституція 1972. Країна ділиться на 6 областей: Дакка, Читтагонг, Кхулна, Раджахі, Барісал і Силхет. Кожна з них складається з округів (їх 64), районів (Тхань), яких у країні 492. Нижча адміністративна одиниця – “союз” – включає групу сіл, їх близько 4,5 тис. Сіл в країні […]...
  3. Державний устрій і політична система Єгипту Єгипет – правова держава з республіканською системою правління. В Е. діє Конституція 1971 (з поправками 1980). Територія Єгипта ділиться на 26 мухафаза-тів (губернаторств). Найбільш великі міста: Каїр, Александрія (3,8 млн чол.), Гіза (254 тис. Чол.). Відповідно до Конституції найважливішою фігурою в ієрархії влади в Е. є президент. Він повинен бути народжений від батьків-єгиптян, бути не […]...
  4. Державний устрій і політична система Бахрейну Королівство Бахрейн – суверенна арабське ісламську державу з монархічною формою правління (конституційна спадкова монархія). Діє Конституція 1973. Адміністративний поділ – п’ять провінцій: Манама, Мухаррак, Центральна, Південна і Північна провінції. Найбільш великі міста (тис. Чол.): Манама, Аль-Мухаррак (91,939), Ар-Рифа (79,985). Вищий орган законодавчої влади – двопалатний парламент, що складається з Консультативної з – вета (Меджліс аш-шура) […]...
  5. Державний устрій і політична система Литви Литва – президентська республіка. Діє Конституція, прийнята на референдумі 25 жовтня 1992. Адміністративний поділ – 10 повітів, 44 райони, 92 міста, 22 селища. Найбільш великі міста (тис. Чол.): Вільнюс, Каунас (378,9), Клайпеда (близько 193), Шяуляй (133,9), Паневежис (119,8). Державна влада відповідно до Конституції здійснюється Сеймом, президентом і урядом. Вищий орган законодавчої влади – Сейм (однопалатний […]...
  6. Державний устрій і політична система Польщі Польща – демократична правова держава, яка здійснює принципи соціальної справедливості, верховенства народу, унітарної держави, поділу влади, плюралізму та субсидіарності. Парламентська республіка. Діє Конституція 1997. З січня 1999 введено триступеневе адміністративно-територіальний поділ: 16 воєводств – Нижньосилезське (столиця Вроцлав), Куявсько-По-морське (Бидгощ), Любельське (Люблін), Любуське (Зелена Гура), Лодзьке (Лодзь), Малопольське (Краків), Мазовецьке (Варшава), Опольське (Опо-ле), Підкарпатське (Жешув), Підляське […]...
  7. Державний устрій і політична система Алжиру Алжир – народна демократична республіка. Діє Конституція 1989 з поправками від 1996. Алжир – централізована держава, хоча місцеві органи влади мають значні повноваження з управління місцевими справами. Конституція закріплює двухзвенную систему адміністративно-територіального поділу: комуна і вілая (провінція). Алжир ділиться на 48 вила і 1541 комуну. Віла (з населенням св. 700 тис.): Шлеф, Батна, Беджайя, Бліда, […]...
  8. Державний устрій і політична система Афганістану Афганістан – унітарна держава з республіканською формою правління, яке перебуває на перехідному етапі політичного розвитку. Після ліквідації Ісламського Емірату А. в грудні 2001 розпочався процес нового державного будівництва. У країні тимчасово, до прийняття нової Конституції в січні 2004, діяла ліберальна Конституція 1964, за винятком розділів, що стосуються монархії. У квітні 2003 був складений проект нової […]...
  9. Державний устрій і політична система Німеччини ФРН – демократична, федеративний, правову і соціальну державу з республіканською формою правління. Діє Основний закон (Конституція), прийнятий 23 травня 1949. В Основному законі закріплені основні свободи, обов’язок держави захищати гідність людини і право вільного розвитку особистості (це відноситься не тільки до німців, а й до іноземців), права і свободи громадян, в т. ч. свобода зборів, […]...
  10. Державний устрій і політична система Нідерландів Нідерланди – конституційна монархія з парламентською системою управління. Перша Конституція була прийнята в 1814. Нині діє Конституція 1983, що замінила Основний закон від 1848. В адміністративному відношенні Н. діляться на 12 провінцій, що склалися історично, а провінції – на 635 комун. Офіційною столицею вважається Амстердам, але уряд, парламент, іноземні представництва мають постійну резиденцію в Гаазі. […]...
  11. Державний устрій і політична система Кореї За Конституцією КНДР – “суверенна соціалістична держава, що представляє інтереси всього корейського народу”. КНДР є також “революційним державою”. Реальна влада в країні перебуває в руках військових. Вищим органом влади фактично є Державний комітет оборони на чолі з Кім Чен Іром. КНДР – це супертоталітарное держава з притаманною йому системою культу особи Кім Чен Іра. Діє […]...
  12. Державний устрій і політична система Брунею Бруней – абсолютна монархія. Султаном і главою держави з 1967 є Хассанал Болкіах Муіз-заддін Ваддаулах, духовний лідер мусульман Б. Займає посади прем’єр-міністра, головнокомандувача Збройними силами та міністра оборони, міністра фінансів. Конституція відсутня. Вищий носій виконавчої та законодавчої влади – султан. Адміністративний поділ – чотири муніципалітету: Б. / Муара, Тутонг, Бєлан, Тембуронг. Найбільше місто – Бандар-Сері-Бегаван. […]...
  13. Державний устрій і політична система Канади Формально Канада – конституційна монархія, але фактично – федеративна демократична держава з парламентською формою правління. Утворена в 1867 прийнятим британським парламентом Актом про Британську Північну Америку. Він був Основним законом країни аж до 1982, коли канадський парламент прийняв новий Конституційний акт. Останній консолідував Акт 1867 і всі додатки до нього, додав формулу зміни Конституції, а […]...
  14. Державний устрій і політична система Індії Індія – суверенна, демократична, федеральна держава з республіканською формою правління. Слова “соціалістична і світська” були додані в серпні 1976 після ухвалення парламентом 42-ої поправки до Конституції. В І. входять 28 штатів – Анд-хра Прадеш, Аруначал Прадеш, Ассам, Біхар, Гоа, Гуджарат, Джамму і Кашмір, Джаркханд, Західна Бен-Галія, Карнатака, Керала, Мадхья Прадеш, Маніпур, Махараштра, Мегхалая, Мізорам, Нагаленд, […]...
  15. Державний устрій і політична система Ватикану Ватикан – центр католицького світу, що об’єднує понад 1 млрд чол. Це теократичну державу, побудоване на засадах канонічного права. Діє Апостольська конституція, прийнята в 1967. Адміністративного поділу, як і інших міст, країна не має. Серпня 2001 було оголошено про майбутній перегляд Конституції, пов’язаної з Латеранські угоди, в напрямку більшого розмежування гілок влади. Вищим органом законодавчої […]...
  16. Державний устрій і політична система Палестини За своїм політичного устрою ПНА фактично являє собою політичний кондомініум Ізраїлю та палестинської адміністрації. В існуючій структурі влади найбільш важливі повноваження – зовнішні зв’язки, внутрішня і зовнішня безпека, громадський порядок і безпеку в місцях ізраїльських поселень – зберігаються за Ізраїлем. Крім того, згідно з Меморандумом, підписаним представниками палестинської та ізраїльської влади у вересні 1999 в […]...
  17. Особливості виконавчої влади Мальти Відповідно до ст. 78 конституції, виконавчою владою на Мальті зодягнений президент. Президент є главою держави з моменту проголошення республіки в 1974 році, обирається на 5 років мальтійським парламентом. З 1989 року датою закінчення п’ятирічних президентських термінів встановлено 4 квітня. Президент призначає главу уряду – прем’єр-міністра (традиційно лідера партії з більшістю місць в Палаті представників), а […]...
  18. Територіально-державний устрій ОАЕ Об’єднані Арабські Емірати є федеративну державу, до складу якого входять 7 еміратів: Абу-Дабі, Дубай, Шарджа, Рас ель-Хайма, Фуджейра, Умм ель-Кайвайн, Аджман. Емірати істотно відрізняються за своїми ресурсів і рівнем впливу на внутрішнє життя країни. У кожному еміраті діє власний уряд, маючи всю повноту влади у вирішенні питань, які не віднесених до відання федерації. Згідно ст. […]...
  19. Територіально-державний устрій Молдови Згідно ст. 109 конституції, Республіка Молдова – унітарна держава, в якому публічне управління в адміністративно-територіальних одиницях грунтується на принципах місцевої автономії (як в організації та діяльності місцевого публічного управління, так і розпорядженні справами подаються спільнот), децентралізації громадських служб, виборності влади місцевого публічного управління і консультацій з громадянами з найважливіших питань місцевого значення. До 1998 року […]...
  20. Партійна система, Партія політична Партійна система. Сукупність політичних партій, зв’язків і відносин між ними. Типи партійної системи: однопартійна, двопартійна, багатопартійна. Див. Двопартійна система, Багатопартійність, Однопартійність. Партія політична (лат. Pars (partis) частина). Організація однодумців, які згуртувалися з метою відстоювання інтересів тих чи інших соціальних груп через прихід до влади та її використання. Існують різні класифікації політичних партій. Виділяють, зокрема, партії […]...
Державний устрій і політична система Мальти
«
»