ОДІССЕЯ – Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.) – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ
Поема
(Уривки)
ОДІССЕЙ І ПІСНЯ ДЕМОДОКА
Коментарі
Пісня восьма
Бог Посейдон, який розгнівався на Одіссея, підняв бурю на морі, але з допомогою інших богів Одіссей урятувався й дістався до острова феаків. На березі моря стомленого Одіссея знайшла донька феакійського царя Навсікая. По дорозі до палацу царя Алкіноя Одіссей зустрічає свою покровительку – богиню Афіну в образі феакійської дівчини.
ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА
Слова-перли з “Одіссеї”
Чимало слів і висловів використовують у мові завдяки поемі Гомера. Так, саме слово одіссея стало загальним поняттям на означення тривалого шляху, наповненого небезпечнимипригодами та мандрівками, у яких людина має виявити свої найкращі якості. Вираз між Сциллою та Харибдою теж походить з “Одіссеї”. Чарівниця Кірка перетворила Сциллу (Скіллу) на морську потвору з шістьма парами ніг і шістьма собачими головами. Вона начебто жила в печері біля протоки між Італією та Сицилією. На протилежному березі протоки було житло Харибди, що стала потворою через свою ненажерливість і захланність. Сцилла й Харибда нападали на всіх, хто пропливав Сицилійською протокою. Одіссей проскочив між страховиськами завдяки розуму и хитрості. Вислів між Сциллою та Харибдою означає в переносному значенні “бути одночасно під загрозою двох серйозних небезпек”.
Одіссей між Сциллою та Харибдою. Середньовічна гравюра
Вона привела його до пишного палацу царя Алкіноя. Він гостинно прийняв Одіссея, скликав бенкет на його честь і пообіцяв допомогти повернутися на батьківщину. На бенкет цар запросив сліпого співця Демодока, який був наділений богами чарівним даром “оспівувати все, що підказує серце”. Демодок яскраво змальовує події Троянської війни. Цей спів справив таке велике враження на Одіссея, що він навіть заплакав, пригадавши минулі роки, своїх бойових товаришів і геройські вчинки. Вплив пісні Демодока на Одіссея свідчить про уславлення в поемі Гомера мистецтва слова й таланту митця. Помітивши хвилювання Одіссея, цар Апкіной розпитує його про пригоди, і той розповідає феакам про свої поневіряння.
485
А після того, як голод і спрагу вони вдовольнили,
До Демодока звернувшись, сказав Одіссей велемудрий:
“Вище над смертних усіх я тебе, Демодоку, шаную, –
Чи Аполлон тебе вчив, чи Муза то, Зевсова донька,
Надто бо все до ладу ти про долю ахеїв співаєш,
490
Що учинили, й зазнали чого, й як було їм сутужно,
Наче ти сам з ними був чи із уст очевидця почув це.
Отже, про те заспівай, як Еней із Афіною разом
Під Іліоном коня дерев’яного постать зробили,
Як його хитро в акрополь увів Одіссей богосвітлий,
495
Боїв сховавши в коневі, що Трою після зруйнували.
Врешті коли і про це ти докладно мені проспіваєш,
Зараз же перед всіма я людьми розповім, що напевно
Доброзичливий дає тобі бог це натхнення співоче”.
Так він сказав, а співець заспівав уже, богом натхненний,
500
3 того почавши, як враз на свої добропалубні судна
Сіли ахеї і геть попливли, свої шатра спаливши,
Як з Одіссеєм славетним у Трої вже, посеред міста,
Інші тим часом сиділи, заховані в кінській утробі, –
Потім троянці самі в акрополь коня затягнули.
505
Так і стояв він, вони ж без кінця гомоніли безладно,
Сидячи там навкруги, і натроє думки їх ділились:
Міддю безжальною цю черевину проткнути порожню,
Чи, затягнувши наверх, з високої скинути скелі,
Чи залишити це диво як жертву богам милостиву.
510
Саме останнє оце і було те, що статися мало,
Місту бо доля судила загинуть тому, яке прийме
Постать велику коня дерев’яного, де заховались
Кращі з аргів’ян, готуючи смерть і загибель троянцям.
Далі співав, як ахеїв сини Іліон руйнували,
515
3 схованки ринувши враз і порожнім коня залишивши.
Як – хто куди – плюндрувати розбіглися місто високе,
Як Одіссей, наче грізний Арей, в Деїфоба домівку
Кинувся вдвох з Менелаєм, до мстивого бога подібним.
Там він, – співав той, – наважився стати до бою страшного
520
І переміг при сприянні великої духом Афіни.
Так той виспівував славний співець, Одіссей же від жалю
Танув слізьми, що з повік струмками спливали на лиця,
Наче ридає дружина, припавши до любого мужа,
Що за людей і вітчизну свою наложив головою,
525
Щоб від дітей і від міста загибелі день одвернути;
Бачачи, як він конає і в смертних здригається муках,
Тужно голосить над ним і ридає, а ззаду жорстокі
Ратищ удари на спину вже падають їй і на плечі,
Гонять в полон на роботу тяжку, на поталу й наругу;
530
В’януть їх лиця від горя, що жалем до неї проймає, –
Жалісно так в Одіссея з-під брів його сльози лилися.
Все ж удавалось від інших йому свої сльози ховати,
Тільки один Алкіной догадався й таки їх помітив,
Бо біля нього сидів і чув його тяжкі зітхання.
535
До веслолюбних феаків одразу ж тоді він озвався:
“Слухайте, люду вожді і правителі всі феакійські!
Хай Демодок на формінзі дзвінкій вигравать перестане,
Співами й грою не всім бо він радість дає і утіху.
З того часу, як на учті співець заспівав нам божистий,
540
Не припиняє невтішно гіркими слізьми умлівати
Гість наш, – великий бо смуток всю душу йому обіймає.
Хай перестане співець, щоб однакову мали ми втіху –
Гість і господар, – усі, набагато бо краще так буде.
Все із повагою ми для шановного робимо гостя:
545
В путь виряджаєм його і дарунки даємо з любов’ю.
Гість і чужинець, що просить притулку, за рідного брата
Кожному стане, у кого хоч трохи є чулості в серці.
Тим-то від нас не ховай своїм розумом ти обережним
Те, що питатиму я, розказати усе – то найкраще.
550
Ймення скажи, яким батько, і мати тебе називали,
Й інші, хто в вашому місті живе і наоколо нього,
Бо взагалі без імення ніхто між людей не буває,
Хто б не родився на світ – родовита людина чи проста,
Кожного з них, породивши, іменням батьки наділяють.
555
Землю свою ти назви, і місто, й народ, щоб свідомо
Шлях спрямувати могли кораблі, які плинуть з тобою.
На феакійських бо суднах у нас не буває стерничих,
Навіть немає стерна, як на інших то суднах буває, –
Наміри й мислі людей вони бо й самі розуміють,
560
Знають усякого люду міста і поля плодоносні,
Швидше він інших усіх безодню морську пропливають,
Млою й туманом густим оповиті. І не бояться
Шкоди якої зазнати чи й зовсім загинути в морі.
Тільки чував я колись од батька мого Навсітоя
565
Ось що: розгніваний дуже, мовляв, Посейдон-земледержець,
Що перевозимо всіх морською ми хланню безпечно.
А як збудований добре, мовляв, корабель феакіян
Буде з виправи вертатись, його у туманному морі
Вщент він розіб’є й горою високою місто закриє.
570
Так говорив мені батько старий. Чи то справджено буде,
Чи не справдиться, – від волі могутнього бога залежить.
Отже, всю правду мені розкажи і повідай одверто:
Як і куди заблукав ти, в яких опинявся країнах,
Серед яких був людей та в місцях чи бував велелюдних,
575
Чи непривітні і дикі там люди, що правди не знають,
Чи доброзичливі серцем, гостинні і богобоязні?
Та розкажи нам, чого ти душею сумуєш і плачеш,
Спів про недолю аргеїв почувши, про Трою й данаїв.
Все це боги учинили і виткали людям загибель,
580
Щоб гомоніли піснями вони між нащадків майбутніх.
Може, когось із твоєї рідні родовитої вбито
Під Іліоном – зятя чи тестя? Вони найдорожчі
Нам після рідних по крові і роду нерідко бувають.
Може, загинув там друг родовитий, хоробрий товариш
585
Твій найлюбіший? Не менше від рідного брата буває
Нам дорогий товариш розумний і відданий щиро”.
(Переклад Бориса Тена)
Обізнаність. 1. Які міфи про Троянську війну пов’язані з образом Одіссея? 2. Стисло розкажіть про сюжет “Одіссеї” та ідейний зміст поеми. 3. Чому образи Одіссея та Пенелопи називають “вічними”? Поясніть. 4. З якими небезпеками зустрівся герой та які якості виявив у них? Читацька діяльність. 5. Випишіть із тексту пісні восьмої епітети, метафори, порівняння для характеристики: а) Одіссея; б) мистецтва Демодока. Прокоментуйте. 6. Назвіть міфологічних персонажів, які згадуються в пісні восьмій “Одіссеї”. Які міфи з ними пов’язані? 7. Порівняйте образи Ахілла й Одіссея. Людські цінності. 8. Доведіть, що в пісні восьмій утверджується цінність мистецтва слова. 9. Поясніть, чому плакав Одіссей. Це свідчить про силу чи слабкість героя? 10. Про які цінні й мудрі речі говорив Алкіной? Наведіть цитати. Комунікація. 11. Придумайте відповідь від імені Одіссея царю Алкіною. Ми – громадяни. 12. Чи можна назвати Одіссея патріотом? Доведіть. Сучасні технології. 13. За допомогою Інтернету знайдіть 3-5 ілюстрацій до ключових епізодів “Одіссеї” (Одіссей та Поліфем, Одіссей та Каліпсо, Одіссей та Пенелопа, Одіссей та Кірка, Одіссей та Телемах, Одіссей та “женихи” та ін. – за вибором). Підготуйте презентацію, прокоментуйте. Творче самовираження. 14. Напишіть твір-роздум на тему “Землю свою ти назви, і місто, й народ, щоб свідомо /Шлях спрямувати…”. Лідери й партнери. 15. Використовуючи міф, наведіть приклади лідерських якостей Одіссея, а також вчинків його товаришів і ставлення до них героя. Як ви думаєте, чому деякі супутники Одіссея загинули, а він вижив і досягнув своєї мети? Довкілля та безпека. 16. Яким постає світу поемі “Одіссея” і як Одіссей ставиться до світу? Навчаємося для життя. 17. Які ідеї, важливі для сьогодення, утверджуються в “Одіссеї”?
Підсумки
– Провідна ознака античної літератури – антропоцентризм (людина поставлена в центр світобудови, зображена як носій розуму й гармонії).
– В “Одіссеї” тісно поєднані міфологічні, пригодницькі та реалістичні елементи.
– Композицію “Одіссеї” визначає подорож героя (майже десять років), під час якої його випробовують різними силами (боги, природні стихії, міфологічні істоти тощо).
– Головна ідея “Одіссеї” – любов до батьківщини та свого роду, заради якої Одіссей здатен на героїчні вчинки, виявляє розум, винахідливість, фізичну та духовну силу й інші якості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)